Порядок вступу до СОТ. 2 страница

Країни соціалістичного табору у 1950 р. уклали свою Угоду у сфері заліз­ничного транспорту. Угода 1950 р. про міжнародне вантажне сполучення збе­рігає чинність. Угода діє в редакції 1992 р. Згідно з Угодою про міжнар вантажне сполучення та Міжнародним транзитним тарифом можливе перевезення вантажів у країни ЗахЄвропи та з них. 2003 р. ВРУкр прийняла ЗУ "Про приєднання Укр до Конвенції про міжнародні заліз­ничні перевезення (КОТІФ)". Країни світу укладають двосторонні угоди про пасажирське і вантажне сполучення зі своїми сусідами. Ці угоди втілюють загальноприйняту прак­тику перевезень і спираються на правила Бернських конвенцій. Країни СНД 1994 р. уклали Угоду про співр-во у сфері технічн переоснащення та поновл залізничн рухомого складу. Конвенцію про статус і міжнар облаштування залізниць було укла­дено в Женеві 1923 р. Вона містить уніфіковані норми стосовно організаційних питань міжнародного залізничного сполучення. У 1950 р. - Угода про міжнар залізн пасажирське сполучення. Перевезення вантажів у прямому залізничному сполученні між Україною та державами, які не є учасниками Угоди про міжнародне ван­тажне сполучення, здійснюється на основі дво- та багатосторонніх дого­ворів. Для перевезень вантажів у міждержавному сполученні між суб'єкта­ми колишнього СРСР застосовується Статут Залізниць СРСР і Правила перевезення вантажів. Рішення про це було прийняте 1992 р. на нараді керівників центральних органів залізниць.Перевезення пасажирів і вантажу відбувається відповідно до Тимчасо­вої угоди країн СНД,93.

Організація міжнародних залізничних перевезень, Угода про міжн спілк зал,22. Уг про корд-ні органи залізн тр СНД,92. Багатост Конв про міжн зал перевез-24; Уг про міжн зал вант-не сполуч. Рада СНД з зал трансп.

104. Правове рег міжнар мор перевез.

Морський транспорт викор-ється в між­нар сполученні з давніх часів

У 1978 р. на конференції в Гамбурзі було прийнято Конвенцію ООН про морське перевезення вантажів.. Конвенція ООН 1978 р. має широку сферу дії (зокрема, поширюється на переве­зення тварин і палубних вантажів), передбачає низку нововведень. Конвенція ООН про морське перевезення вантажів набрала чинності 1992 р. після ратифікації її 20 державами. Використовують її також окремі держави, які формально не є учасницями Конвенції. Поки що більшість морських держав світу користуються Брюссельсь­кими конвенціями 1924 р. з відповідними змінами та доповненнями. Ці Конвенції більшою мірою вигідні судновласникам і перевізникам й мен­шою — контрагентам та іншим заінтересованим особам.

Важливе значення мають також: Закон прав про судно; Конв про відкр море-58;Конв про континент-й шельф, 58, Конв про рибальство та охор живих ресурсів-58, Статут ООН; Брюс конв1910; Лонд конв 54; Про риб-во та охор живих рес-сів. Конв охор люд житт на морі,60. Конв ООН з морськ права,82- охопл питання пов’яз з мореплавством і перельотами, риб-вом, суднопл-вом.

Відкр море- всі частини моря, які не входять як до теретьор-х, так і до внутр-х вод якої-небудь держави і якими можуть користав-ся різні держави(12 миль від берегу). "Відкрите море" вільне для доступу всіх держав і жодна з них не має права претендувати на підпорядкування якої-небудь його частини своєму суверенітету. Правове регулювання міжн морських перевезень передбачає також з'ясування питань, пов'язаних з визна­ченням, по-перше, режиму торгових суден у відкритому морі та в територіальних водах і, по-друге, режиму торгових суден у міжн протоках і каналах, а також у портах. Важливе значення мають питання, пов'язані з користуванням протоками. Вони мають різний міжн-правовий режим. Так, користування протоками Гібралтарською, Балтійською, Магеллановою і Лаперуза є вільним і безмитним. Щодо режиму Чорноморських проток, то він визначений спеціальною Конвенцією 1936 р. Конкретним міжн-правовим режимом наділені і порти. Згідно з положеннями Барселонської конференції (1921 р.) флоти всіх країн вільно користуються будь-яким відкритим портом. Крім того, всі збори в портах мають здійснюватися на умовах рівності і в розумних межах. Відповідний між нар-но прав-й режим мають канали.

