Тема 6 облік необоротних активів 4 страница

— придбання, ремонт і модернізацію легкового автотран­спорту лише юридичними особами, основною діяльністю яких с надання платних послуг з перевезення сторонніх громадян (таксомоторні парки) та послуг з надання легкового автотран­спорту в оренду (прокат) стороннім громадянам і організаціям;

— поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом. Не підлягають амортизації витрати:

— на придбання і відгодівлю продуктивної худоби;

— вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

— придбання основних фонді}} або нематеріальних активів з метою їх подальшої реалізації іншим платникам податку чи їх використання у виробництві (будівництві, спорудженні) ін­ших основних фондів, призначених для подальшої реалізації іншим платникам податку;

— утримання основних фондів, що знаходяться на консер­вації.

Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відпо­відних джерел фінансування:

— витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних та архівних фондів;

— витрати бюджетів на будівництво та утримання автомо­більних доріг загального користування;

— витрати на придбання та збереження Національного ар­хівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що фор­мується і утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних та архівних фондів;

— витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модерні­зацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Амортизацію не нараховують за будівлями, спорудами, їх структурними компонентами та передавальними пристроями під час проведення капітального ремонту, реконструкції, мо­дернізації та перебування на консервації.

вадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Використання різних методів нарахування амортизації зумовлює одержання неоднакових сум за роками. Так, при прямолінійному методі амортизація розподіляється рівно­мірно протягом строку використання об'єкта основних за­собів.

Метод зменшення залишкової вартості дає змогу нарахува­ти більшу суму амортизації в перші роки. Це вигідно підпри­ємству, тому що прискорюється процес відшкодування коштів, понесених на придбання об'єкта основних засобів. Правда, цей метод складніший за прямолінійний в частині визначення річ­ної норми амортизації. Ллє якщо вона уже вирахувана, то далі — вже справа простої арифметики.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості зу­мовлює нарахування амортизації в перші роки експлуатації об'єкта ще в більших розмірах, ніж попередній метод. Про ви­гідність (невигідність) такого явища кожне підприємство мас вирішувати самостійно.

Кумулятивний метод також забезпечує прискорене нараху­вання амортизації в перші роки експлуатації об'єкта основних засобів.

Виробничий метод пов'язує суму нарахованої амортизації з інтенсивністю використання об'єкта основних засобів: чим ін-тенсивніша робота — тим більша сума амортизації.

Податковий метод потрібно використовувати для цілей ви­рахування розміру податку на прибуток. При його застосуван­ні амортизаційний строк розтягується на багато років.

Підприємству надано право самостійно вибирати метод на­рахування амортизації. При вирішенні цього питання необхід­но зробити розрахунки за конкретними даними підприємств. Ллє потрібно розуміти, що прискорення полягає не в тому, щоб скоротити строк експлуатації об'єкта, а в тому, щоб швидше накопичити амортизаційні суми. Проте, якщо на підприємстві функціонує багато об'єктів основних засобів, то вибір методу мало змінює загальну суму амортизації, оскільки за одними об'єктами вона буде більшою, а за іншими — меншою через різні строки надходження основних засобів.

6.10. Облік витрат на ремонт основних засобів

Ремонти поділяють на поточні і капітальні. Поточні ремон­ти, як правило, проводять з проміжками часу до одного року. При капітальному ремонті машини, зазвичай, розбирають агрегати, замінюють зношені конструкції, вузли, деталі. Капі­тальний ремонт відновлює вартість основних засобів, їх потуж­ність та експлуатаційні властивості. Для тракторів, комбайнів, автомобілів залежно від марок машин встановлені міжремонт­ні строки, які визначаються обсягом виконаних робіт.

