Ефективність у виробництві

Пропозиція (S) - це співвідношення між ціною блага і його обсягом, який продавці бажають і можуть продати за цією ціною за інших рівних умов. Тобто пропозиція характеризує готовність виробника продати певний обсяг блага за кожною даною ціною за певний проміжок часу.

Таке співвідношення (готовність) для окремого виробника зветься індивідуальною пропозицією, а для всіх присутніх па ринку виробників одночасно - ринковою пропозицією.

Обсяг пропозиції (Q_S) - обсяг блага, яке пропонується за певною ціною при незмінності інших чинників, які впливають на пропозицію.

Ціна пропозиції (Р) - це мінімальна ціна, за якою продавець погоджується продати (беззбитково для себе) відповідний обсяг блага.

Нецінові чинники пропозиції: технологія виробництва, ціни на фактори виробництва, очікування майбутніх змін цін, організація ринку (який може бути конкурентним і неконкурентним), податки і субсидії. Для ринкової пропозиції чинником є також кількість продавців на ринку.

Залежність обсягу пропозиції від чинників, що його визначають, зветься функцією пропозиції.

Функція пропозиції від ціни Q_S = f(P) показує, який максимальний обсяг блага Q_S готовий запропонувати продавець за ціною Р. Ця функція може задаватися в аналітичній, табличній (таблиця пропозиції) та графічній формі (крива пропозиції).

Р
	PS S=MC
	Е
PT	D
0		Q

Q_Е

Рис. 2.4. Надлишок виробника (РS)

Крива пропозиції - це графік залежності між ціною блага й обсягом його пропозиції (рис. 2.4.).

Приклад функції пропозиції - лінійна функція Qs = a + bP, дe a, b - додатні параметри.

Закон пропозиції стверджує, що за інших незмінних умов разом із збільшенням ціни Р зростає обсяг пропозиції Q_S. Це відповідає додатному нахилу кривої пропозиції.

Надлишок виробника: різниця між фактичною ціною (Р_E), яка встановлюється на ринку, і мінімальною ціною, за якою виробник беззбитково для себе готовий продати товар (рис. 1.8).

Геометрично надлишок виробника обчислюється як площа фігури, яка обмежена знизу кривою S, зверху прямою лінією, що є рівнем ринкової ціни P_E, зліва - вертикальною координатною віссю, справа - лінією EQ_e, що відповідає обсягу випуску Q_E (рис. 1.8).

Якщо підсумувати надлишки (прибутки) всіх фірм на ринку певної продукції, отримаємо надлишок виробників (РS) на ринку цієї продукції (або прибуток виробників). Геометрично він обчислюється аналогічно надлишку окремого виробника, із заміною лише кривої індивідуальної пропозиції на криву ринкової пропозиції S.

При зменшенні ціни надлишок виробників скорочується (рис. 2.5.).

Р
		S
	H
P1	E1
	A B
	t
P2
	E2
C
0		Q

Q₂ Q₁

Рис. 2.5. Податок і надлишок виробників

Виробнича ефективність досягається, коли фірма не може зменшити вартість виробництва певного фіксованого обсягу випуску продукції зміною обсягів використання факторів виробництва.

Виробнича ефективність, у свою чергу, потребує досягнення двох умов:

а) технологічної ефективності, яка означає, що фірма досягає максимально можливого випуску продукції при затратах наявних ресурсів;

б) економічної ефективності, яка означає, що фірма використовує таку комбінацію факторів виробництва, що вартість виробництва даного обсягу випуску мінімізується.

Окрема фірма досягає виробничої ефективності, якщо її виробничому рішенню відповідає точка на кривій граничної вартості МС (яка є одночасно кривою індивідуальної пропозиції фірми). Галузь досягає виробничої ефективності, якщо обсяг її випуску відповідає якійсь точці кривої галузевої пропозиції (S).

Підкреслимо, що точки кривої пропозиції відповідають умовам виробничої ефективності. Це означає, що ціна для конкурентної фірми на рівні граничної вартості МС є ефективною ціною:

Р=МС.

Дата добавления: 2015-08-21