105. Правове регул міжнар повітр перевез.

Використання цивільного повітряного флоту для здій­снення міжнар перевезень вантажів і пасажирів потребує відповідного правового регулювання відносин. Так,у 1919 р. була створена Міжнародна авіатранспортна асоціація. На початок 40-х років до неї вже входили найкрупніші авіакомпанії Європи, США. У 1945 р. було проведено реорганізацію цієї асоціації, прийнято її Статут. До складу асоціації ввійшли крупні авіакомпанії Європи, США, Азії, Австралії. Вона покликана сприяти: розвитку безпечного, регулярного й економічного сполучення; посиленню ролі авіації у торгових (комерційних) перевезеннях і пов'язаних з ними проблем; пошуку засобів для досягнення співробітництва між автотранспортними під-вами, які беруть участь в експлуатації міжнар. повітряних ліній; співробітництву з Міжнародною організацією цивільної авіації та ін. Міжнар. організаціями. З метою регулювання відносин між членами асоціації вона розробила і прийняла ряд важливихдокументів. Це і єдині умови перевезення (1927 р.), форми білетів, багажних квитанцій і накладних (1929 р.), умови перевезення пасажирів і багажу (1954 р.)

У 1944 р. була заснована міжурядова спеціалізована уста­нова (організація)- Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), яка практично почала функціонувати у 1947 р. До її складу входить понад 160 країн світу. Ця організація вивчає проблеми міжнар. повітряних сполучень, розробляє рекомендації та стандарти щодо правил польотів, експлуатації літаків, сприяє безпеці польотів на міжнар. авіалініях. Так зокрема, вона прийняла Міжнародні стандарти і рекомендувала практичні заходи щодо забезпечення безпеки, регулярності та ефектив­ності повітряної навігації і забезпечення повітряних перевезень. Ці стандарти і рекомендації визначають діяльність пілотів автотранспортних компаній, екіпажів літаків, опера­торів служби повітряного руху і наземних екіпажів, а також конструкцію і характеристику літака та його устаткування. Нею розроблені правила польотів, а також аеронавігаційні карти, які використо­вуються в усьому світі. Ці та інші документи створюють відповідну правову базу для міжн перевезень.

З метою організації повітряних польотів цивільних літаків однієї держави над територією іншої укладаються спеціальні двосторонні і багатосторонні угоди (договори), в яких підтверджується право на експлуатацію відповідної повітряної лінії, встановлюється розклад і визначаються тарифи, закріплюються положення про забезпечення безпеки польотів, дії законодавства.. +Угод про використ повітр трансп,92.

1929 р. було підписано Конвенц з уніфікації окремих правил міжнар по­вітр перевезень.

Адміністративні питання повітряного транспорту регламентуються Чи­казькою конвенцією про міжнародну цивільну авіацію-1944 р. Ця конвенція належить до компетенції Між нар організації цивільної авіації (ІКАО).

Варшавська та Чиказька конвенції найбільшою мірою стосуються міжна­р ек права, хоча міжнар авіатранспорту стосуються й інші, зокрема Гаазька конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (1970р) і Монреальська конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (1971р).

106. Правове регул міжнар річк перевезень.

Міжнародними вважаються річки(Дунай, Рейн, Амазонка), що протікають територією двох або більше держав та використання яких є предметом міжнародно-правових взаємовідносин відповідних держав. Річки використовують не лише для судноплавства, а й для рибальства, зрошення тощо. Міжнародними річка­ми є Дунай, Рейн, Амазонка, Нігер, Конго та ін. Відповідно до умов міжнародних договорів міжнародні річки відкриті для вільного судноплав­ства. Для міжнародного судноплавства використовують, наприклад, ок­ремі озера в Африці та Великі озера в Північній Америці.