За будівлями, спорудами, передавальним устаткуванням ремонт вважається капітальним, якщо замінюють зношені конструкції й деталі міцнішими і економічнішими, що поліп­шить експлуатаційні якості відремонтованих об'єктів. Якщо ж замінюють основні конструкції на об'єкті, встановлюють нові пристрої, що сприяють збільшенню потужності об'єктів, змінюють їх якість, то такі роботи вважають не капітальним ремонтом, а капітальними інвестиціями.

Ремонт основних засобів здійснюється підрядним або госпо­дарським способами.

Підрядний спосіб означає, що ремонтні роботи виконують сторонні організації (підрядники). Якщо ремонт виконують підрядним способом, то витрати на його виконання обліковує підрядник, а замовник відображає лише загальну вартість цьо­го ремонту згідно з оплаченими сумами. Господарський спосіб передбачає, що ремонт проводиться підрозділами цього під­приємства.

Аналітичний облік ведуть за будівлями і спорудами в роз­різі об'єктів, які підлягають ремонту, а за тракторами, ком­байнами і автомобілями — за групами основних засобів.

Для оформлення приймання-здачі основних засобів із ре­монту, реконструкції та модернізації застосовують типову фор­му № 03-2 "Акт ириймання-здачі відремонтованих, рекон­струйованих та модернізованих об'єктів".

При здаванні машини в ремонт складають відомість дефек­тів на ремонт машин (ф. № 130), в якій зазначають вид ремон-

ту, виявлені несправності, встановлюють потребу в запасних частинах та інших матеріалах для виконання ремонту та ви­значають його вартість. У ремонтній майстерні ведуть журнал обліку витрат за видами машин. У кінці місяця на підставі да­них названого журналу затрати на ремонт списують за відпо­відними кореспондуючими рахунками.

Відповідно до пункту 15 П(С)БО 7 "Основні засоби" витра­ти, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх еко­номічних вигід від його використання, включаються до скла­ду витрат.

Витрати на проведення ремонту основних засобів списують безпосередньо у витрати того виробництва, де їх використо­вують. Наприклад, вартість ремонту будівель загальногоспо­дарського призначення відносять на рахунок 92 "Адміністра­тивні витрати", корівників — на рахунок 23 "Виробництво", субрахунок 2 "Тваринництво", аналітичний рахунок "Молоч­не стадо", вантажних автомобілів, гаражів — на рахунок 23, аналітичний рахунок "Експлуатація вантажного автотран­спорту" і т. д.

Витрати на ремонт можуть визнаватися капітальними ін­вестиціями, якщо ціна придбання активу відображає необхід­ність підприємства здійснити витрати для приведення об'єкта в стан, у якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ре­монт такої будівлі включають у збільшення її вартості.

Витрати, що приводять до збільшення очікуваних майбут­ніх вигід від об'єкта основних засобів, відносять до капіталь­них інвестицій, які збільшують початкову вартість основних засобів. До них відносять витрати на модифікацію, модерніза­цію, добудову об'єктів основних засобів. Витрати на капітальні інвестиції обліковують за дебетом рахунку 15 "Капітальні ін­вестиції" і списують їх на збільшення вартості об'єктів: дебет рахунку 10 "Основні засоби" і кредит рахунку 15.

У податковому обліку платники податку мають право про­тягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які ви­трати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підляга­ють амортизації, у сумі, що не перевищує 10 % сукупної

балансової вартості всіх груп основних фондів станом на поча­ток такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують ба­лансову вартість груп 2, 3 і 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 пропорційно сукупній балансовій вартості та­ких груп та таких окремих об'єктів основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу.

6.11. Облік вибуття основних засобів

Вибуття об'єктів основних засобів (списання з балансу) від­бувається внаслідок їх продажу, ліквідації, безоплатної пе­редачі, внеску до статутного капіталу, обміну при бартерних операціях, нестачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Списують основні засоби на підставі таких документів:

— Лкт на списання основних засобів (ф. 03-3);

—^т Лкт на списання автотранспортних засобів (ф. 03-4);

— Лкт на списання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) (форма № ДБЛСГ-3) — використовується в сільському господарстві;

— Акт на списання довгострокових біологічних активів тваринництва (вибраковка тварин) (форма № ДВАСГ-4) — ви­користовується в сільському господарстві.

