Поняття та сис-ма МЕП

1. Шварценбергера, який стверджував, що МЕП— галузь м\н публ права і вкл такі компоненти: І) володіння природ ресурсами та їх експлуатація; 2) вироб-во та розподіл товарів; 3) невидимі м\н угоди господар або фін-го хар-ру; 4) кредити та фін-си; 5) відповідні послуги; 6) статус і організація суб'єктів, які здійсн таку діял-сть.МЕП вкл лише ті ек аспекти, котрі є об'єктом впливу м\н публ права, і Шварц-г викл внутр регулюв-я через те, що при цьому не створ-ся єдині для всіх держав норми і принципи.

Висновок: норми МЕП — це частина м\н публ права. Створюються суб'єктами м\н права і використ для урегулюв відносин між ними.

2. Фішера і Фікентшера Фішер –в систему МЕП слід вкл і норми внутр права, які регул м\н госп діял-сть. А.Фікентшер вважає, що будь-яка правова норма, пов'язана з м\н ек-ю, є нормою МЕП. Згідно цієї концепції в систему МЕП вкл не лише норми м\н публ, а й м\н приват права, нац норми, які регул-ть м\н ек відносини.

3. Вітчизняна концепція яка була розроблена і обгрунт наприкінці 20-х років академіком К орецьким, розгляд-я м\н госп право як комплексну міжгалуз дисципліну, яка регулювала м\н публ-прав та цивільно-правові відносини.Інші радянські вчені Богуславський, Лісовський та інші. вважали, що МЕП— це особлива галузь, м\н публ права.

Аналіз існ концепцій – МЕП - це сис-ма норм і принципів, які регул відносини між держ., між держ. і м\н орг-ціями, між м\н орг-ціями в процесі м\н ек спів роб., що є самост галуззю м\н публ права.

Структура с истеми МЕП:

—галузі —інститути —норми і принципи

Галузь права —сук-ність норм МЕП, які регул. певну сферу у МЕВ (транспортне право)

Інститути —сук-ність норм МЕП, які регулюють певни види МЕВ (повітряне, річкове, залізничне)

Принципи —це конкретні правила поведінки які мають найвищу юр. силу

Систему курсу МЕП можна роздiлumu на Заг. й Особл. ч-ни.

У Заг. ч-ні об'еднані норми, які визначають сам предмет правового регул. МЕП, його джерела i принципи, дають уявлення про суб'ектів МЕВ i, зокрема, про державу як основного суб'екта МП. У Заг. ч-ні також розглядаються правовий статус міжнар. ек. орг-цій, питания правового регулювання діяльності(ТНК), міжнар. ек. договорів та забезпечення їх виконання, перевезень та інших напрямів міжнар. співроб.

В межах Особливої частини мае вивчатися міжнар. торг. право, міжнар. вал. право, міжнар. трансп. право, питания міжнар.-правового ре­гулюв. промисл., с/г i науково-техн. співроб.

89. Понят., зміст і види міжн. кредит. угод.

Ек. розв. багатьох країн нерідко гальмує­ться через відсутність коштів. У такому разі виникає потреба у кредитах, які можуть надаватись іншими країнами в межах ек. спів робі. Правовою основою відносин, що виник. при цьому, є міжнар. кред. угоди —угоди між держ.-кред. і державаю-боржником, на підставі яких держ.-кредитор надає держ.-боржнику певну сумму грошей або поставляє їй товари, а держ.-боржник повинна в певний строк погасити сумму боргу на передбач. умовах і виплатити %

Види міжнар кред угод:

1. торговельн. і платіжні угоди, які передб. здійсн. кред. операц. на осн. Двостор. клірингу

2. угоди про ек. і пром.-техн. спів роб.;

3. міждерж. угоди про поставки товарів на ком­пенсац. засадах

4. спеціальні кредитн. угоди

Особливості двостороннього клірингу під час регулювання кредитних відносин за торговельними і платіжними угодами: ця форма вал.-кред. зв'язків базується на відповідних умовах міждерж. угод. Відповідно до цих угод банки, які уповноважені державами здій­сн. клірингові розрахунки, зобов'язані у разі відсутності у держав коштів на клірингових рахунках здійснювати платежі в кредит. Перехід більшості західних країн на міжнародні розрахун­ки вільно конвертованою валютою звужує необхідність клірин­гових розрахунків.

