Право бути обраним

Депутатом може бути обраний громадянин України (ценз громадянства), який на день виборів досяг двадцяти одного року (віковий ценз), має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років (ценз осілості).

Не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Виборчий процес здійснюється на засадах:

дотримання принципів виборчого права;

законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес;

політичного плюралізму та багатопартійності;

публічності і відкритості;

свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів у депутати і партій — суб'єктів виборчого процесу до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками (власниками) яких є партії, кандидати у депутати в одномандатному окрузі;

неупередженості органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, судів, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до партій — суб'єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати.

Вопрос №34

Місцеві вибори в Україні — спосіб формування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні та органів влади Автономної Республіки Крим (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів) та старост.

Відповідно до Конституції України, чергові вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обраної на чергових виборах (стаття 136). Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах (стаття 141).

Вопрос №35

Законодавством України за порушення виборчого Закону встановлена кримінальна відповідальність статті 157, 158, 158-1, 159, 159-1 Кримінального кодексу України, адміністративна (212-7, 212-8, 212-9, 212-10, 212-11, 212-12, 212-13, 212-14, 212-15, 212-16, 212-17, 212-18, 212-19, 212-20 статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Певну відповідальність передбачає і Закон України «Про інформацію» статті 47, 48, 49, окрім того передбачена дисциплінарна та цивільно-правова відповідальність.

Статтею 157 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за:

перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права бути обраним, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, члена виборчої комісії при виконанні ними своїх повноважень.

Кримінально-карне перешкоджання у здійсненні виборчого процесу поєднується з підкупом, обманом, примушуванням.

Правопорушення, передбачені ст. 157 КК України, вважається закінченим з моменту вчинення перешкоджання, незалежно від бажаного наслідку, а саме - перешкодити вільному здійсненню виборчого права.

У частині 4 статті 157 КК України передбачена кримінальна відповідальність за втручання у здійснення виборчою комісією її повноважень, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища.

Спеціальним суб'єктом зазначеного злочину є член виборчої комісії, та інша службова особа, яка використовує своє службове становище.

Значним правопорушенням є і фальсифікація виборчих документів та фальсифікація підсумків голосування. Фальсифікація виборчої документації, а також фальсифікація підсумків голосування призводить до спотворення вільного волевиявлення громадян України і унеможливлює реалізацію громадянами конституційного права на участь у виборах.

Зі змісту статті 158 КК України випливає, що кримінальна відповідальність встановлена не тільки за фальсифікацію, а й за зловживання, вчинені під час голосування, які не пов'язані із фальсифікацією (викрадення бюлетенів, незаконна передача іншій особі виборчого бюлетеня виборцем, надання громадянину можливості проголосувати за іншу особу).

Відповідно до ч. 5 ст. 158 КК України передбачена відповідальність і за незаконні дії, тобто викрадення, приховування, незаконне знищення і псування.

Предметом даного злочину є: виборчий бюлетень; виборчий протокол; скринька з бюлетенями.

При кваліфікації окремих діянь, які спрямовані на перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі виборчої комісії чи діяльності офіційного спостерігача, роботі виборчої комісії, також передбачена адміністративна відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених в:

ст. 212-8 (порушення права громадянина на ознайомлення зі списком виборців);

ст. 212-12 (порушення права на користування приміщеннями під час виборчої кампанії);

ст. 212-19 (відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов'язків, або його безпідставне звільнення з роботи) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вопрос №36

Громадя́нське суспі́льство — це історичний тип у розвитку людського суспільства, його конкретна якісна характеристика; це сфера самовиявлення і реалізації потреб та інтересів вільних індивідів через систему відносин (економічних, соціальних, релігійних, національних, духовних, культурних). Структурними елементами цієї системи є організації (політичні партії, громадські об'єднання, асоціації) та різні об'єднання (професійні, творчі, спортивні, конфесійні тощо), що охоплюють всі сфери суспільного життя і є своєрідним регулятором свободи людини.

Дата добавления: 2015-10-13