Ефективність у споживанні

Раціональний вибір споживача: вибір щодо обсягів споживання благ, який задовольняє обмеженим (бюджетним) можливостям споживача і максимізує корисність для споживача від споживання обраних благ.

Попит (D) на благо – це співвідношення між ціною блага (Р) та його обсягом (Q_D), який споживачі бажають і можуть (або готові) придбати за цією ціною за інших рівних умов.

Готовність купити означає таке поєднання бажань і можливостей споживача, коли він намагається максимізувати корисність від споживання блага з урахуванням власних обмежених можливостей.

Нецінові чинники попиту: смаки та вподобання споживачів, дохід, який вони можуть витрачати на придбання блага, ціни на суміжні товари (тобто товари-доповнювачі або товари-замінники).

Ціна Р у визначенні попиту – це найвища ціна, яку споживач готовий сплатити за останню із Q_D одиниць, які він погоджується купити.

Залежність обсягу попиту від чинників, що його визначають, зветься функцією попиту. Ця функція може представлятись у трьох формах: аналітичній, табличній (таблиця попиту) та графічній (крива попиту). Аналітична форма має у загальному випадку вигляд Q_D = F(P). Наприклад, лінійна функція попиту: Q_d = a - bP, де a та b – додатні параметри.

Закон попиту: Чим нижча ціна блага, тим більший його обсяг споживачі готові придбати (за незмінних інших умов). І навпаки, чим вища ціна, тим менший обсяг блага споживачі готові придбати.

Індивідуальний і ринковий попит відрізняються лише тим, що в першому випадку враховується готовність купувати лише якогось окремого індивіда, а у другому – всіх потенційних споживачів, які присутні на ринку блага.

Надлишок споживача: різниця між максимальною ціною, яку споживач готовий заплатити за благо, і фактичною ціною (Р_B), яка встановилась на ринку (рис. 2.2).

Р
	СS
	А
· Р1	С
	D
·	В
РВ
		Q

L Q_В

Рис. 2.2. Надлишок споживача (СS)

Геометрична інтерпретація надлишку споживача (СS) (якщо відомі попит на благо D іринкова ціна блага Р_B ). це сумарний виграш (сукупна вигода) від придбання блага в обсязі Q_B, який вимірюється площею трикутника АВР_B на рис. 2.3.

Сума надлишків всіх споживачів на ринку певного блага утворює надлишок споживачів.

Р
·
Р2
·	A B E1 t
P1
	D
		Q

Q₂ Q₁

Рис. 2.3. Податок і надлишок споживача

При підвищенні ринкової ціни (рис. 2.3.) надлишок споживачів скоротиться на величину В (це скорочення добробуту тих споживачів, які відмовляються від придбання блага, тобто незворотні втрати добробуту споживачів) і на величину А (втрати споживачів, які продовжують купувати благо, але платять за нього більше).

Ефективність у споживанні досягається, якщо споживачі не можуть покращити своє становище - досягти вищого рівня корисності при заданому бюджеті і цінах - шляхом перерозподілу своїх бюджетних витрат.

Умові ефективності у споживанні відповідають точки кривої індивідуального попиту споживача. Якщо всі споживачі досягають ефективності у споживанні, тоді це відповідатиме якійсь точці кривої ринкового попиту. Крива попиту є одночасно кривою граничних вигід (MB) споживача.

Умова ефективності для споживача:

МВ=Р

Дата добавления: 2015-08-21