Правовий режим Дунаю визначений Белградською конвенцією про ре­жим судноплавства цією річкою (1948 р.). Для контролю за дотриманням умов Белградської конвенції створено спеціальну Дунайську комісію. Сто­совно Дунаю укладено низку угод, що визначають загальні умови переве­зення вантажів, буксирування суден, тарифи тощо. Всі судна, які плавають по Дунаю, повинні дотриму-ватися митних санітарних та інших правил, котрі встановл.ся відповідними придунайськими державами. Але водночас ці правила не повинні перешкоджати вільному судноплавству. Судна мають право користуватися портами, здійснювати вантажно-розвантажувальні роботи, посадку і висадку паса­жирів, при необхідності поповнювати запаси пального тощо. Портові збори з суден стягуються придунайськими державами без будь-якої дискримінації. У межах міжн співробітницт-ва щодо використання ріки Дунай укладені різного роду угоди, що визначають заг умови перевезення вантажів, буксирування суден, єдині тарифи (Братиславська угода 1955, Бухарестська угода 1961 р.).

Велику роль у питаннях правового регулювання морських перевезень відіграє Міжн морська організація — міжн міжурядова спеціалізована установа ООН, що функціонує з 1959 р. До неї входять понад 130 держав світу. Вона створена з метою організації співробітництва й обміну інфо між урядами з технічних питань, які стосуються судноплавства, пов'язаного з мт; сприяння безпеці на морі; відміні дискримінаційних дій і обмежень щодо судноплавства, пов'язаного з МТ, тощо. Саме з ініціативи цієї організації було розроблено і підписано ряд конвенцій, кількасот рекомендацій, які є важливими Джерелами міжн мор права.

107. Прав регулюв питань вступу і членства в СОТ.

СОТ-це нова МО, заснована на ГАТТ на базі домовленостей досягнутих під час Уругвайського раунду- це об’єднання держав, спрямоване на створення і підтримку системи юр норм міжн торгівлі. Членами є 135 д. На відміну від ГАТТ має статус юр особи

На відміну від більшості МО до системи ГАТТ—СОТ приєднуються, а не вступають. Це зумовлено тим, що кожна країна приєднується, власне, до системи угод, тобто бере на себе обов'язки їх виконувати, а організація, зі свого боку, перевіряє здатність держави їх виконувати. Угода СОТ не входить до структури ГАТТ (1947р.). Тому країни можуть стати(або залишитися) договірними сторонами ГАТТ, не приєднуючись до СОТ. З іншого боку, країни не мо­жуть стати членами СОТ, поки вони не приєднаються до ГАТТ. Країни можуть також клопотатися перед підготовчим комітетом СОТ про поєднання процесу їхнього приєднання до ГАТТ з процесом приєдн до СОТ. Швидкість приєдн країни до СОТ залежить від рівня відповідності нац зак-ва стандартам СОТ. Приєднання відбувається поетапно у такій послідовності: держава або незалежна митна територія, яка бажає вступити до СОТ, подає заявку на ім'я Генерального директора з вислов­ленням свого наміру вступити до СОТ відповідно до положень Марракеської угоди про заснування СОТ. Дана заявка поширюється серед усіх Членів СОТ. Наступним кроком є розгляд прохання, прове­дення консультацій з країнами—членами ГАТТ, проведення серії засідань робочої комісії ГАТТ, подання меморандуму про зовнішньоекономічний режим країни, проведення багатосто­ронніх переговорів, розробка протоколу про приєднання, при­йняття країни в СОТ. Протокол про приєднан ня набирає чинності після того, як Генеральна рада (або Кон­ференція міністрів) схвалять доповідь робочої групи і при­ймуть рішення Генеральної ради (рішення міністрів) більшіс­тю в дві третини. Приєднуючись до СОТ, країна повинна гармонізувати нац зак-во згідно правових документів СОТ, котрими є: 1.Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Стосується торгівлі товарами. 2. Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС). Стосується торгівлі послугами. 3. Угода про торговельні аспекти прав на інтелектуальну власність (ТРІПС). Це ланка, що пов'язує інтелектуальну власність з торгівлею.

