Література. 1.Актуальні проблеми теорії держави та права

1.Актуальні проблеми теорії держави та права. Частина І. Актуальні проблеми теорії держави:Навчальний посібник /С.М. Тимченко, С.К. Бостан, С.М. Легуша та ін… – К., 2008.

2.Алексеев С. С. Общая теория права. – М., 1981. – Т. 2.

3.Алексеев С. С. Теория права. – М., 1993.

4.Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави і права:Підручник. – Львів, 2004.

5.Венгеров А.Б.Теория государства и права. – М., 2007.

6.Копейчиков В. В. Загальна теорія держави та права. – К.,1997.

7.Котюк В. О. Теорія права. – К., 1996.

8.Марченко М.Н. Теорія государства и права. – М.,2007.

9.Теорія права: Новые подходы. – М., 1991.

10. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – Х., 2001.

11. Общая теория права и государства: Академічний курс: В 2Т. / Отв. ред. М. Н. Марченко. – М., 2000.

12. Рабінович С. Права людини «першого покоління» і канонічні джерела християнства // Право України. – 2001. – № 3.

13. Донцов Д. Історія розвитку української державницької ідеї. – К., 1991.

14. Завальнюк В. Принцип історизму в право-державницької ідеї. – К., 1991.

15. Медведчук В. Держава в умовах перехідного періоду // Право України. – 1998. – № 3.

16. Основы государства и права. / Под ред. Комарова В.В. – Харьков, 1996.

17. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К., 1996.

18. Четверенин В.А. Демократическое конституционное государство: введение в теорию. – М., 1993.

19. Юридична енциклопедія. – К., 1998. – Т.2

Семінарське заняття №3-4 „Сутність та типи держави. Правова, соціальна держава як гарант здійснення та захисту прав людини”.

.Класове та загальнолюдське в сутності держави.

Формаційний та цивілізаційний підходи до розуміння сутності держави.

Основні сучасні концепції розуміння сутності держави.

Правова соціальна держава як гарант здійснення захисту прав людини — загальнолюдський соціально-політичний ідеал.

Співвідношення держави, суспільства й особи.

Правовий статус особи: поняття, структура, принципи.

Методичні вказівки до вивчення теми

Дослідивши головні ознаки держави, варто простежити еволюцію її розвитку, встановивши загальні закономірності, причини та умови переходу від одного типу держави до іншого, що надасть змогу, врешті-решт, виявити чинники занепаду і розквіту держав і суспільств.

Упродовж історичного розвитку цей процес відбувався і відбувається безупинно, оскільки повсякчас держави виникають (за­роджуються), досягають свого розквіту, вдосконалюють свої політичні форми і структуру, змінюють свої завдання і функції, свій державний устрій, форму правління, адміністративно-територі­альний поділ, державно-правовий (політичний) режим, проводять політичні реформи, об’єднуються, розпадаються або гинуть, а на їх місці виникають нові держави, з новими інститутами та ідеологіями.

При цьому слід зазначити, що тривалий час за радянської правової системи існувало єдине вчення (моновчення) про типи держав, засноване класиками марксизму, в основі якого була теорія про суспільно-економічну формацію, що поклала початок існуванню так званого формаційного підходу до класифікації держав на певні історичні типи. Виходячи з концепції суспільно-еко­номічної формації, радянська юридична наука виділяла такі типи держави, як рабовласницька, феодальна, буржуазна та соціалістична. Кожний з цих типів держави відповідав певній суспільно-економічній формації.

Особливо необхідно звернути увагу на те, що поняття суспіль­но-економічної формації становить наріжний камінь матеріалістичного розуміння історичного розвитку державно-правових явищ. Це пояснюється тим, що формаційний підхід, вирізняючи експлуататорські типи держав (рабовласницьку, феодальну, буржуазну), концентрує увагу, насамперед, на класових антагонізмах, на зосередженні державної влади в руках економічно та політично панівного класу тощо; при цьому четвертий — соціалістичний — тип держави вважався більш вищим, оскільки він, за цією теорією, не мав антагоністичних суперечностей. За такого підходу родоплемінне суспільство не мало держави і державної влади, а майбутня — комуністична формація — це безкласове, неантагоністичне суспільство, де не буде держави, державної влади, а управління суспільством здійснюватиметься на підставі різних форм самоврядування.

У сучасних умовах розвитку людства актуалізується цивілізаційний підхід до типології сучасних держав. Його актуальність зумовлена ставленням суспільства до індивіда як неперевершеної загальнолюдської цінності. Отже, в центрі вивчення минулого і сучасного ставиться конкретний індивід як творча особистість (а не класово знеособлена істота, як це має місце за формаційного підходу), а також враховується сфера взаємодії соціаль­них груп на основі не класових, а загальнолюдських цінностей. Ідеться про загальнолюдський аспект сутності держави і права, що яскраво виявляється в їх співвідношенні з громадянським суспільством.

З огляду на це питання щодо розкриття співвідношення між формаційним та цивілізаційним підходами як критеріями виділення відповідних типів держав лежить у площині співвідношення відповідно «класового» та «загальнолюдського» в розумінні сутності держави (табл. 1).

Таблиця 1

Дата добавления: 2015-08-21