Майнові відносини регулюються цивільним правом

ч.1 ст. 1 ЦК – ЦП регулює особисті немайнові та майнові відносини. Чому законодавець на перше місце виніс особисті немайнові відносини? за питомою вагою майнові відносини переважають, але за важливістю концептуального підходу, що закріплено в КУ ідея прав людини важливіша, ЦК пішов за такою ж логікою побудови.

Усталене розуміння з приводу майнових відносин:

а) відносини статики – відносини, які закріплюють майнові блага за особою - право власності (Кн.3 Р.1), виходячи із аналізу ЦКУ таку статику відображають також інші речові права (Кн. 3 ЦК Р.2 – право володіння – Гл. 31 ЦК, сервітут – Гл. 32, емфітевзис Гл.33, суперфіцій – Гл. 34),

б) відносини динаміки(відносини товарообігу, товарно – грошові відносини) і забезпечують рух матеріальних благ від одних осіб до інших – інститут зобов’язального права, а особливо договірних конструкцій.

Тенденція до розширення майнових відносин.

Особисті немайнові відносини:

1. які пов’язані з майновими – ПІВ,

2. які не пов’язані з майновими – право на життя, здоров’я сім’ю,

Таке формулювання містив ЦК УРСР і така класифікація не втратила свою актуальність.

· на сьогодні досить аргументовано розглядаються організаційно – майнові відносини, включення їх до предмета цивільного права. Це поняття з’явилось в радянський період, самі зі статі Красавчикова.

Красавчиков: всі відносини в ЦП треба поділити:

1. відносини, що підлягають організації (организуемые отношения),

2. організаційно – правові відносини

Ознаки організаційно – правових відносин:

1. особливий зміст – система організаційних дій, спрямованих на впорядкування, організацію відносин,

2. особливість об’єкта - упорядкованість СВ, зв’язків та дій учасників відносин, що підлягають організації,

3. особливість безпосередньої цілі, мета – мета майнових відносин – отримання майна при договорі купівлі – продажу, мета організаційних відносинах – упорядкування відповідного акту, процесу по виконанню договору,

організаційно – правові відносини - певні соціальні зв’язки, побудовані на засадах координації чи субординації, які спрямовані на упорядкування інших СВ, дій її учасників або на формування соціальних утворень, такі, як ЮО чи державні органи.

Класифікація:

1. организационно – предпосылочные - організаційно – попередні - відносини зх. приводу укладення договору,

2. організаційно – делегаційні відносини - відносини стосовно видачі і відзиву довіреності,

3. організаційно – контролюючі відносини - договори: наприклад підряду – право замовника контролювати якість робіт,

4. організаційно – інформаційні відносини – поінформованість, обов’язок передати інформацію: в договорі поруки поручитель зобов’язується повідомити про це боржника.

Ця стаття не була сприйнята радянськими вченими, це сфера господарського права, до цього питання повернулись нещодавно

Проблеми:

1. проблема включення до предмета ЦП особистих немайнових прав:

співвідношення КН.2 (особисті немайнові права), немає стабільності в контексті співвідношення з КУ, Конституція – публічна сфера, це відносини субординації і закріплення цих прав імперативне, інший концептуальний підхід, закріплення цих прав у ЦК - принцип децентралізації, рівність учасників, тобто принципово різний підхід,

проблема: як підходити до цих прав – з точки зору регулювання чи охорони? якщо проаналізувати КН.2 - держава не повинна регулювати ці відносини, а лише закріплювати, з точки зору охорони прав, у ЦК РФ є лише одна стаття. Л! позитивний підхід,

2. проблема включення до предмета ЦП права інтелектуальної власності:

це не просто наукова дискусія, вона переросла у пропозиції виключення цих положень із ЦК і ГК та створення кодексу інтелектуальної власності.

Проект КУ про ІВ 7.06. 2004р. №5620 - мета – створення єдиного кодифікованого акта:

недоліки проекту – неприйняття цього кодексу, У ЦК РФ також виникла така проблема, цей кодекс приймався по книгах, у 2006р. прийняття остання книга – інтелектуальна власність, журнал ПІВ у 2004 – 2006р. – ідея створення кодексу права інтелектуальної власності.

Дата добавления: 2015-08-09