Державні та місцеві гарантії забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань

Дещо по-іншому потрібно розглядати суб’єктів правовідносин у сфері муніципального боргу у разі так званого умовного кредиту. Ідеться про надання гарантій (гарантування) виконання боргових зобов’язань – суб’єктів господарювання, які можуть надавати Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради. Такі гарантії надаються суб’єктам господарювання, що належать до комунального сектора економіки, розташовані на відповідній території та здійснюють на цій території реалізацію інвестиційних програм (проектів), метою яких є розвиток комунальної інфраструктури або впровадження ресурсозберігаючих технологій.

За своїм змістом ці відносини не виникають з приводу місцевої позики, оскільки це не передбачає власне бюджетних надходжень,проте платежі пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань, належать до платежів боргу.

Особливість цього виду відносин вимагає чіткого нормативно-правового регулювання, зокрема щодо обсягів, умов надання гарантій, галузево-професійних, ділових характеристик позикоодержувача, способу забезпечення такого кредиту тощо.

З цього приводу чинним законодавством передбачено, що повноваження щодо надання гарантій надаються винятково в межах, визначених в рішенні про місцевий бюджет, а граничний обсяг надання гарантій установлюється на кожний бюджетний період. Гарантії надаються винятково на умовах платності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних гарантій, отриманих від інших суб’єктів.

За невиконання юридичними особами своїх зобов’язань щодо погашення та обслуговування, наданих на умовах поверненості кредитів, залучених під державні гарантії та плати за користування цими позичками, відповідно до положень Бюджетного кодексу, органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості в порядку стягнення невнесених в строк податків і неподаткових платежів, охоплюючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржника.

Державні гарантії для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України або на підставі міжнародних договорів України виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України. За дорученням Кабінету Міністрів України відповідні правочини щодо його рішень вчиняє член Кабінету Міністрів України, відповідальний за формування та реалізацію державної бюджетної політики, або особа, яка виконує його обов'язки.

Місцеві гарантії можуть надаватися за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної міської ради для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України, що належать до комунального сектору економіки, розташовані на відповідній території та здійснюють на цій території реалізацію інвестиційних програм (проектів), метою яких є розвиток комунальної інфраструктури або впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Державні (місцеві) гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов'язань у спосіб, передбачений законом.

Правочин щодо надання державної (місцевої) гарантії оформляється в письмовій формі та має визначати:

1. предмет гарантії;

2. повні найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і кредитора (у разі гарантування виконання зобов'язань за кредитним договором);

3. обсяг кредиту (позики);

4. обсяг гарантійних зобов'язань та порядок їх виконання;

5. умови настання гарантійного випадку;

6. строк дії гарантії.

Обов'язковою умовою надання державної (місцевої) гарантії є укладення договору між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (відповідним місцевим фінансовим органом) та суб'єктом господарювання про погашення заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за виконання гарантійних зобов'язань.

Істотними умовами такого договору мають бути зобов'язання суб'єкта господарювання:

внести плату за надання державної (місцевої) гарантії;

надати майнове або інше забезпечення виконання зобов'язань за гарантією;

відшкодувати витрати державного (місцевого) бюджету, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань;

сплатити пеню за прострочення відшкодування зазначених витрат. Пеня нараховується за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені;

надати гаранту права на договірне списання банком коштів з рахунків суб'єкта господарювання на користь гаранта.

Державні (місцеві) гарантії не надаються для забезпечення боргових зобов'язань суб'єктів господарювання, якщо безпосереднім джерелом повернення кредитів (позик) передбачаються кошти державного (місцевого) бюджету (крім боргових зобов'язань, що виникають за кредитами (позиками) від міжнародних фінансових організацій).

Суб'єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання кредитів (позик), залучених державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста), або державних (місцевих) гарантій, зобов'язані надати майнове або інше забезпечення виконання зобов'язань та сплатити до Державного бюджету України (відповідного місцевого бюджету) плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України (Верховною Радою Автономної Республіки Крим чи міською радою), якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

У разі прийняття рішення про надання кредитів (позик), залучених державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, суб'єктам господарювання, у віданні яких є майно державної (комунальної) власності, необхідність надання такими суб'єктами господарювання майнового забезпечення, його розмір та вид визначає Кабінет Міністрів України щодо державного майна (Верховна Рада Автономної Республіки Крим - щодо майна Автономної Республіки Крим, відповідна міська рада - щодо комунального майна).

