Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Неоліт Волині

Читайте также:
  1. Будівництво Волині
  2. ПРИЧОРНОМОР’Я, ПРИАЗОВ’Я, ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ І ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ
  3. Соціально-політична і культурна ситуація в Галичині та на Волині в XII—XIII століттях
  4. Характеристика археологічних культур періоду енеоліту і бронзи

Неоліт охоплює УІ – ІУ тисячоліття до н.е. Для неоліту хар-на трансформація привласнюючого, мисливсько-збиральницького типу господарства у відтворюючий – землеробсько-скотарський. Важлива риса – поява першого в історії людства штучного матеріалу – кераміки, тобто випаленого глиняного посуду.

Археологічна к-ра Волині різниться як за х-ром знахідок, так і за основним видом занять їх носіїв. Досить чітко тут виділяють дві зони: пд, землеробс-скотарс, представл. к-рою лінійно-стрічкової кераміки, і пн, мисливсько-рибальська, репрезент. волинською неолітичною к-рою з гребінцево-накольчастою керамікою.

Посел. к-ри лінійно-стрічкової кераміки відомі в Луцьку, Голишеві, Гіркій Полонці, Рівному, Городку, Клевані і ін. Досліджували Пелещишин, Охріменко, Захарук.

Основне заняття мотичне землеробство, ділянки для якого розчищались підсічно-вогневим способом. Знаряддя серпи кістяні або дерев’яні. Важл. свідченням існув на Волині землеробства є залишки к-них рослин у обвугленому стані.

Духовна к-ра представлена окремими знахідками м-ва. На чашах є зображення голови бика. Стилізовані фігурки знайдені в Луцьку, на Гнідаві свідчать про існування культу цієї тварини. Поховання тілопокладальні, супровідний інвентар горщики і кам’яні вироби. Тут появляється віра в потойбічний світ. Пам’ятки цієї к-ри датуються др.п.У-поч.ІУ тис.до н.е.

Волинська неолітична к-ра. Вчені довели, що її субстратом були пізньомезолітичні яніслаіцькі пам’ятки. Досліджували Телегін, Титова, Конопля, Охріменко.

Посел групувалися в р-ні лісових масивів, біля водоймищ, на високих і низьких терасах. На Волині є в Карасині, Розничах, Новосілках, Люб’язь і ін.

Посуд у вигляді гостродонних невисоких горщиків з прямими вінцями. Поверхня посуди орнаментована слабо. Поширені Сокирки, проколки, шила, рибальські гачки. Землеробство і скотарство знах в зародковій стадії. Осн завд було полювання, рибальство.

С-на організація мала родоплемінний х-р. був патріархальний устрій. Охріменко вважає населення становило 2-3 тис.осіб.

Дух. к-ра – даних мало. Віра у потойбічний світ.. мистецтво проявилося в оздоблені посуду орнаментом у вигляді штампу, широких ліній

Час існування к-ри У-ІІІ тис.до н.е.

На північному заході України в епоху неоліту проживали дві великі групи населення, які довгий час були сусідами, мали дуже різне етнічне та антропологічне походження і відрізнялися за складом матеріальної, духовної культур. Це були носії дунайської та волинської неолітичних культур. Існування поряд представників двох великих етноспільнот (етнокультурних масивів): 1) прийшлого рільничо-скотарського та 2) аборигенного “лісового” неоліту, напевно, призводило до взаємовпливів та запозичень. Їх контакти перш за все позначилися в поширенні рільничого досвіду вглиб Полісся. В той час як буго-дністровська, дніпро-донецька (в Подніпров’ї), німанська, східнополіська культури вивчені краще, неоліт Волині та Волинського Полісся був відомий лише з нечисленних неопублікованих матеріалів. Матеріальна специфіка, складові господарства, періоди перебування культури лінійно-стрічкової кераміки на Волині та волинської неолітичної на Поліссі залишалися невідомими. Протягом 20 років автор відкрив і дослідив на Волині велику кількість неолітичних пам’яток. Введення в науковий обіг та інтерпретація цих матеріалів – актуальне завдання, яке вирішується в даній роботі.

Неоліт – виключно важлива епоха в первісній історії людства. Він характеризується значними змінами в економіці, духовній культурі. Перехід від привласнюючих до відтворюючих видів господарювання – рільництва та скотарства – становить сенс палеоекономічних змін, які отримали назву аграрної або неолітичної революції. Швидкість переходу до нових форм господарювання залежала від близькості культурних центрів, інтенсивності міграційних процесів, особливостей ґрунтів, природних ресурсів в цілому. Віддалені від центрів неолітизації райони Полісся з бідними піщаними ґрунтами певний час залишалися на попередніх позиціях привласнюючого господарства. Тут ще довго домінували мисливство, рибальство, збиральництво. Господарські новації хоч ставали їм відомі і були спроби заняття рільництвом, не могли розвинутися до кінця енеоліту. Родючі ж лесові ґрунти Волинської височини стали ареною заселення мігруючих з південного заходу носіїв дунайської культури (інша назва – культура лінійно-стрічкової кераміки), які були першими класичними рільниками та скотарями на теренах України.

 


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 104 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ACTIVITE PRINCIPALE | ACTIVITE PRINCIPALE | ACTIVITE PRINCIPALE | FORMATION - QUALIFICATION | FORMATION - QUALIFICATION | ACTIVITE PRINCIPALE | ACTIVITES POUVANT ETRE ASSOCIEES | ACTIVITE PRINCIPALE | ACTIVITE PRINCIPALE | FORMATION - QUALIFICATION |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Проблеми археології Кам’яного віку| Характеристика археологічних культур періоду енеоліту і бронзи

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)