Результати Уругвайського раунду зафіксовані в наведених далі доках: А. Маракеська угода про заснування СОТ Б. Багатосторонні угоди:

1. У сфері торгівлі товарами — Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГАТТ) 2. Торгівля послугами - ГАТС. 3. Права інтелектуальної власності (ІПР). В. Кількасторонні торговельні угоди: • Угода про торгівлю цивільними літаками; • Угода про державні замовлення; • Міжн молочна угода; • Міжн угода з м'яса.

Головна мета ГАТТ - створити у світі ліберальну і відкриту торговельну с.му, яка дасть змогу підприємствам країн-членів здійснювати торговельну діял.ть на засадах добросовісної конкуренції. Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС) спрямована на пристосування правил, що використовуються, до торгівлі товарами та послугами. Мета цієї Угоди полягає в лібералізації світової торгівлі послугами.

Угода ТРІПС передбачає єдині мін. стандарти щодо правової охорони різних об'єктів інтел. власності та їх охорони, посилення режиму нагляду за дотриманням нац законодавства з інтелектуальної власності.

108. Правовий статус Міжнар комерц арбітр суду, як засобу виріш спорів в сфері МЕВ.

До постійно діючих арбітражних установ відповідно до ст. 2 З.У. "Про міжнародний комерційний арбітраж" (94) зі змінами від 06.09.2005 належать Міжнародний комерційний арбітражний суд (МКАС) та Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті У., їхній правовий статус визначаєть­ся відповідними Положеннями. Міжнародний комерційний арбітраж при Торгово-промисловій палаті України є самостійною постійно діючою арбі­тражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно із З.У. "Про міжнародний комерційний арбітраж". ТППУ затверджує Регламент Міжнар комерційного арбітраж­ного суду, порядок обчислювання арбітражного збору, ставки гонорарів арбітрів та інші витрати суду, сприяє його діяльності. До МКАС можуть за угодою сторін передаватися на вирішення: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін спору знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території У., між собою, спори між їхніми учасниками, а так само їхні спори з іншими суб'єктами права У. МКАС суд приймає до свого розгляду також спори, віднесені до його юрисдикції в силу міжнародних договорів У. Рішення МКАС виконуються сторонами добровільно у встановлені ним строки. Якщо строк виконання в рішенні не зазначено, воно підлягає негайному виконанню. Не виконані в строк рішення вико­нуються відповідно до закону і міжнародних договорів.

МАС - Орган Международной торговой палаты (МТП), основан в 1923 году в Париже, имеет уникальный опыт рассмотрения международных споров. МАС состоит из председателя, заместителей председателя, которых выбирает Совет МТП, и адвокатов, участвующих в процессе. Члены суда назначаются Советом по предложению Национального комитета. Каждый член суда выбирается в качестве независимого участника от Национального комитета, который предлагает его кандидатуру. Председатель, заместители председателя и члены суда не являются сотрудниками МТП. Их труд не вознаграждается, а только оплачивается в ходе работы сессии суда. Суд имеет постоянно действующий секретариат, состоящий из Генерального секретаря и Генерального советника, который также выступает в роли заместителя Генерального секретаря, члена адвокатской коллегии. Он отвечает непосредственно за ведение дел, представленных в суд, помогает адвокатам и другим юристам, а также ведет дополнительную административную работу по обеспечению работы персонала суда. Секретариат суда состоит из представителей десяти стран мира, разговаривающих на нескольких языках. Их профессионализм позволяет компетентно выполнять свои обязанности по предоставлению сторонам, их советникам и арбитрам объективных консультаций и другой помощи. Арбитраж МТП считается начатым с момента поступления в секретариат Международного арбитражного суда МТП обращения (искового заявления). В нем не должно содержаться никаких иных требований, кроме просьбы приступить к проведению арбитражного процесса. Стороны могут предусмотреть в контракте рассмотрение возможных споров в арбитражном суде и Международной торговой палате(МТП).Арбитражный суд МТП является наиболее важной организацией, занимающейся арбитражным урегулированием международных торговых споров. Арбитражный суд МТП является неправительственной организацией, он создан МТП. штаб-квартира МТП в Париже.