Платежі, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань держави (Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста), здійснюються згідно з відповідними договорами незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет), у такому ж порядку, як визначено частиною шостою статті 16 Бюджетного Кодексу, та відображаються як надання кредитів з бюджету стосовно суб'єктів господарювання, зобов'язання яких гарантовані.

У разі виконання державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) гарантійних зобов'язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано, у суб'єктів господарювання, зобов'язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими під державні (місцеві) гарантії, в обсязі фактичних витрат державного (місцевого) бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави (Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста) переходять права кредитора та право вимагати від таких суб'єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами.

Якщо договором між Кабінетом Міністрів України (Радою міністрів Автономної Республіки Крим чи виконавчим органом міської ради за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи міської ради) та суб'єктом господарювання передбачаються зобов'язання такого суб'єкта господарювання з погашення та обслуговування кредитів (позик), залучених державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста), невиконання або неналежне виконання таких зобов'язань за договором тягне перехід до держави (Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста) права стягнення простроченої заборгованості у повному обсязі незалежно від стану виконання державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) зобов'язань за такими кредитами (позиками).

Прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Якщо за рішенням суду державі (Автономній Республіці Крим чи територіальній громаді міста) відмовлено у стягненні заборгованості перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету, органи державної податкової служби оскаржують його у встановленому законом порядку до прийняття рішення вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, має право залучати суб'єктів господарювання для представництва органів державної влади в судах у справах про стягнення заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, а також за кредитами з бюджету, в тому числі у процесі банкрутства, щодо стягнення якої органам податкової служби відмовлено.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, здійснює оплату таких послуг суб'єктів господарювання за рахунок коштів державного бюджету в межах відповідних бюджетних призначень.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, має право здійснювати на відкритих аукціонах продаж права вимоги погашення простроченої більше трьох років заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, а також за кредитами з бюджету в порядку, встановленому Постановою Кабінетом Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 402 щодо продажу прав вимоги погашення простроченої більше ніж на три роки заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, та кредитами з бюджету

До прав вимоги погашення заборгованості (далі - права вимоги), належить право вимагати від боржника погашення заборгованості, що виникла у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) зобов'язань боржника за договором, укладеним у будь-якій формі (далі - договір), відповідно до якого надавалися кредити (позики), залучені державою або під державні гарантії, та кредити з бюджету, в тому числі неустойки.

Продаж прав вимоги здійснюється на відкритому аукціоні (далі - аукціон) і передбачає передачу Мінфіном прав вимоги у власність покупцеві, який зобов'язується сплатити за них кошти у порядку та на умовах, що визначаються договором купівлі-продажу прав вимоги (далі - договір купівлі-продажу).

Продаж прав вимоги здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом або договором, відповідно до якого надавалися кредити (позики), залучені державою або під державні гарантії, та кредити з бюджету.

Організатором аукціону може бути визначена на конкурсних засадах біржа, стосовно якої не порушено провадження у справі про банкрутство, у разі наявності у неї статутного капіталу в розмірі не менш як 15 млн. гривен ь та відсутності заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Головним критерієм конкурсного відбору є розмір комісійної винагороди організатора аукціону.

Мінфін затверджує порядок та умови проведення конкурсу і склад конкурсної комісії за погодженням з Антимонопольним комітетом та НКЦПФР.

Мінфін укладає з організатором аукціону договір, який регулює відносини між ними щодо організації продажу прав вимоги на аукціоні. У договорі обов'язково передбачається, що в разі, коли організатор аукціону не перерахував у встановлений строк кошти до державного бюджету відповідно до умов Порядку, він сплачує до дохідної частини державного бюджету пеню в розмірі 0,2 відсотка суми, що не перерахована за кожний день прострочення платежу.

Аукціон проводиться згідно з регламентом аукціонів, який готується та затверджується організатором аукціону з урахуванням вимог цього Порядку та погоджується з Мінфіном і НКЦПФР.

Продавцем прав вимоги є Мінфін в особі свого представника, який подав письмове підтвердження його повноважень організатору аукціону (далі - продавець). Продавець: 1) визначає: графік проведення аукціонів за погодженням з організатором аукціону; черговість виставлення організатором аукціону для продажу прав вимоги; 2) подає за 10 робочих днів до проведення аукціону організаторові аукціону заявку на продаж прав вимоги, в якій зазначаються: найменування боржника, його місцезнаходження та код згідно з ЄДРПОУ; правові підстави виникнення прав вимоги; інформація про заборгованість; номінальна вартість прав вимоги; початкова ціна продажу прав вимоги (у відсотках номінальної вартості прав вимоги); розмір гарантійного внеску в гривнях (за офіційним курсом Національного банку, встановленим на день його сплати) з розрахунку 5 відсотків початкової ціни продажу прав вимоги.

