Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Правові класифікації державного боргу України

Читайте также:
  1. Quot;Залишок на кінець місяця за субрахунком 362" розраховується загальний та окремо за кожною підзвітною особою в розрізі кодів економічної класифікації видатків.
  2. Аналіз причин виникнення державного боргу.
  3. Б) для підприємств, які знаходяться у підпорядкуванні Міністерства екології та природних ресурсів України
  4. БРОНЗОВІ ПРИЗЕРИ УКРАЇНИ
  5. Бюджетна система України та бюджетна класифікація
  6. Бюджетна система України та принципи її побудови
  7. Бюджетний дефіцит України

Бюджетний кодекс України передбачає класифікацію боргу за двома критеріями: за типом кредитора та типом боргового зобов’язання (ст.. 12).

Науковці для класифікації державного боргу виділяють значно більше критеріїв. Так, боргові зобов’язання, пише І.Б. Заверуха, умовно можна поділити на боргові зобов’язання двох видів: ринкові та неринкові.

Ринкові існують у формі державних цінних паперів: облігації державної внутрішньої позики; облігації зовнішньої державної позики; казначейські векселі та інші, тобто боргові зобов’язання держави, виражені у формі фінансування. Це найбільш поширений тип державних боргових зобов’язань – ринкові цінні папери, що можуть вільно обертатись і перепродаватись після первинного розміщення іншим суб’єктам. Вони ліквідні і мають відповідний кредитний рейтинг.

Проблематичними є неринкові боргові зобов’язання, до яких відносяться зобов’язання, прийняті на умовах правонаступництва щодо вкладів в установах Ощадного банку УРСР, реструктуризована заборгованість перед банківською системою та НБУ, деякі інш і[27].

Поширена в науці фінансового права також класифікація державного боргу за підставами утворення, відповідно до якої необхідно розмежовувати поняття боргових зобов’язань уряду, що виникли в результаті: 1) взятих на позичкових засадах боргових зобов’язан ь; 2) надання державних гарантій, що в свою чергу, передбачає спеціальний порядок їх погашення та обслуговування (спільною тут є ознака функціональності залучених кредитів, незалежно від статусу та виду суб’єкта: уряд, галузь народного господарства, юридична особа тощо. Мета, як правило, носить інвестиційний характер); 3) умов правонаступництва; 4) недосконалості бюджетно-правового, податкового регулювання, що породжує дефіцит бюджету, який повинен погашатись в будь-якому випадку, проте механізму його погашення не передбачено; 5) заборгованість, що виникає в результаті господарської діяльності держави.

Особливий теоретичний і практичний інтерес в аспекті удосконалення правового регулювання державного боргу викликає питання про класифікацію державного боргу на внутрішній (інтернальний) та зовнішній (екстернальний). Цьому питанню достатньо уваги приділено в економічній літературі. Хоча, на думку російських дослідників, це спровоковано недосконалістю їхнього законодавства, некоректністю класифікації державного боргу, закріпленої фінансово-правовими нормами: першопочатково в Законі РФ “Про державний внутрішній борг”, а пізніше і в Бюджетному кодексі РФ[28]. Справа в тому, що російським законодавцем в основу класифікації державного боргу на внутрішній і зовнішній покладена ознака “національності” валюти випущених в обіг державних цінних паперів. Так, якщо останні є “власної” рубльової “національності”, то вони у відповідності з законодавством повинні бути віднесені до внутрішніх запозичень (і відповідно – внутрішньому боргу). А якщо “чужої”, тобто доларової (чи іншої іноземної), - то до зовнішніх запозичень (і відповідно зовнішнього боргу). Науковці та практики, в свою чергу, пропонують класифікувати борг на внутрішній і зовнішній в залежності від розміщення: борг перед нерезидентами необхідно відносити до зовнішнього, а перед резидентами – до внутрішнього боргу[29].