Угоди про економічне і промислово-технічне співробітництво використ. у разі поставок устаткування, машин і техно­логії для спорудження великих об'єктів. В них беруть участь не лише держави-учасниці, а й банки або інші партнери. У зв'язку з цим підписують два види між нар. угод. Одна з них — це угода або програма співробіт­ництва, в якій обумовлюються питання кредитування (загальна сума кредиту, його призначення, процентна ставка тощо). На основі цих угод уповноважені країнами банки підписують між собою відповідні кредитні угоди.

Угоди про поставки товарів на компенсаційних засадах (ком­пенсаційно-кредитні угоди) укл. на великомасштабні, міжгалузеві роботи й послуги. За отримані в кредит устаткування, машини, технічні послуги тощо кредиторам поставляється на відповідну суму продукція, яка ви­готовляється підприємством — об'єктом кредитування.

Спец. міждержавн. кредит. угоди (позика в іноз. валюті) передбач. надання країною-кредитором країні-позичальн. певної грошової суми в кредит. У цих угодах визначається сума позики, відсоткова ставка, строк повер­нення позики та інші умови.

У ряді випадків країни-кредитори вимагають визначити гаран­та щодо іноземних кредитів.

90 Поняття, основні джерела і суб’єкти МВП.

Міжнар. валютні відносини є важливою ч-ною сис-ми міжнар. економ. відносин. Сьогодні практично неможливо уявити міжнар. економ. спів роб. в усіх його напрямах (торговельне, ви­робн., наук.-техн., інвестиц. тощо) без використ. валюти.

Валюта —гр. одиниці країни, які беруть участь у міжнар ек співробітн.

МВП зародилося на основі міжна­р. публ. і міжнар. приватн. права. Його сучасний розвиток пов'язаний з розшир. і поглибл. міжнар. ек. співроб. МВП має свій предмет правового регулюв. — міжнар. валютні відносини. Вони виникають з приводу вал. цінностей, що обертаються у сфері міжнар. співроб. держав або інших суб'єктів. До вал. коштів належать іноз. валюта готівкою, платіжні док-ти (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акреди­тиви тощо) в іноз. валюті, цін. пап. (акції, облігації, ку­пони, бони), золото та інші цінності. Вал. відносини регулюються і міжнар. приватн. правом, коли вони виникають за участі недерж. юр. осіб, громадян. Для р егулювання міжнар. валютних відносин вико­рист. міжнар.-правові норми, що закріплюються у відповідних угодах. МВП — це сис-ма міжнар.-правових норм, що регул. міжнар. валютні відносини. Норми міжнар. вал. права мають свої джерела, в яких вони юр. виражені, закріплені: міжнар. договори, рішення міжнар. ор­ганізацій, судова й арбітражна практика, міжнар. звичаї.

Міжнар.і договори — найпошир. джерело МВП

СУБЄКТИ!!!!!!(держави та орг-ції??)

91.Поняття, система та джер міжнар Торгов права.

МТП - це система норм і принц, яка регулює відносини, що виникають у галузі МТ, і є складовою МЕП. Якщо МЕП- галузь МП, то міжнар торг право- його підгалузь.Як і будь-яке право, міжнародне торговельне право має свої джерела. До них належать: — міжнародні договори і, зокрема, міжнародні торговельні договори; міжнародні торговельні звичаї, в яких відтворена прак­тика міжнар торгов-х відносин;— судові прецеденти міжнар арбітражів і судів;— національне зак-во країни, якщо воно за згодою держав використовується для регулювання між нар торго­вельних відносин;— міжнар-правові акти міжнар організацій. Найпоширенішим і основним джерелом права в цій галузі правового регулювання є міжнар торговельний договір.

Система МТП складається з окремих інститутів. У них визначені поняття і система міжнарод­ного торговельного права; правові принципи здійснення міжна­родної торгівлі; система органів, які виконують функції управ ління міжнародною торгівлею; міжнар організації у галузі міжнар торгівлі, міжнар торговельні договори та угоди; міжнародно-правове регулювання угод у галузі зовнішньої торгі­влі; міжнар-правовий режим торговельних портів; міжнаро­дно-правовий режим морських, залізничних, річкових і повітря­них торговельних шляхів; міжнар-правові засоби розгляду торговельних спорів.