Заявка може містити додаткову інформацію про права вимоги. На підставі заявки на продаж прав вимоги організатор аукціону формує аукціонний бюлетень, який розміщується на веб-сайті організатора аукціону та публікується в його друкованому виданні та газеті "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж за тиждень до проведення аукціону. Кожна позиція зазначеної заявки є позицією аукціонного бюлетеня.

Для участі в аукціоні юридичні особи подають організаторові аукціону не пізніше 16-ї години робочого дня, що передує дню проведення аукціону, заявку на купівлю прав вимоги із зазначенням відповідних позицій аукціонного бюлетеня та сплачують гарантійні внески, які повинні надійти на рахунок організатора аукціону не пізніше 17-ї години робочого дня, що передує дню проведення аукціону.

Юридична особа, гарантійний внесок якої не надійшов у встановлений строк, не допускається до участі в аукціоні.

Після закінчення строку подання заявок на купівлю прав вимоги організатор аукціону складає їх перелік, який завіряється підписом уповноваженої особи організатора аукціону, скріпленим печаткою організатора аукціону, та подає продавцю не пізніше 9-ї години дня проведення аукціону.

Юридичні особи, заявки на купівлю прав вимоги яких включені до переліку (їх уповноважені особи), реєструються організатором аукціону як його учасники.

Аукціони проводяться окремо за кожною позицією аукціонного бюлетеня.

Учасники аукціону мають право брати участь в аукціоні лише за тими позиціями аукціонного бюлетеня, за якими вони подали заявки на купівлю прав вимоги та сплатили гарантійні внески.

Перед початком аукціону продавець у разі потреби інформує організатора аукціону та його учасників про зміну номінальної вартості прав вимоги, зазначених в аукціонному бюлетені, у зв'язку з донарахуванням пені на заборгованість чи погашенням боржником заборгованості (її частини) протягом періоду від подання продавцем заявки на купівлю прав вимоги до проведення аукціону.

Учасники аукціону мають право відмовитись від участі в аукціоні за позиціями аукціонного бюлетеня, за якими вони подали заявки на купівлю прав вимоги та сплатили гарантійні внески, у разі зміни номінальної вартості прав вимоги. У такому разі сума сплачених учасниками аукціону гарантійних внесків повертається організатором аукціону протягом двох робочих днів після його проведення.

Початкова ціна продажу прав вимоги на аукціонах встановлюється в розмірі 100 відсотків їх номінальної вартості.

Аукціон проводиться на зниження ціни з кроком зміни ціни продажу прав вимоги, який становить 1 відсоток початкової ціни продажу. Зазначений крок застосовується також під час проведення аукціону на підвищення ціни, якщо кілька учасників аукціону запропонували однакову ціну. Покупцем визнається учасник аукціону, який у ході аукціону запропонував найвищу ціну.

Продавець видає розпорядження, в якому зазначається розмір граничного зниження ціни продажу прав вимоги, та подає його ведучому аукціону. Максимальний розмір можливого зниження початкової ціни продажу прав вимоги становить 50 відсотків їх номінальної вартості.

Проведення аукціону може бути припинено продавцем, а права вимоги знято з продажу в разі порушення організатором аукціону регламенту аукціонів. У такому разі аукціон визнається недійсним і його учасникам протягом двох робочих днів повертаються гарантійні внески.

У разі порушення організатором аукціону регламенту аукціонів продавець складає відповідний акт у двох примірниках, один з яких видається організатору аукціону, а другий зберігається у продавця.

За результатами аукціону в день його проведення: 1) організатор аукціону та продавець складають у двох примірниках (по одному для кожного) і підписують протокол аукціону із зазначенням проданих прав вимоги, покупців, ціни продажу та номінальної вартості таких прав вимоги; 2) організатор аукціону складає договори купівлі-продажу в трьох примірниках, підписує їх та передає для підписання покупцям. У договорі зазначається, що він набирає чинності після реєстрації організатором аукціону відповідно до пункту 23 цього Порядку, а також що порушення покупцем строків оплати придбаних прав вимоги, передбачених пунктом 24 цього Порядку, є підставою для розірвання договору купівлі-продажу, а в разі, коли покупцем здійснюється купівля прав вимоги за дорученням третьої особи, - також реквізити відповідного доручення, для чого покупець подає організаторові
аукціону два примірники завіреної копії відповідного доручення (по одному для організатора аукціону та продавця); 3) покупці підписують договори купівлі-продажу та подають їх організаторові аукціону.