Кожне підприємство прагне раціональніше використовува­ти наявні основні засоби. Якщо основні засоби йому мало по­трібні, неефективно використовуються, то це призводить до замороження коштів, зниження фондовіддачі. Зайве устатку­вання, яке не використовується па підприємстві, транспортні засоби, прилади, інструменти, робоча та продуктивна худоба можуть бути продані. Підприємство має право списувати з ба­лансу морально застаріле, зношене і не придатне для дальшого використання устаткування, транспортні засоби, інвентар та інструмент, якщо відновлення цього майна не можливе, еконо­мічно не вигідне або воно не може бути реалізоване.

Для визначення об'єктів, які підлягають списанню, та оформлення необхідної документації на списання основних

засобів за наказом керівника підприємства або власника ство­рюють комісії. Вони здійснюють безпосередній огляд об'єкта, встановлюють причини списання, визначають можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів об'єкта, який списують, складають акти на списання основних засобів і подають їх (відповідно) на розгляд правлінню, керівнику чи власнику підприємства. При цьому комісія використовує від­повідні документи: технічні паспорти, відомості бонітування тварин, акти аварії машин та ін. Списання будівель і споруд комісія оформляє актом.

При списанні тракторів, автомобілів, комбайнів, сільсько­господарських та інших машин комісія перевіряє технічний стан основних деталей, вузлів та конструктивних елементів, встановлює фактичний строк експлуатації і виробіток ма­шин, причини дострокового зносу базових деталей тощо. На списання машин, обладнання і транспортних засобів оформ­ляють акт.

Тварин основного стада вибраковують при втраті ними господарсько-корисних якостей: значному зниженні продук­тивності, втраті племінної або робочої цінності, захворюванні невиліковними хворобами, а також через травматичні наслід­ки, старість або недостатню розвиненість, використовуючи матеріали ветеринарної служби. Оформляють вибракування тварин з основного стада актом.

Багаторічні насадження списують з балансу при повній втра­ті їх виробничого значення після закінчення біологічного пері­оду плодоношення, а також внаслідок стихійного лиха, або якщо подальша їх експлуатація економічно не вигідна (зрідже­ність насаджень понад 70 % від норми посадки рослин на гекта­рі, моральне старіння сортових насаджень тощо). При цьому складають акт. Протокол засідання комісії, акт інвентаризації та акт на списання довгострокових біологічних активів рослин­ництва затверджуються керівником підприємства.

Якщо основні засоби списують через стихійне лихо, перед­часне зношення, аварії, то до актів додають копії документів, де вказані причини списання із зазначенням заходів, яких вжито щодо винуватця.

Після затвердження актів основні засоби розбирають і спи­сують. Всі матеріальні цінності, одержані від ліквідації об'ск-

тів, оприбутковують в господарстві за цінами можливого їх використання або реалізації.

Оформлені та затверджені в установленому порядку акти на списання основних засобів передають у бухгалтерію підприєм­ства, де на їх основі провадять списання об'єктів.

Об'єкти, що вибули, списують за первісного вартістю за кре­дитом рахунку 10 "Основні засоби" або 11 "Інші необоротні матеріальні активи" за дебетом рахунків 13 "Знос (амортиза­ція) необоротних активів" — на суму зносу об'єкта, який ви­буває, і дебету рахунку 97 "Інші витрати" — на залишкову вартість об'єкта. Витрати, пов'язані з вибуттям основних засо­бів, відносять у дебет рахунку 97, а доходи, одержані від вибут­тя основних засобів, показують за кредитом рахунку 74 "Інші доходи" (табл. 6.1.0).

