Метання ручних гранат.

(витяг з курсу стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин

сухопутних військ (КС СЗ і БМ СВ-99)

Вправи з метання ручних гранат призначаються для навчання особового складу метанню ручних гранат наступальних, оборонних та протитанкових гранат з різних положень у пішому порядку та з бойових машин.

Перед виконанням вправ вивчаються побудова гранати, правила поводження з нею, заходи безпеки, способи та правила метання.

До метання бойових гранат допускаються ті, хто навчається, які засвоїли правила поводження з бойо­вими гранатами та виконали підготовчі вправи з ме­тання ручних гранат.

Учбові гранати, які застосовуються при вико­нанні підготовчих вправ, масою та формою повинні відповідати бойовим, мати учбовий запал із запо­біжною чекою.

Той, хто навчається, та керівник при метанні бойових гранат у пішому порядку та з БТР повинні бути у сталевих шоломах, а при метанні з танків, БМП (чле­ни екіпажу) – у шлемофонах. Метання оборонних та протитанкових ручних гранат у пішому порядку вико­нувати тільки з обладнаних окопів. Зброя при ме­танні гранати повинна знаходитись у положенні, що забезпечує її негайне застосування.

Місце для метання бойових гранат обирається з таким розрахунком, щоб під час метання наступаль­них гранат у радіусі не менше 50 м, а оборонних та протитанкових грант у радіусі не менше 300 м не бу­ло людей, тварин або об’єктів, які можуть бути вра­жені осколками гранат. Ділянка місцевості, де прово­диться метання гранат, повинна бути позначена по периметру червоними прапорами та покажчиками з відповідними попереджувальними написами. Крім того, у необхідних випадках можуть виставлятися по­сти очеплення.

Коли ділянка готова до метання бойових гранат, виставляється білий прапор: при метанні наступальних гранат – у вихідному положенні, оборонних та проти­танкових гранат – на бруствері окопу, з танка (БМП, БТР) – на бойовій машині, з якої метаються гранати.

При метанні бойових наступальних ручних гранат у пішому порядку рубежі початку та припинення метання позначаються місцевими предметами. При цьо­му для метання бойової гранати призначається один з тих, хто навчається. Під час метання бойових оборонних та протитанкових гранат керівник та один з тих, хто на­вчається і метає гранату, знаходяться в окопі (бойовій машині), кожний у своєму окопчику (на своєму місці, у бойовій машині). Решта тих, хто навчається, знаходять­ся на безпечному віддаленні. Між місцем метання (бо­йовою машиною) та вихідним положенням повинний бути встановлений радіо або телефонний зв’язок.

2. Будова гранат і запалів.

Будова ручної осколкової гранати РГД-5.

Ручна осколкова граната РГД-5 складається із корпусу з труб­кою для запалу розривного заряду та запалу.

Корпус гранати служить для уміщення розривного заряду, трубки для запалу, а також для утворення осколків при розриві гранати. Він складається з двох частин - верхньої і нижньої.

1 - розривний заряд; 2 - корпус; 3 - ковпак; 4 - вкладиш ковпака;

5- трубка для запалу; 6 - манжета; 7- запал; 8 - піддон; 9- вкладиш піддону.

Верхня частина корпусу складається із зовнішньої оболон­ки, що називається ковпаком, і вкладиша ковпака. До верхньої частини при допомозі манжети приєднується трубка для запалу. Труб­ка служить для приєднання запалу до гранати і для герметизації розривного заряду в корпусі. Для збереження трубки від забруднення в неї загвинчується пластмасова пробка. При підготовці гранати до кидання замість пробки в трубку загвинчується запал.

Нижня частина корпусу складається з зовнішньої оболонки, що називається піддоном, і вкладиша піддону.

Розривний заряд (тринітротолуол) заповнює корпус і служить і для розриву.

Будова ручної осколкової гранати Ф-1.

Ручна осколкова граната Ф-1 складається із корпусу, роз­ривного заряду і запалу.

Корпус гранати служить для вміщення розривного заряду та запалу, а також для створення осколків при вибуху гранати. Корпус гранати чавунний з повздовжніми і поперечними борознами, по яких граната, звичайно, розривається на осколки.

В верхній частині корпусу є нарізний отвір для згвинчування запалу.

Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки.

1 – корпус; 2 – розривний заряд; 3 – запал

Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2).

Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2) – уніфікований запал ручної гранати модернізований, призначається для вибуху розривного заряду. Він складається з ударного механізму та власне запалу.

Ударний механізм служить для спалахування капсуля-запалювача.

1 – трубка ударного механізму; 2 – направляюча шайба; 3 – ударник; 4 – капсюль-запалювач; 5 – трубка для запалу; 6 – спусковий важіль; 7 – капсюль-детонатор; 8 – уповільнювач; 9 – з’єднувальна втулка; 10 – шайба ударника; 11 – бойова пружина; 12 – чека запобіжна.

Власне запал служить для розривного заряду гранати.

Реактивний двигун слугує для надання гранаті початкової швидкості. Він складається з перехідного дна, передньої діафрагми і камери, порохового заряду, задньої діафрагми, запальника, вузла форсування, який включає склеєні між собою диски, корк і трубку (газохід), сопла, стабілізатор з чотирьох пір’їн, запалу, що складається зі стакану, ніпеля, порохової шашки і капсуля.

У перехідному дні є чотири загерметезовані тангенційні отвори, що забезпечують прокручування гранати у стволі пускового пристрою. За запальник слугує навіска димного пороху, що міститься у картузі.

Робота частин і механізмів при здійсненні пострілу.

Після вильоту гранати з стволу пускового приладу під дією відцентрової сили і набігаючого потоку повітря розкривається пір’я стабілізатора, додатково надаючи гранаті обертального руху. Політ гранати до цілі відбувається за інерцією.

При зустрічі гранати з ціллю (перешкодою) спрацьовує вибухівник і від його імпульсу відбувається детонація розривного заряду з утворенням кумулятивного струменя, що пробиває броню (перешкоду).

При стрільбі реактивною протитанкова гранатою слід дотримуватися таких заходів безпеки:

Не допускати без потреби переводу пускового пристрою з похідного положення у бойове, розводити труби пускового пристрою треба безпосередньо перед стрільбою.

Забороняється переводити пусковий пристрій з бойового положення у похідне (зводити труби пускового пристрою).

У разі несправності гранати (з розведеними трубами) необхідно розряджати РПГ-18 пострілом у бік противника.

Прицільний пристрій: а - мушка і діоптр (вид спереду); б – діоптр (вид ззаду, шторка у крайніх положеннях); в – мушка (вид ззаду). 1 – основа; 2 – вісь мушки; 3 – оправа; 4 – прицільні марки; 5 – горизонтальні штрихи; 6 – мушка для прицілювання в умовах обмеженої видимості; 7 – виступ мушки; 8 – кожух; 9 – вісь діоптра; 10 – верхній діоптрійний отвір «-»; 11 – нижній діоптрійний отвір «+»; 12 – шторка; 13 – фігурний паз; 14 – прорізь для прицілювання в умовах обмеженої видимості.

Дата добавления: 2015-09-03