109. Правовий статус Морської арбітражної комісії при ТПП Укр

До постійно діючих арбітражних установ відповідно до ст. 2 З.У. "Про міжн комерц арбітраж" належать Міжн комерційний арбітражний суд (МКАС) та Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті У., їхній правовий статус визнач.­ся відповідними Положеннями. Міжн комерційний арбітраж при ТППУ є самостійною постійно діючою арбі­тражною установою (третейським судом), що здійснює свою діял.ть згідно із ЗУ "Про міжн комерційний арбітраж". ТППУ затверджує Регламент Міжн комерційного арбітраж­ного суду, порядок обчислювання арбітражного збору, ставки гонорарів арбітрів та інші витрати суду, сприяє його діял.ті. До МКАС можуть за угодою сторін передаватися на вирішення: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжн ек зв'язків, якщо комерційне під.во хоча б однієї із сторін спору знаходиться за кордоном, а також спори під.в з іноз інвестиціями і міжн об'єднань та організацій, створених на території У., між собою, спори між їхніми учасниками, а так само їхні спори з іншими суб'єктами права У. МКАС суд приймає до свого розгляду також спори, віднесені до його юрисдикції в силу міжн договорів У. Рішення МКАС виконуються сторонами добровільно у встановлені ним строки. Якщо строк виконання в рішенні не зазначено, воно підлягає негайному виконанню. Не виконані в строк рішення вико­нуються відповідно до закону і міжн договорів. МАК вирішує спори, які випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають із торгового мореплавства незалежно від того, чи є сторонами таких відн. суб'єкти укр. та іноземного або лише укр чи тільки іноземного права.

МАК вирішує також спори, що виникають у зв'язку із плаванням морських суден і суден внутр плавання в міжн. ріках, а також спори, пов'язані із здійсненням суднами внутр плавання закордонних перевезень. Вона приймає до розгляду спори за наявності угоди між сторонами про передачу їх на її вирішення. Рішення МАК виконуються сторо­нами добровільно у встановлені нею строки. Не виконані в строк рішення виконуються відповідно до закону і міжн договорів. Порядок реалізації забезпечення встановлюється головою Морської арбітражної комісії після набрання її рішенням законної сили.

110. Правові основи забезпеч виконання зобов’язань за МЕДог.