Об'єкти, які планують продати, можуть бути перекласифі-ковані у групи, утримувані для продажу. П(С)БО 27 "Необо­ротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяль­ність" передбачає, що необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо:

— економічні вигоди очікується отримати від їх продаясу, а не від їх використання за призначенням;

— вони готові до продажу у їх теперішньому стані;

— їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;

— умови їх продажу відповідають звичайним умовам про­дажу для подібних активів;

— їх про дале має високу ймовірність, зокрема якщо керів­ництво підприємства підготувало відповідний план або уклало твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропо­зиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

Період завершення продажу може бути продовжено на строк більше одного року, якщо це обумовлено обставинами, які пе­ребувають поза контролем підприємства, що продовжує вико­нувати план продажу.

Отже, щоб перевести об'єкт основних засобів у групу, утри­мувану для продажу, необхідно враховувати всі зазначені вище умови. До цієї групи належать також об'єкти, придбані з ме­тою продажу.

Таблиця 6.10. Облік вибуття основних засобів

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума,грн
дебет	кредит
1. Реалізація основних засобів
1.1.Перекласифікація основних засобів в утримувані для продажу:
а) списано знос об'єкта	13 "Знос (амортизація) необо­ротних активів"	10 "Основні засоби"
б) відображено залишкову вартість об'єкта	286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу"	10"Основні засоби"
в) на дату балансу списано на витрати перевищення балансо­вої вартості над чистою вартіс­тю реалізації об'єкта	946"Втрати від знецінення запасів"	286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу"
г) на дату балансу визнано дохід від збільшення чистої вартості реалізації об'єкта	286"Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу"	719 "Інші доходи від операцій­ної діяльності"
1.2. Реалізація перекласифікованих основних засобів:
а) списано балансову вартість об'єкта	943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"	286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу"

Основні засоби, визнані утримуваними для продажу, пере­водять із необоротних активів у оборотні і за ними припиняють нараховувати амортизацію.

Утримувані для продажу об'єкти на кожну дату балансу відображають за меншою з двох величин: балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації, якою вважають очікувану ціпу реалізації активу в умовах звичайної діяльності, зменшену на очікувані витрати на завершення його виробництва та реалі­зації.

Якщо на дату балансу чиста вартість реалізації оборотного активу менша за його балансову вартість, то суму коригування (різницю) відносять на інші операційні витрати в дебет субра­хунку 946 "Втрати від знецінення запасів" з кредиту субра­хунку 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу"; а якщо навпаки — балансова вартість менша від чистої вартості реалізації, то на суму коригування показують інші доходи: дебет субрахунку 286 і кредит субрахунку 71.9 "Інші доходи від операційної діяльності".

6.12. Облік довгострокових біологічних активів

Методологія обліку основних засобів у всіх галузях еконо­мічної діяльності єдина. Особливістю сільського господарства є те, що для нього характерна наявність довгострокових біоло­гічних активів, які є складовою необоротних активів, тому розглянемо детальний їх облік.

В обліку виділяють довгострокові та незрілі біологічні акти­ви рослинництва, тваринництва. У кожній із цих груп можуть бути активи, оцінені за справедливою і за первісною вартістю.

Довгострокові біологічні активи рослинництва включають багаторічні насадження: насіннячкові культури, кісточко­ві культури, ягідники, виноградники, плантації хмелю. До довгострокових біологічних активів тваринництва відносять основне стадо тварин: корови, бики-плідники, свиноматки, хряки, вівцематки, барани-плідники.

До довгострокових біологічних активів відносять біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або

додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб еконо­мічні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців, зо­крема багаторічні насадження (сади, виноградники, ягідни­ки), доросла робоча, продуктивна худоба.

Біологічні активи, придбані за плату, оприбутковуються за первісною вартістю, яка складається з витрат, понесених під­приємством для їх одержання, доведення до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна вартість безоплатно одержаних біологічних активів дорівнює їх справедливій вартості. Первісною вартістю біоло­гічного активу, переведеного до складу довгострокових біоло­гічних активів із поточних біологічних активів, є його справед­лива вартість.

