Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Загальна хар-ка філ. Відродження

Читайте также:
  1. Доба культурного національного відродження в Україні в XX ст.
  2. Доходи та видатки бюджету. Загальна характеристика.
  3. Епоха «Національного відродження» слов'янських народів Австрійської імперії.
  4. Загальна хар-ка філ. Нового Часу
  5. Загальна характеристика відділу покритонасінні (Magnoliophyta).
  6. Загальна характеристика водоростей, типи організації талому, способи розмноження, будова клітини, пігменти та запасні поживні речовини.

Подібне розуміння людини в її ставленні до світу і до себе самої спричинило й те, що саме від людини тепер почався відлік будь-яких вимірів сущого. Виникає перспективне сприйняття дійсності, а на картинах з'являється глибина. Це свідчить про те, що реальність перестали розуміти площинною, тобто позбавленою власного змісту; навпаки, її тепер розглядали як самоконцентровану. Водночас перспектива підлягала точному математичному обрахункові. Звідси випливає дуже своєрідне поєднання принципово різних моментів у світосприйнятті Відродження: природа просякнута Богом. Але вона постає для людини як об'єкт; хоч останній має свою утаємничену глибину, його можна «загнати» у формули й розрахунки. Так естетичну цілість реальності під поглядом людини Відродження доповнено інженерним розрахунком і точним обчисленням.

Підносячи людину, оспівуючи її, мислителі Відродження були приголомшені реаліями історії, адже насправді титанічна діяльність людини несла з собою не лише позитивні наслідки, а й інколи просто жахливі. Італію роздирали нескінченні війни, процвітало політичне інтриганство. Діячі Відродження на практиці могли переконатися у тому, що зростання масштабів самовиявлення людини, піднесення її до рівня Бога тягнуло за собою збільшення не лише масштабів позитивного, а й негативного в ній самій. Тому саме в цю добу розгорнулася діяльність інквізиції, і була створена широковідома легенда про доктора Фауста, що заради досягнення особливих знань і здібностей також проявив титанізм, але сатанинський - продав душу дияволові. На деякий час фаустівський дух - дух бажання знати будь-що і будь-якою ціною, знати безмежне - стає символом європейського духу.

· Природа і земне життя людини мають реальну цінність

· Світ і природа являють собою єдине, до того ж розумне творіння Бога Найвище творіння Богалюдина

· Людина здатна осягати процес творіння, наслідуючи Творця, навіть змагатися з Богом у творчому генії

· Звідси випливає титанізм Відродження - піднесення людини до рівня Бога в деяких її можливостях і діях.

Філосо́фія епо́хи Відро́дження — напрям європейської філософської думки XV—XVI століть. Віддзеркалює соціальний та ідейний рух Відродження (Ренесансу), започаткований в Італії в ХІV ст., що в ХVІІ ст. стає загальноєвропейським явищем. Головна відмінність філософії Відродження — антропоцентризм та гуманізм.

Термін «відродження» свідчить про бажання людини повернуте щось втрачене, віднайти в минулому відповіді на суттєві світоглядні питання.

Передумовами філософії Ренесансу була криза феодалізму, криза офіційної ідеології Середньовіччя — католицької релігії, а водночас ісхоластичної філософії, які зумовили певні соціально-культурні трансформації, пов'язані з капіталізацією суспільства.

Головними рисами, які відрізняли філософію Відродження, були антропоцентризм і гуманізм.

Людина стала центром філософських досліджень не лише як результат Божественного творіння, а й космічного буття, її аналізували не з погляду взаємодії з Богом, а з погляду її земного існування.

 


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 146 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Структура світогляду | Міфологічний світогляд і філософія | Структура за сферами реальності | Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю | Піфагорійська філософія | Проблема людина в філ. Сократа | Емпіризм у філ. 17 ст. Бекон, Локк | ПРОБЛЕМА СВОБОДИ І НЕОБХІДНОСТІ В ФІЛОСОФІЇ СПІНОЗИ. | ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НІМЕЦЬКОЇ КЛАСИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ. | Вчення Канта про знання, пізнавальні здібності дюдини |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Віра і розум. Тертуліан vs Августин Аврелій| Загальна хар-ка філ. Нового Часу

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)