Однією з особливостей МЕП, як і МП в цілому, є відсутність міжна­родних інститутів, які б забезпечували у примусовому порядку виконання його норм. Тому головна роль у цій справі належить самим державам, які діють самостійно, індивіду­ально або об'єднуються у відповідні МО. За­значену особливість слід враховувати і під час з'ясування питання про забезпечення виконання міжнар ек договорів. Як свідчить практика міжнар ек співр-ва, абсолютна більшість міжн ек дог, а отже і зобов'язань, що закріплюються в них, виконується належ­ним чином. Будь-які порушення норм, що діють у цій сфері, невиконання або неналежне виконання своїх міжнародних зобов'язань є правопорушенням, тобто міжна­р деліктом, який потребує свого відповідного розгляду, з тим щоб у певний спосіб зреагувати на такий факт. Норми бага­тьох міжнар-правових актів спрямовані на правове забезпе­чення виконання зобов'язань між нар ек договорів. Так, у главі шостій Статуту ООН передбачені мирні засоби розв'язання всіх спорів між державами, зокрема і спорів міжна­р ек характеру. Держави, між якими виникли спірні питання, з метою забезпечення міжнар миру і без­пеки повинні передусім намагатися вирішувати їх через дипло­матичні переговори, обстеження, посередництво, примирення, арбітражний або судовий розгляд, звернення до регіональних ор­ганів або іншими мирними засобами. Які засоби - справа держав, між якими виник спір .У Хартії 1974 р. зафіксовано, що жодна держава не може за­стосовувати відносно іншої або заохочувати використання еко­номічних, політичних або будь-яких інших заходів примусового характеру, спрямованих на ущемлення її суверенних прав або отримання з цього якої-небудь вигоди. Важливі положення з цього питання містяться в Заключному акті Наради з безпеки та співр-ва в Європі,1975 р. Питання правового захисту інтересів сторін урегульовано і в окремих конвенціях. Конвенція ООН про договори міжна­родної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980 р.) містить норми, в яких закріплені засоби правового захисту у разі порушень дого­вору продавцем і покупцем. На забезпечення виконання зобов'язань між нар ек договорів спрямована діяльність Міжнар арбітра­жу, Міжнар суду та деяких інших міжнародних структур, їх функціонування і використання при цьому міжнар-пра­вових норм слід розглядати як один із важливих напрямів право­вого регулювання забезпечення виконання міжнар ек дог. Арбітражний розгляд міжнародних спорів передбачений ря­дом міжнародно-правових документів, серед яких можна назвати Гаазьку конвенцію про мирне розв'язання міжнародних зіткнень 1907 p., Загальний акт про мирне розв'язання міжнародних спо­рів 1928 p., Статут ООН, статути регіональних міжнародних ор­ганізацій, Зразкові правила арбітражного процесу 1958 p., арбіт­ражні договори та інші угоди між окремими країнами.Водночас слід зазначити, що й національне законодавство ба­гатьох країн також спрямоване на забезпечення належного вико­нання міжнародних та зовнішньоекономічних договорів. Напри­клад, шостий розділ Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» містить норми, які передбачають відпо­відальність у зовнішньоекономічній діяльності. Майнова відповідальність застосовується у формі матеріаль­ного відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майно­вих санкцій. Кримінальна відповідаїьність у зовнішньоекономі­чній діяльності застосовується у випадках, передбачених кримі­нальним законодавством Укр. УКР: Правове регулювання укладання міжн ек договорів має ЗУ від 2004р. "Про міжн договори", нормат акт, який регулює ЗЕД, є Закон "Про ЗЕД", від 16.04. 91, Інші норми: "Про іноземні інвестиції", "Митн кодекс Укр" та ін. З деяких питань ЗЕД приймаються постанови ВРУ. Ряд норм, що використовуються у цій галузі правового регулювання, міститься у Цивільному Кодексі Укр. КабМін Укр також приймає постанови щодо рег-ня ЗЕД. Можуть використовуватися норми адміністр, митного, валютно-фін, трудового, податкового та ін зак-ва. Отже, правове рег-ня відносин, що виникають на осн МЕВ, має комплексний міжгалузевий характер. Відмінності між нормами нац і міжн права, що регулюють ЗЕД негативно впливають на міжн співроб-во тому виникає необхідність в уніфікації нац нормативів. Цим займається Комісія 00Н з права міжн торгівлі, нею були розроблені важливі міжн-правові акти, Конвенція про договори міжн купівлі-продажу товарів, Конвенція про позовну давність у міжн купівлі-продажу, Акт про міжн комерц арбітраж та ін. Немало зроблено у створенні правової основи міжн ек договорів Євр Ек Комісією 00Н (Керівництво по складанню договорів на спорудж крупних пром об'єктів; К-во по складанню міжн договорів про промислове співроб-во; Ряд доків розроблено Міжн торговою палатою. (Уніфіковані звичаї і практика для документарних акредитивів. Уніфіковані правила по інкасо торгових доків та ін.

111. Правові питання участі ЄС в системі сучасн МЕВ.

Договір про створення ЄС було підписано в 1992 році в Маастрихті (Нідерланди) керівниками держав-членів Європ-го співтовариства. 1 листопада 1993 року договір набрав чинності. 2 жовтня 1997 р. була підписана Амстердамська угода, яку можна розглядати як удосконалений варіант раніше підписаної Маастрихтської угоди. Підписанню угоди про ЄС передував досить тривалий процес побудови європ. інтеграційної моделі.

На сьогодні ЄС являє собою найвищий ступінь європ-ї ек і політ інтеграції. До його складу входять 27 держав.

Дата добавления: 2015-09-03