Витрати на придбання та формування довгострокових біоло­гічних активів відображаються в обліку капітальних інвестицій за дебетом субрахунку 155 "Придбання (вирощування) довго­строкових біологічних активів". Оприбутковують довгострокові біологічні активи записом за дебетом рахунку 16 "Довгостроко­ві біологічні активи" і кредитом субрахунку 155 (табл. 6.11) на підставі актів і документів з придбання активів.

Довгострокові біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, відобража­ють за первісною вартістю з урахуванням суми їх зносу. За ними нараховують амортизацію аналогічно до інших основних засобів. На суму амортизації роблять запис: дебет рахунку 23 "Виробництво" і кредит субрахунку 134 "Накопичена аморти­зація довгострокових біологічних активів".

За довгостроковими біологічними активами, які оцінюють­ся за справедливою вартістю, амортизацію не нараховують. Зміну їх справедливої вартості відображають за дебетом (збіль­шення) і за кредитом (зменшення) рахунку 16 "Довгострокові біологічні активи" в кореспонденції з субрахунками 710 "Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які облі­ковуються за справедливою вартістю" (дооцінка активів) і 940 "Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю" (уцінка активів).

Реалізовані довгострокові біологічні активи, які оцінюються за справедливою вартістю, списують так: дебет субрахунку 901

Закінчення табл. 6.11

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
дебет	кредит
Списано нестачі та втрати біологіч­них активів, які оцінюються за справедливою вартістю	947 "Нестачі і втрати від псуван­ня цінностей"	16 "Довгострокові біологічні активи"
Відображено на позабалансовому ра­хунку вартість списаних нестач та втрат від псування біологічних акти­вів до прийняття рішення про вину­ватців	072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей"
Відображено дохід у сумі, що нале­жить до відшкодування винними особами суми нестач та втрат від псу­вання біологічних активів	375 "Розрахунки за відшкоду­ванням завданих збитків"	716 "Відшкодування раніше списаних активів"
Списано із позабалансового рахун­ку суми нестач та втрат від псуван­ня біологічних активів, що нале­жать до відшкодування винними особами		072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей"

"Собівартість реалізованої готової продукції" і кредит рахунку 16 "Довгострокові біологічні активи" — на вартість активу; де­бет рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" і кре­дит субрахунку 701 "Дохід від реалізації готової продукції" — на суму доходу (виручки) від реалізації; дебет субрахунку 701 і кредит рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" — на суму податкового зобов'язання з податку па додану вартість. Реалізацію та ліквідацію довгострокових біологічних акти­вів, які оцінюються за первісною вартістю, відображають на бух­галтерських рахунках аналогічно до інших основних засобів.

6.13. Облік операційної оренди

Оренда — засноване на договорі термінове платне користу­вання майном, необхідним орендарю для здійснення підпри­ємницької та іншої діяльності.

Суб'єкт, який взяв майно в оренду, називається орендарем, а той, хто надав це майно, — орендодавець. Взаємовідносини орендаря з орендодавцем визначаються в договорі оренди. Уго­да про передачу орендарем орендованого ним об'єкта в оренду третій особі називається суборенда. Методологія обліку оренд­них відносин встановлена П(С)БО 14 "Оренда".

Операційна оренда — оренда інша, ніж фінансова.

Суборенда — угода про передачу орендарем орендованого ним об'єкта в оренду третій особі.

Фінансова оренда — оренда, що передбачає передачу орен­дарю всіх ризиків та вигід, пов'язаних з правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наяв­ності хоча б однієї з наведених нижче ознак:

— орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;

— орендар мас можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою від його справедливої вартості на дату прид­бання;

— строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди;

— теперішня вартість мінімальних орендних платежів з по­чатку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вар­тість об'єкта оренди.

