Облік нематеріальних активів

Міжнародні стандарти практично не регулюють облік не­матеріальних активів, окрім стандартів 9 "Затрати на наукові дослідження та розробки" і 22 "Об'єднання підприємств (облік гудвілу при об'єднанні)".

Нематеріальні активи мають такі властивості: відсутність матеріальної форми, тривалий термін використання, здатність приносити дохід.

У США їх поділяють на дві групи:

1) патенти, авторські права, ліцензії, для яких можна визна­чити затрати на придбання і термін корисного використання;

2) нематеріальні активи типу гудвіл, що дають фірмі певні права та привілеї, але для яких неможливо однозначно визна­чити витрати на придбання і термін корисного використання.

При обліку виникають проблеми:

1. Визначення початкової вартості;

2. Визначення терміну корисного використання та способу амортизації;

3. Визначення в обліку постійно зменшуваної вартості цих активів;

4. Проблеми обліку гудвіла.

Початкова вартість нематеріальних активів дорівнює вар­тості придбання, яку включають у витрати поточного періоду.

Термін корисного використання нематеріальних активів визначає саме підприємство, але він не повинен перевищува­ти 40 років, окрім авторських прав за американськими стан­дартами. В інших країнах цей термін значно нижчий. У євро­пейських країнах термін списання гудвіла 5 років.

Амортизація нематеріальних активів звичайно проводить­ся методом прямолінійного списання: рівними частинами про­тягом корисного терміну використання.

Патенти — це ексклюзивне право, що надається урядом на виробництво певного продукту або використання специфіч­ного процесу чи технології. Патент дає власнику виключне право використовувати, виробляти або продавати цей продукт чи процес. У США патенти видає Патентне бюро на термін 17 років. Якщо патент придбано у винахідника чи власника, то купівельна ціна стає основою початкової вартості. Також до початкової вартості включають усі витрати, пов'язані з право­вим оформленням, гонорари юристам, витрати на успішний захист патент. А витрати, які мала компанія у зв'язку з роз­робкою ідеї, продукту чи процесу, що згодом патентуються, відносять на витрати того періоду, в якому вони виникли, тоб­то є поточними витратами і не капіталізуються.

Авторські права — це ексклюзивне право, яке надає уряд власникові (авторові) твору літератури, музики чи інших видів мистецтва, комп'ютерних програм. Авторські права дійсні протягом терміну життя автора плюс 50 років і дають виключ­не право їх власнику чи спадкоємцям на копіювання, публі­кування та продаж цього твору; вони не відновлюються, але можуть бути передані або продані фізичній чи юридичній особі.

Авторські права відображаються в бухгалтерському обліку за вартістю придбання, що включає купівельну ціну й інші ви­трати. Затрати на їх розробку відображають як поточні затрати.

Термін амортизації авторських прав набагато коротший, ніж юридичний термін дії. їх вартість списується за період, протя­гом якого вони приносять прибуток (вигоду) компанії, напри­клад, на публікацію відомого роману, найімовірніше, авторські права будуть списані за 2—3 роки.

Торгові марки і знаки — це зареєстровані символи, що дають певному власнику право позначати свої підприємство, продукт або послуги. У США їх реєструє також Патентне бюро, яке забезпечує юридичний захист протягом 20 років із правом поновлення. Отже, компанія, зареєструвавши торговий знак і марку, має право користуватися ними 20 років, після закін­чення цього терміну поновити реєстрацію ще на 20 років і робити це кілька разів. Завдяки цьому торгові марки і знаки мають необмежений термін існування.

Ринкова вартість торгової марки і знаку може бути знач­ною — до десятків мільйонів доларів США, як, наприклад, "Мальборо" та "Кока-кола". Але в бухгалтерському облікові початкова вартість виступає як купівельна вартість плюс ви­трати на придбання. Якщо вартість торгової марки і знака не значна, то вона може не капіталізуватися і списуватися на витрати поточного періоду.

Період амортизації торгової марки і знака визначається не стільки терміном використання (він необмежений), скільки вимогою списання в термін, що не перевищує 40 років. На практиці цей термін значно коротший.

Ліцензії, привілеї, формули, технології. Ці нематеріальні активи є ексклюзивним правом на користування територією, формулами, технологіями, дизайном.

Привілеї бувають двох типів:

1. Франшиза — це привілей, який дає власник (франчайзер — franchisor) за певну плату іншій особі (франчайзі — franchisee) на основі контракту, що дозволяє цій особі прода­вати певні продукти, товари чи послуги, використовувати тор­гові марки і знаки або здійснювати певну діяльність у певній географічній зоні, користуючись ім'ям франчайзера. Прикладом франшизи є закусочні "Макдональдс".

2. Інший тип — це право, що надає підприємству уряд і передбачає монопольну перевагу на використання суспільної власності (наприклад, використання землі для телефонних чи електричних ліній, використання вулиць міста для приватно­го автобусного маршруту). Такі права, що отримані за угодою з урядовими органами, називаються ліцензіями. Ці привілеї можуть бути отримані на певний період або на постійне користування.

Початкова вартість нематеріальних активів визначається величиною витрат на придбання ексклюзивного права, тобто витратами на юридичні послуги, різні встановлені збори, по­передню одноразову оплату. Щорічні платежі, які здійснює франчайзі відповідно до контракту, є його витратами поточно­го періоду і не капіталізуються.

Період амортизації для привілеїв з обмеженим терміном дорівнює цьому терміну дії, а для привілеїв з необмеженим терміном не повинен перевищувати 40 років.

Гудвіл (ціна фірми) є найскладнішим і найсуперечливішим за змістом нематеріальним активом. У це поняття входить сукупність факторів переваг однієї компанії над іншими. До таких факторів відносять: високий рівень професіоналізму управлінської команди, особливий виробничий і технологіч­ний процес, хорошу взаємодію управлінського персоналу з робітниками, першокласні програми підготовки кадрів, слабкість в управлінні конкурента, вигідне географічне розта­шування, сприятливі норми державного та податкового регу­лювання.

Дата добавления: 2015-09-03