Читайте также:
|
|
До узагальнюючих показників використання матеріальних ресурсів відносяться наступні показники.
Матеріаломісткість продукції визначається відношенням матеріальних затрат до вартості випущеної продукції. Вона показує, скільки матеріальних затрат прийшлось на виробництво продукції. Це вартісний показник, що відображає рівень матеріальних витрат на одну гривню випущеної продукції і розраховується за формулою:
,
де
ММ - матеріаломісткість продукції, грн.;
МЗ – матеріальні затрати, грн.;
ВП – обсяг випущеної продукції, грн.
Враховуючи обсяг випуску продукції в натуральних вимірниках (К), норму витрачання n-матеріалу на одиницю продукції у натуральних
вимірниках (), ціну одиниці n-виду матеріалу за період, що в гривня та відпускну ціну одиниці продукції (Ц) у гривнях, можна вищенаведену формулу матеріаломісткості трансформувати у наступну:
.
Матеріаловіддача продукції визначається відношенням вартості виробленої продукції до суми матеріальних затрат і є показником, зворотним до показника матеріаломісткості. Характеризує вихід продукції з однієї гривні витрачених матеріальних ресурсів і обчислюється за формулою:
,
.
де
МВ – матеріаловіддача продукції.
Завданням аналізу є пошук джерел економії матеріальних ресурсів і зниження матеріаломісткості продукції. Позитивним явищем є зростання матеріаловіддачі та зниження матеріаломісткості.
Одним із джерел економії матеріальних ресурсів є зниження питомої матеріаломісткості продукції.
Питома матеріаломісткість (ПММ) розраховується відношенням кількості або вартості витрачених матеріальних ресурсів на окремий і-й вид продукції до кількості або вартості виробленої продукції цього виду. Характеризує рівень використання матеріальних ресурсів на окремий і-вид продукції.
Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції розраховується як відношення суми матеріальних витрат до собівартості виробленої продукції. Характеризує питому вагу використання матеріальних ресурсів у собівартості продукції.
Коефіцієнт споживання матеріалів або коефіцієнт матеріальних затрат розраховується відношенням фактичної суми матеріальних затрат до планової, перерахованої на фактичний обсяг випущеної продукції. Характеризує економію або перевитрати матеріалів порівняно з встановленими нормами. Якщо значення коефіцієнта менше одиниці, то це свідчить про те, що ресурси витрачались економно. Якщо значення коефіцієнта більше одиниці, значить спостерігаються перевитрати матеріальних ресурсів. Оптимальне значення повинно дорівнювати одиниці або бути меншим.
Часткові показники матеріаломісткості застосовуються для характеристики:
- ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (металомісткість, паливомісткість, енергоємність, сировиномісткість та інші);
- рівня матеріаломісткості окремих виробів як відношення вартості всіх споживаних матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни.
Показник оборотності матеріальних запасів (ОМЗ) як відношення обсягу випущеної продукції до середньої вартості залишків матеріальних запасів (СМЗ):
.
Середня вартість залишків матеріальних запасів розраховується по формулі середньозваженої або простої середньої арифметичної.
Тривалість одного обороту матеріальних запасів у днях (ТМЗ) як відношення числа календарних днів у звітному періоді до величини показника оборотності матеріальних запасів:
.
Якщо розраховуємо за рік, то в чисельнику – 360 днів, за квартал – 90 днів, за місяць – 30 днів.
Коефіцієнт відходів як відношення вартості зворотних відходів по ціні початкової сировини до загальних витрат сировини і матеріалів.
Можна виділити наступні етапи аналізу:
1. Розраховують абсолютні відхилення, темпи і напрями зміни цих показників у порівнянні з планом та в динаміці, з даними споріднених підприємств.
2. Визначають вплив поверхпланових зворотних відходів на обсяг виробництва, для чого необхідно їх величину по ціні початкової (вихідної) сировини і матеріалів поділити на планову матеріаломісткість. Наприклад, відхилення зворотних відходів становить +53 тис.грн., тобто вони збільшились. Планова матеріаломісткість складає 0,529 грн. За рахунок зростання зворотних відходів по ціні вихідної сировини на 53 тис.грн. не додано продукції на суму 100,2 тис.грн. (53: 0,529). Таким чином, доведення зворотних відходів до планового рівня забезпечило б додатковий випуск продукції на суму 100,2 тис.грн.
3. Розраховують збільшення або зменшення матеріальних затрат і вплив факторів на ці відхилення за рахунок факторів:
а) зміни обсягу випуску продукції;
б) ефективності використання матеріальних ресурсів
Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 208 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Система мотивації у стратегічному управлінні і формування стратегічної поведінки | | | Життєвий цикл проекту |