Читайте также: |
|
Усі матеріальні активи тривалого користування, крім землі, мають обмежений термін використання. Після кількох років експлуатації засоби виробництва стають повністю непридатними. Вони можуть стати непридатними через одну з двох причин: у результаті їх фізичного зносу, в результаті їх морального зносу.
Фізичний знос засобів виробництва є результатом їх використання, експлуатації, а також дії природних факторів — вітру, дощу, сонця тощо. Періодичний ремонт і постійний догляд можуть зберегти будівлі й обладнання в хорошому стані та значно подовжити термін їх служби, але зрештою будь-яка будівля і кожна машина все-таки стають непридатними.
Моральний знос — це процес, у результаті якого активи не відповідають сучасним вимогам внаслідок прогресу та розвитку техніки й інших причин. Навіть будівлі часто стають морально застарілими, не встигнувши фізично зноситися. Бухгалтери, як правило, не розрізняють фізичний і моральний зноси, оскільки їх цікавить термін експлуатації основних засобів, не залежно від можливого терміну їх служби.
За час експлуатації засоби виробництва періодично переносять свою вартість на новостворений продукт. У бухгалтерському облікові процес періодичного рівномірного списання капіталізованої вартості будівель та обладнання протягом корисного часу їх функціонування на витрати називається амортизацією.
Визначення розміру амортизаційних відрахувань залежить від багатьох факторів:
1. Початкової вартості — ціни придбання плюс усі необхідні витрати на доставку, встановлення (монтаж) і підготовку об'єкта до роботи.
2. Ліквідаційної (реалізаційної) вартості — суми коштів, яку компанія розраховує одержати за лом тощо, за мінусом витрат на продаж на дату реалізації активу. Ця вартість може бути визначена точно для активів із коротким терміном служби. Водночас деякі активи мають дуже обмежену сферу застосування і, відповідно, обмежений ринок збуту, тому їх реалізаційна вартість може дорівнювати сумі коштів, виручених за лом. Отже, реалізаційна вартість залежить не тільки від стану активу, а й від ринку збуту.
3. Амортизаційної вартості — різниці між початковою та ліквідаційною вартістю.
4. Оцінки корисного терміну експлуатації, тобто періоду, протягом якого об'єкт може бути використаний у виробництві. При визначенні (оцінці) корисного терміну служби об'єкта бухгалтер повинен враховувати таку інформацію:
а) набутий досвід роботи з активами;
б) сучасний стан об'єкта;
в) питання ремонту і догляду за обладнанням;
г) сучасні тенденції у сфері технології та виробництва;
д) місцеві погодні умови.
5. Методів нарахування амортизації. На практиці є багато методів списання вартості основних засобів шляхом амортизації, але найчастіше використовують такі з них:
а) метод рівномірного прямолінійного списання вартості;
б) метод нарахування зносу пропорційно обсягові виконаних робіт (виробничий), його називають також методом одиниць продукції;
в) два методи прискореного списання:
— метод списання вартості за сумою чисел;
— метод зменшуваного залишку.
Таким чином: 1) протягом усіх 5 років амортизаційні відрахування однакові; 2) акумулювання амортизації здійснюється рівномірно (нагромаджений знос збільшується рівномірно; 3) книжкова (залишкова) вартість рівномірно зменшується, поки не досягне оціночної ліквідаційної вартості.
Прямолінійний метод, як правило, застосовують для активів, для яких час, а не застарілість, є основним фактором, що обмежує термін служби, і які мають відносно постійний обсяг періодичної роботи обладнання.
Метод нарахування зносу, пропорційний обсягові виконаних робіт, ґрунтується на тому, що кожна операція (або одиниця продукції) тягне за собою однакову величину амортизації активу, на якому її здійснили (виробили). Цей метод застосовується там, де зношування об'єкта безпосередньо пов'язане з частотою його використання.
Амортизаційні відрахування можна визначити за формулою:
Амортизація за період = (Початкова вартість - Ліквідаційна вартість)/Передбачувана кількість операцій, одиниць роботи, одиниць продукції, які можна здійснити,виробити на підприємстві
Припустимо, що вантажний автомобіль, про який ішлося вище, може виконати певну кількість операцій, а його пробіг розрахований на 90 тис. миль. Амортизаційні відрахування на одну милю можна визначити так:
(10 000 дол.-100 дол.)/90 000 миль=0,1 дол./миль
Припустимо, що за перший рік експлуатації вантажний автомобіль мав пробіг 20 тис. миль, за другий — 30 тис. миль, за третій — 10 тис. миль, за четвертий — 20 тис. миль. Річна сума амортизації — 20 000 • 0,1 = 2000 і т. д. (табл. 3.2). З цієї формули видно прямий зв'язок між щорічною сумою амортизації й одиницею роботи (продукції). Акумулювання амортизації прямо залежить від одиниць роботи (продукції). Залишкова вартість щорічно зменшується прямо пропорційно показникові одиниці роботи (продукції) доти, поки не досягне ліквідаційної вартості. Згідно з цим методом кількість вироблених товарів має відноситися до певного верстата. Цей метод слід використовувати тоді, коли віддача об'єкта протягом терміну його корисної експлуатації може бути визначена точно.
Суть прискорених методів полягає в тому, що на початку експлуатації основних засобів суми нарахованої амортизації значно перевищують амортизаційні суми, які нараховані в кінці терміну служби об'єкта. Використовуючи ці методи, виходять з того, що багато видів основних засобів виробничого призначення діють ефективніше, поки вони ще нові (тобто в перші роки їх експлуатації).
Дата добавления: 2015-09-03; просмотров: 78 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Облік нематеріальних активів | | | Процесс преобразования резервной валюты несёт смятение |