Майно, передане за договором оперативної оренди, залиша­ється на балансі орендодавця. В орендаря таке майно облікову­ється поза балансом. Майно, передане за договором фінансової оренди, зараховується на баланс орендаря. Передача і повер­нення орендованого об'єкта оформляється актом приймання-передачі.

Основні засоби, передані в операційну оренду, залишаються на балансі орендодавця й обліковуються на рахунку 10 "Ос­новні засоби" з виділенням у регістрах аналітичного обліку у відокремлену групу, в якій зазначається, що ці об'єкти пере­дані в операційну оренду.

Орендар обліковує орендовані об'єкти на позабалансовому рахунку 01 "Орендовані необоротні активи". У нього має бути копія інвентарної картки або виписка з інвентарної книги, що додасться орендодавцем до акта приймання-передачі орендо­ваних об'єктів. Ці картки зберігаються в орендаря окремо. Після повернення об'єкта оренди орендодавцю орендар списує його з позабалансового обліку, вилучає з картотеки копію від­повідної картки і разом з актом приймання-передачі підшиває до документів за поточний місяць. При передачі об'єкта в орен­ду одержувач нодає орендодавцю довіреність на отримання цінностей. Повернення об'єкта з оренди також оформляють з використанням довіреності.

Орендодавець (власник) нараховує за встановленими нор­мами амортизацію за переданими в оренду об'єктами: дебет рахунку 23 "Виробництво" (окремий субрахунок для обліку витрат на орендні послуги) і кредит рахунку 13 "Знос (аморти­зація) необоротних активів". На дебет рахунку 23 крім амор­тизації відносять й інші витрати, супутні експлуатації об'єкта оренди, якщо вони виконуються орендодавцем. Витрати орен­додавця з укладання угоди про оренду (юридичні послуги, ко­місійні винагороди) визнаються іншими операційними витра­тами того звітного періоду, у якому вони мали місце. З рахунку 23 витрати щомісяця списують в дебет субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності".

Якщо орендодавець отримує орендну плату наперед, то він відображає її спочатку у складі доходів майбутніх періодів: дебет рахунку 31 "Рахунки в банках" і кредит рахунку 69 "До­ходи майбутніх періодів". Одночасно показується податкове зобов'язання з ПДВ: дебет субрахунку 643 "Податкові зобов'я­зання", кредит субрахунку 641 "Розрахунки за податками". У наступних місяцях відповідно до строків оренди відобра­жають дохід від оренди: дебет рахунку 69, кредит субрахунку 713 "Дохід від операційної оренди активів". Зараховується податкове зобов'язання з ПДВ: дебет субрахунку 713, кредит субрахунку 643.

Дохід від операційної оренди визнається іншим операцій­ним доходом відповідного звітного періоду. Па належну до одержання суму орендної плати дебетують субрахунок 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" і кредитують субрахунок 713 "Дохід від операційної оренди активів". Податок на додану вартість при орендних відносинах обліковують у встановлено­му порядку.

] Іалежну за договором до сплати суму орендної плати орен­дар щомісяця відносить у витрати: дебет рахунків 23, 91, 92, 93, 94 (залежно від місця використання орендованого об'єкта) і кредит рахунку 68 "Розрахунки за іншими операціями". По­гашения заборгованості з орендної плати — дебет рахунку 68 і кредит рахунку 31 "Рахунки в банках".

Кореспонденція рахунків при обліку операційної орен­ди в орендодавця наведена в табл.6.12, а в орендаря — у табл. 6.13.

Таблиця 6.12. Відображення операцій за операційною орен­дою у орендодавця

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, тис. гри
дебет	кредит
Передано об'єкт в оренду	10 "Основні засо­би (орендовані)"	10 "Основні засоби"
Нарахопано аморти­зацію об'єкта, переданого в оренду	23 "Виробни­цтво"	13 "Знос(аморти­зація) необорот­них активів"

Закінчення табл. 6.12

Дата добавления: 2015-08-13