Проблеми археології Кам’яного віку

За час розвитку археологічної науки зусиллями вченних багатьох країн вироблено загальну періодизацію пам*яток археології. Для задекларованого періоду притамана загально археологічна періодизація. Палеоліт – від появи людини до 10 тис років тому, мезоліт – 9 -6 тис до н.е, неоліт – 6-4 тис до н.е.

Палеоліт – це час появи людини і формування її сучасного фізичного типу. Протягом палеоліту людина освоїла вогонь, виготовила перший одяг, спорудила перші житла. Знаряддя праці виготовлялися з кам*яних порід, найчастіше кременю, шляхом просто оббивання, а в кінці епохи решетуванням. За палеоліту склалися основи первіснообщинного ладу - першої в історії суспільної формації. З точки зору антропогенезу всю історію людства поділяють на тири періоди, що пов*язані з існуванням архантропів, палеонтропів та неоантропів. Архантропами називають найдавніших людей типу гомо хабіліс(юдина уміла) пітекантроп, синантроп, атлантроп приблизно 150 років тому з*являється неандерталець(палеоантроп). До неоантропів належать кроманьйонці, грімальдійці(гомо сапієнс).

Первісна людина на укр землях з'явилася близько 1 млн. р тому в період раннього палеоліту. На думку археологів, найвірогідніше, що найдавніші люди (архантропи) прийшли на терит Укр з Передньої Азії через Балкани і Центр Євр. Ця міграція хвилеподібно зривала протягом багатьох тисячоліть. Рештки найдавніших стоянок первісних людей на терит Укр знайдені біля с. Королеве (Закарпаття), м.Амвросіївка (Донбас), с.Лука-Врублівецька (Хмельниччина). Всього відомо на території України понад 30 стоянок доби раннього палеоліту.

Архантропи жили невеликими групами, що утвор первісне людське стадо. Ця перша форма соц організації базувалася на основі кровнородинних стосунків. Господарство первісних людей було присвоюючим. Основним знаряддям стало ручне рубило. Залежно від ситуації воно виконувало роль сокири, кайла, метального каменя тощо.

Палеоліт поділяють на ранній, середній та пізній.

1 млн. -150 тис. р до н. є. - Ранній палеоліт - поява першої людини, могла лише викор дари природи, тоді як первісна людина уже дещо виготовляла сама. Незахищені, погано озброєні в боротьбі за своє існув люди (неандертальці, синантропи та ін.) могли вижити в теплих під. районах (стоянки на Україні - 200-150 тис. років до н.е.)

150-40 тис. років до н. є. - Середній палеоліт. Сприятливий клімат змінився різким похолоданням через насування льодовиків із Скандин п-ва. Боротьба за виживання змусила первісних людей вдатися до виготовлення досконаліших знарядь праці, одягу, спорудження житла. Вперше почали добувати й використовувати вогонь. Пам'ятки в Чернігівщині (Дергунь), на Дніпрі (Кодак, Запоріжжя) та Волині (Житомир), у Галичині (с. Касперівка), в Кїїк-Коба (Крим).

40-13 тис. років до н.е. - Пізній палеоліт. Поява людини сучасного фізичного типу. Із появою людини розумної дородову громаду заступає родова організація суспільства. Змінюється форма існування людського суспільства: первісне стадо поступається материнській родовій общині. Виникає язичеська релігія: «анімізм – віра в існування душі в оточуючих предметах, турбота про потойбічне життя», «тотемізм- кожна родова група має свого тотема», магія.

Поява нових типів крем*яних знарядь, навчилися виготовляти ножеподібні пластини. Вони використовувалися як ножі, виготовляли також скребки, різці, вістря дротиків і списів. Людина почала використовувати знаряддя із кістки та рогу. Люди вже вміли розрізати на смуги і вирівнювати бивні мамонта. Люди займалися в основному загінним полюванням на диких коней, бізонів, оленів. Важливу роль відводять жінці, що підкреслюють скульптурки. Рід вівся по материнській лінії, екзогамні шляби могли бути і груповими, мали належати до різних родів. Виникнення матріархальних відносин

13 - 4 тис. років до н.е. - Мезоліт (середня кам'яна доба). В післяльодовиковий період поч освоєння північних територій. Вимерли великі тварини, мисливство стало змінюв рибальством, збиральницт, прирученням тварин. Винайдено лук і стріли. Почала складатися племінна організація, з'являються відмінності у житті різних груп людей. Приручили свиню, поява рибальських знарядь – гарпуни, гачки, човни, рибальська сітка. Поява мікролітичних пластинок.Обробка дерева – сокир і тесел. На території України відомо понад 400 мезолітичних стоянок. На Волині був представлений культурами лінгбі, свідерською культурою, коморницька. основними видами господарства було збиральництво та мисливство. Характерний племінний лад.

4 - 3 тис. років до н.е. - Неоліт (нова кам'яна доба) - виникнення нової форми господарювання (землеробства і скотарства) та перехід до осілості. Удосконалення кам'яних знарядь праці за допомогою свердління, пиляння, шліфування. Почалося виготовлення глиняного посуду. Люди неоліту жили родовими групами, об'єднаними особою жінки-матері. Так утворився лад - матріархат. Поява скотарства, приручені бик свиня, коза, вівця. Виникнення землеробства, коли збирання корисних рослин перейшло у їх вирощування – пшениці, ячменю. Розвиток рибальства. Поява глиняного посуду – кераміки, посуд був орнаментований – перетворення і досягнення в розвитку людини називають неолітичною революцією.

Неолітична револ (переход від традиц привласнюючого господар (мисливство, збиральництво, рибальство) до відтворюючого (землеробство і скотарство). Археологами виявлено майже 500 осередків життя доби неоліту, що представляють понад десяток неолітичних культур (дунайську, буго-дністровську, сурсько-дніпровську тощо).

Рисами були: ♦ винайдення і поширення якісно нових способів виготовлення знарядь праці; ♦ виникнення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів (виникає виробництво керамічного посуду, прядіння, а згодом і ткацтво); ♦ перехід до осілого способу життя (землеробство і тваринництво були продуктивнішими, ніж мисливство і збиральництво); ♦ активне формування стад свійських тварин, використання їх як тяглової сили); ♦ суттєві зрушення в демографічній сфері (збільшення кількості та розмірів поселень, щільності їх забудови, зростає тривалість життя людини (в середньому 30-32 роки). Перехід до землеробства і скотарства сприяв помітним змінам в організації суспільного життя: зростанню ролі парної сімї, розквіту племінної організації суспільства, зародженню інститутів родової влади. У період неоліту зародилася землеробська цивілізація, яка незабаром стала панівною в Європі.

Дата добавления: 2015-08-21