Організатор аукціону передає продавцю підписані ним та покупцями договори купівлі-продажу для підписання.

Продавець підписує не пізніше наступного робочого дня після проведення аукціону договори купівлі-продажу та передає їх організаторові аукціону для реєстрації.

Організатор аукціону реєструє договори купівлі-продажу в день їх надходження і не пізніше наступного робочого дня передає по одному примірнику покупцям та продавцю.

Покупці на підставі укладених договорів купівлі-продажу вносять протягом двох робочих днів після їх реєстрації на рахунок організатора аукціону в повному обсязі кошти за придбані права вимоги (з відрахуванням сплаченої суми гарантійних внесків) та комісійну винагороду організаторові аукціону. При цьому джерелом виплати комісійної винагороди не можуть бути кошти, сплачені покупцем за права вимоги.

Розрахунки за придбані права вимоги за наданими в іноземній валюті кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, та кредитами з бюджету здійснюються у гривнях за офіційним курсом Національного банку, встановленим на день проведення аукціону.

Учасникам аукціону, яких не визнано покупцями, організатор аукціону повертає суму сплачених гарантійних внесків протягом двох робочих днів після його проведення.

У разі відмови учасника аукціону, який у ході аукціону запропонував найвищу ціну, від підписання договору купівлі-продажу його гарантійний внесок не повертається.

Учасник аукціону, який у ході аукціону запропонував найвищу ціну, але відмовився від підписання договору купівлі-продажу, або покупець, який порушив строки внесення плати за придбані права вимоги, передбачені пунктом 24 цього Порядку, не мають права брати участь в аукціонах протягом року після такої відмови або порушення строків. При цьому результати аукціону за відповідними позиціями аукціонного бюлетеня анулюються, про що складається акт, який підписується продавцем та організатором аукціону. Такі права вимоги вважаються непроданими і можуть бути виставлені для продажу на наступних аукціонах.

Сума сплаченого гарантійного внеску перераховується до дохідної частини загального фонду державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 24060300 "Інші надходження" (з відрахуванням суми комісійної винагороди організатора аукціону): учасника аукціону, який у ході аукціону запропонував найвищу ціну, але відмовився від підписання договору купівлі-продажу, -
протягом двох робочих днів після проведення аукціону; покупця, який порушив строки внесення плати за придбані права вимоги, передбачені пунктом 24 цього Порядку, - не пізніше наступного робочого дня після розірвання договору.

Організатор аукціону після надходження в повному обсязі коштів від покупця перераховує їх не пізніше наступного робочого дня на визначені в договорах купівлі-продажу відповідні рахунки, що відкриті в органах Державної казначейської служби для зарахування надходжень до державного бюджету.

Про перерахування коштів за кожним договором купівлі-продажу вноситься запис до зведеного реєстру виконаних договорів, який завіряється підписом головного бухгалтера, що скріплюється печаткою організатора аукціону. Такий реєстр подається продавцю не пізніше ніж на четвертий робочий день після реєстрації договорів купівлі-продажу.

Державна казначейська служба інформує Мінфін про зарахування коштів до державного бюджету не пізніше наступного робочого дня після надходження коштів на відповідні рахунки.

Мінфін письмово повідомляє протягом п'яти робочих днів після закінчення аукціону про результати продажу прав вимоги банку-агенту, який на підставі укладеного з Кабінетом Міністрів України агентського договору від імені Кабінету Міністрів України або за дорученням органів державної влади від свого імені надав боржнику кредити (позики), залучені державою або під державні гарантії, та кредити з бюджету, а також Державній казначейській
службі, які відображають зменшення суми заборгованості на номінальну суму проданих прав вимоги відповідно в обліку заборгованості, а також в бухгалтерському обліку та звітності про виконання державного бюджету за офіційним курсом Національного банку на день проведення аукціону: 1) зменшення суми прав вимоги на фактичну суму надходжень до державного бюджету від їх продажу та на суму зниження ціни їх продажу; 2) надходження коштів від продажу прав вимоги у частині: повернення кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії, та кредитів з бюджету (крім плати за надання гарантій, кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії, і відсотків, нарахованих на заборгованість перед державою за кредитами з бюджету) за відповідними кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (розділ "Кредитування"). При цьому такі надходження відображаються з виконання: - загального фонду державного бюджету за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 3511630 "Повернення позик, наданих для фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою" і 3511660 "Повернення
бюджетних коштів, наданих на поворотній основі"; - спеціального фонду державного бюджету за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 6801050 "Кошти, що надійдуть у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання" і 2801380 "Повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994-1997 років"; внесення плати за надання державою гарантій та кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії, за кодом класифікації доходів бюджету 24110100 "Плата за надання державних гарантій та кредитів (позик), залучених державою та/або під державні гарантії" (розділ "Доходи"); сплати відсотків, нарахованих на заборгованість перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, а також за кредитами з бюджету за кодами класифікації доходів бюджету 24110200 "Плата за користування кредитами (позиками), залученими державою" і 24110800 "Плата за користування кредитом з державного бюджету" (розділ "Доходи"); сплати пені, нарахованої за несвоєчасне повернення до державного бюджету заборгованості за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, а також за кредитами з бюджету за кодами класифікації доходів бюджету 21081000 "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" і 24060300 "Інші надходження" (розділ "Доходи").

