Страхування майна суб'єктів господарювання

Страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових подій) за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. 152

Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Суб'єкти господарювання з метою страхового захисту їх майнових інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування на умовах, визначених законодавством.

Суб'єкти господарювання - страховики здійснюють страхову діяльність за умови одержання ліцензії на право проведення певного виду страхування. Сіраховик має право займатися лише тими видами страхування, які визначені в ліцензії.

Страхувальниками визначаються учасники господарських відносин, які уклали договори страхування із страховиками або є страхувальниками відповідно до закону.

За договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати умови договору.

Орган державної влади, уповноважений здійснювати нагляд за страховою діяльністю, має право відповідно до закону встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування.

При укладанні договору страхування страховик має право вимагати у страхувальника довідку про його фінансовий стан, підтверджену аудитором (аудиторською організацією).

Укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом, Господарським кодексом України, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Контрольні завдання та запитання для засвоєння матеріалу:

1. Що таке податкова система України?

2. Які завдання виконує державна податкова служба?

3. Кому підзвітна Державна податкова адміністрація України?

4. Який правовий статус ДПА?

5. Які заходи застосовує Державна податкова адміністрація до господарюючих суб'єктів підприємництва?

5. З якими структурами влади ДПС координує свою діяльність?

7. Яка відповідальність настає за порушення податкового законодавства?

8. Які документи повинен пред'явити до податкової служби платник податків?

9. Яку відповідальність може нести платник податків за приховування доходів або їх заниження?

10. Дайте визначення поняття страхування.

11. В яких формах здійснюється страхування?

12. Які правові документи регулюють страхову діяльність?

13. Який порядок укладання договору страхування, його сторони?

Лекція №12

6.12. Тема: Правове регулювання біржової діяльності

1. Поняття про юридичні ознаки біржі.

2. Функції, права та обов'язки товарної та товарно-фондової біржі.

3. Поняття і види біржових угод.

4. Правила біржової торгівлі.

Література

> Закон України "Про товарну біржу" від 10.12.91р. ВВРУ -1992 №10.

> Закон України "Про держрегулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.96р. №51.

> Указ Президента України "Про державну комісію цінних паперів та фондового ринку" від 14.07.1997р.

> Закон України "Про національну диіюзитарну систему та особливості обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.1997р. ВВРУ-96р. №18.

> Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" ВВРУ -91р. №38 і внесеними змінами від 10.09.97р. ВВРУ - 97р. №45.

6.12.1. Поняття про юридичні ознаки біржі

Біржа є господарською організацією, яка виконує ринкові регулятивні (організаційні та економічні) функції в економіці.

Основна мета біржі - сприяти зведенню в одному місці /на біржі/ попиту і пропозиції на певні товари обслуговування їх обігу.

Слово (біржа) означає:

а) сукупність осіб, що в певному місці здійснюють торгові
операції;

б) місце їх зібрання;

в) сукупність угод, які складаються в одному місці.

Залежно від предмета діяльності розрізняють фондові і товарні біржі.

Фондова біржа - це організаційно-оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Правове положення фондової біржі визначено ст. 33 3-ну України "Про цінні папери і фондову біржу".

Фондову біржу може бути створено не менш як 20-ма засновниками - торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності по цінних паперах, за умови внесення ними до статутного фонду не менш як 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Фондова біржа набуває прав юридичної особи з дня її реєстрації державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищестоящим органом - зборами акціонерів.

У статуті визначається:

♦ найменування і місцезнаходження фондової біржі;

♦ найменування і місцезнаходження засновників;

♦ розмір статутного фонду;

♦ умови і порядок прийняття в члени і виключення з членів фондової біржі;

♦ права і обов'язки членів біржі;

♦ організаційна структура фондової біржі;

♦ компетенція і порядок створення керівних органів фондової біржі;

♦ порядок і умови відвідування фондової біржі;

♦ порядок і умови застосування санкцій, встановлених фондовою біржею;

♦ порядок припинення фондової біржі.

Діяльність біржі припиняється у випадку, коли число її членів стало менше 10 у разі неприйняття нових членів на протязі - шести місяців.

Дата добавления: 2015-10-13