92. Порівняйте зміст і практику застосув принц найб сприяння і надання нац режиму в МТ

Відповідно до принц найб сприяння (коли він вклю­чається до міжнар договору) кожна сторона (держава) зо­бов'язується надати другій стороні (державі) такий режим у тій чи іншій галузі співробітництва (пільги, привілеї, переваги то­що), який вона надасть у майбутньому будь-якій третій стороні (державі). Дотримання цього принципу дає можливість ставити в однакові умови держави та інших суб'єктів МЕВ. Цей принцип знайшов своє закріплення в Прин­ципах 1964 р. і Хартії 1974 р. Так, у загальному восьмому прин­ципі записано: «МТ повинна бути взаємовигід­ною і здійснюватися на основі режиму найб сприяння; у межах торгівлі не повинні застосовуватися дії, які завдають шкоди торговельним інтересам інших країн». Майже аналогіч­ною є редакція Хартії 1974 р. Практична реалізація принципу найб сприяння здійс­нюється через його закріплення у відповідних договорах, угодах та інших міжнар актах. Практика міжнар ек відносин має приклади, які свідчать про недотримання цього принципу з боку окремих держав. Так, у середині 80-х років режим найбільшого сприяння був нада­ний США понад 120 країнам світу, од­нак у ньому було відмовлено СРСР, що певною мірою негативно позначилося на експорті його товарів. Це була не лише одна із форм політичного тиску, а й акт дискримінаційного характеру. Одночасно слід підкреслити, що в окремих випадках як виня­ток із принципу найбільшого сприяння є надання країнам, що розвиваються, преференційних поступок. Це — правомірні винят­ки, передбачені Принципами і Хартією. Принцип національного режиму вказує на те, що у кожній державі, яка виступає суб'єктом МЕВ, юрид і фіз. особам іншої держави надаються такі самі права і вони мають такі самі обов'язки, що й юрид та фіз. особи першої держави, тобто іноземні суб'єкти прирівнюються у своєму правовому статусі до власних національних суб'єктів. Цей принцип нерідко застосовується в інтересах окре­мих держав, коли в умовах економічної нерівності принцип нац режиму надається сильнішому іноземному партнеру, а не нац партнеру, що дає можливість фактичного отри­мання переваг іноземному партнеру. Зазначений принцип широ­ко використовується в торгов-договірних відносинах США.

Принцип найб.сприян. кожна сторона зобов’язується надати другій стороні такий режим, який вона надасть у майбутньому будь-якій третій стороні Принц. Націон.режиму -у кожній державі, яка виступає суб’єктом між екон відносин, юридич і фізик особам іншої держави надаються такі самі права і вони мають такі самі обов’язки, що й юр. І фізч особи першої держави Спільне є те ці два принципи є режимами.П. найб сприяння закріпленний у договорах.(у системі ГАТТ) і він є більш вигідніший. Нац режим надаться всім юр і фіз. особам державам, які перетинають кордон і виходять на національний режим.

93. Порівняйте поняття «ЗЕД» та «МЕВ?

МЕВ – це форма зв’язку між державами, між державами та міжнародними організаціями та між МО з різних аспектів міжнародного економічного життя. МЕВ: суб-ти – держ-ва і МО; джерела – міжн дог, ріш МО, міжн звичаї. Об-т однаковий – міжн ек спів роб-во.

ЗЕД -форма торговельно-економічної міжнар діяльності держави, організацій, установ усіх форм власності, пов'язана з експортом та імпортом товарів, послуг, реалізацією спільних проектів, утворенням спільних виробничих, торговельних, транспортних структур з участю між нар фінансового капіталу, кредитів, інвестицій. Цей механізм зовнішньоекономічних зв'язків передбачає відкритий характер економіки, інтеграцію її в міжнар торговельно-економічну систему, в міжнар регіональні і товарні ринки. ЗЕД: суб-ти – юр і фіз. Особи; джерела – нац зак-во, міжн дог. ЗЕД є складовою системи існуючих міжн відносин. Поняття «міжн відносини» досить широке. Воно включає в себе на­самперед міждержавні відносини, в яких суб'єктами виступають держави та їх об’єднання як носії публічної влади.Суб'єктами цих відносин можуть бути також і міжнародні органі­зацій зокрема економічні, та ін. Як і будь-які суспільні відносини, міжнародні відносини є відносинами надбудовного характеру. Аналіз наукової літератури з цього питання дає можливість зробити висновок про те, що під міжнародними (міждержавними) відносинами слід розуміти від­носини, які виходять за межі держав і виникають між ними. Ці відносини, як відомо, регламентуються нормами міжнародного права. Міждержавні ек відносини виникають і встановлюю­ться передусім між державами як політичними формами органі­зації суспільства, що виражають обумовленуекономічним ладом певну політичну владу економічно пануючого класу або всього народу. Вони можуть виникати також, як уже зазначалося, і між державами та міжн організаціями, між міжн організаціями.

Отже, МЕВ - не особлива форма суспільно-виробничих зв'язків між окремими держа­вами, між державами та міжн орган націям н, між міжн організаціями.

Дата добавления: 2015-09-03