Контроль за виконанням операцій з продажу прав вимог здійснюється Мінфіном.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві ради можуть встановлювати порядок продажу прав вимоги погашення простроченої більше трьох років заборгованості за кредитами (позиками), залученими під місцеві гарантії, а також за кредитами з відповідних місцевих бюджетів з дотриманням вимог, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Забороняється реструктуризація заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, за кредитами з бюджету, крім розстрочення її сплати під час санації такого суб'єкта господарювання за участю інвестора, який бере на себе солідарні зобов'язання щодо погашення такої заборгованості, на строк не більше трьох років на підставі договору, укладеного між таким суб'єктом господарювання, інвестором та органом державної податкової служби. При цьому сума пені, нарахована внаслідок невиконання позичальником таких зобов'язань на реструктуризовану суму заборгованості, списується.

Забороняється списання заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету, крім заборгованості суб'єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв'язку з недостатністю їхніх активів і стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, а також крім заборгованості, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили, та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним. Порядок списання такої заборгованості визначається Кабінетом Міністрів України.

Протягом строку дії договору про місцеву гарантію Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради передбачають у відповідному рішенні про місцевий бюджет кошти на виконання гарантійних зобов'язань з платежів, термін сплати яких настає у відповідному бюджетному періоді. При цьому такі кошти передбачаються:

- щодо забезпечених гарантією договорів, за якими вже настав гарантійний випадок, в обсязі, що дорівнює сумі платежів за цими договорами;

- щодо інших забезпечених гарантією договорів - не менше 50 відсотків сум платежів за цими договорами.

Граничний обсяг державного (місцевого) боргу, граничний обсяг надання державних (місцевих) гарантій визначаються на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60 відсотків річного номінального обсягу валового внутрішнього продукту України.

У разі перевищення цієї граничної величини Кабінет Міністрів України зобов'язаний вжити заходів для приведення такого загального обсягу боргів у відповідність із положеннями цього Кодексу.

Загальний обсяг місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста боргу (без урахування гарантійних зобов'язань, що виникають за кредитами (позиками) від міжнародних фінансових організацій) станом на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 200 відсотків (для міста Києва - 400 відсотків) середньорічного індикативного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку (без урахування обсягу місцевих запозичень та капітальних трансфертів (субвенцій) з інших бюджетів), визначеного прогнозом відповідного місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди відповідно до частини четвертої статті 21 Бюджетного Кодексу.

У разі перевищення цієї граничної величини Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна міська рада зобов'язані вжити заходів для приведення такого загального обсягу боргу у відповідність із положеннями цього Кодексу.

З метою забезпечення дотримання граничних обсягів державного (місцевого) боргу та державних (місцевих) гарантій центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, веде Реєстр державного боргу і гарантованого державою боргу, Реєстр державних гарантій, а також Реєстр місцевих запозичень та місцевих гарантій.

Реєстр державного боргу і гарантованого державою боргу є інформаційною системою боргових і гарантійних зобов'язань держави, що включає умови кредитних договорів і випуску державних цінних паперів та умови надання державних гарантій, відомості про стан обслуговування і погашення державного боргу.

Реєстр державних гарантій є інформаційною системою, що містить відомості про надані протягом бюджетного періоду державні гарантії.

Реєстр місцевих запозичень та місцевих гарантій є інформаційною системою, що містить відомості про здійснені місцеві запозичення та надані місцеві гарантії.

Дата добавления: 2015-08-21