Цікаві висновки вченого економіста М. Лауфера. Учений пропонує приблизну класифікацію внутрішнього державного боргу. На його думку, склад внутрішнього державного боргу потрібно розділити на декілька основних розділів, що відображають економічний зміст відповідних статей державного боргу: 1) емісійне фінансування (заборгованість уряду за кредитами НБУ); 2) оформлення державної заборгованості шляхом емісії цінних паперів (державні казначейські зобов’язання, державні казначейські векселі, облігації внутрішньої валютної державної облігаційної позики); 3) неемісійні фінансування – кредити та державні цінні папери, що розміщуються на фінансовому ринку: облігації внутрішньої державної позики, облігації внутрішньої ощадної позики тощо; 4) державні гарантії, видані урядом; 5) державний борг, прийнятий на умовах правонаступництва [30].

На основі положень Спеціального стандарту поширення даних по державному боргу, розробленого Міжнародним валютним фондом, що визначає також класифікацію державного боргу, виділяють розширену класифікацію державних боргових зобов’язань за такими критеріями: 1) залежно від участі держави щодо погашення й обслуговування боргу: прямий та непрямий (гарантований); 2) залежно від ринку розміщення боргових зобов’язань: внутрішній ринок і зовнішній ринок; 3) за валютною структурою боргу: в національній валюті та в іноземній валюті; 4) за інституційною структурою (залежно від статусу кредитора або власника боргового зобов’язання): публічні органи; приватні організації фінансового та банківського сектора; організації не фінансового сектора різних форм власності; резиденти; нерезиденти; 5) залежно від виду та строків здійснення виплат: капітальний; поточний; 6) залежно від типів боргового зобов’язання: ринкові; неринкові.

Така класифікація державного боргу більш системно відображає боргове становище держави; допомагає у чіткому визначенні структури державного боргу та його обсягів; відображає специфіку різних видів боргових зобов’язань та їх співвідношення у загальній структурі боргу; допомагає у формуванні боргової стратегії держави тощо.

Міжнародний валютний фонд ринкові боргові зобов’язання класифікує так:

1) Внутрішні боргові інструменти:

- за терміном обігу: а) короткострокові, строк обігу яких не перевищує одного року; б) середньострокові, строком обігу від одного до п’яти років; в) довгострокові – від п’яти років і більше;

- за характером сплати відсоткового доходу: а) дисконтні; б) купонні; в) відсоткові без купонні;

- за характером визначення відсоткової ставки: а) з фіксованою відсотковою ставкою; б) з плаваючою відсотковою ставкою;

- за характером розміщення: а) ті, що розміщуються на фінансовому ринку, і можуть купуватись і фізичними та юридичними особами; б) ощадні, що розповсюджуються через установи Ощадного банку, і які купуються фізичними особами.

2) Зовнішні боргові інструменти класифікують:

- за терміном обігу: а) короткострокові, строк обігу яких не перевищує одного року; б) середньострокові, строком обігу від одного до п’яти; в) довгострокові – від п’яти років і більше;

- за характером виплати відсоткового доходу: а) дисконтні; б) купонні; в) відсоткові без купонні;

- за характером визначення відсоткової ставки: а) з фіксованою відсотковою ставкою; б) з плаваючою відсотковою ставкою;

- за джерелами запозичень ті, які: а) розміщуються на міжнародних фінансових ринках; б) надходять від міжнародних організацій відповідно до кредитних угод; в) надходять від урядів іноземних держав відповідно до кредитних угод; г) надходять віз закордонних фінансово-банківських установ відповідно до укладених угод про міжнародний кредит чи позику.

Для українського законодавства вкрай актуально передбачати види і типи боргових зобов’язань уряду. Сьогодні законодавче визначення міститься лише щодо внутрішнього державного боргу, яке теж потребує перегляду. Крім цього, однією з центральних проблем та основоположним питанням класифікації державного боргу є його поділ на дві основні частини: зовнішній і внутрішній. В Україні поки що єдиний критерій законодавством не передбачений.


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 187 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Правові проблеми контролю у сфері місцевих запозичень. | Державні та місцеві гарантії забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань | Світовий досвід проведення муніципальних запозичень | ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ КОНТРОЛЮ В СФЕРІ ЗДІЙСНЕННЯ МІСЦЕВИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Державний борг в системі публічного боргу| Місцевий борг в системі публічного боргу України

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)