Поняття та характеристика аліментних відносин.

Слово «аліменти» походить до нас з латині та означає «харчі, продовольство». У сучасному праві аліментами прийнято називати обов'язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім`ї інших, які потребують цього.

Перелік осіб, які мають право на аліменти, визначений положеннями Сімейного кодексу. До нього включені:

- Той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. (стаття 75 Сімейного кодексу України). Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.

- Вагітна дружина — аліменти сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду на підставі ст. 84 Сімейного кодексу України, незалежно від матеріального становища чоловіка;

- Дружина / чоловік, з якою / яким проживає дитина до досягнення дитиною 3 років, а якщо дитина має вади фізичного або психологічного розвитку, то до досягнення нею 6 років, незалежно від матеріального становища другого з батьків; (ст. 84 Сімейного кодексу України)

- Один з подружжя, в т. ч. працездатний, який проживає і піклується про дитину-інваліда, яка не може обходитися без постійного нагляду — за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання надається на весь час проживання з дитиною-інвалідом і опіки над ним незалежно від матеріального становища того з батьків, з яким проживає така дитина. Розмір аліментів у цьому випадку встановлюється судом; (Стаття 88 Сімейного кодексу України)

- Якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім'єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання відповідно до статті 76 цього Кодексу. (стаття 91 Сімейного кодексу України)

- Жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статтей 86 і 88 цього Кодексу. (стаття 91 Сімейного кодексу України)

- Діти до досягнення ними повнолітнього віку. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. (стаття 180, 181 Сімейного кодексу України)

- Повнолітні діти віком до 23 років, які продовжують навчання та потребують матеріальної допомоги - до закінчення навчання; (стаття 199 Сімейного кодексу України)

- Повнолітні непрацездатні дочка, син, які потребують матеріальної допомоги, якщо батьки можуть таку матеріальну допомогу надавати. (стаття 198 Сімейного кодексу України)

- Діти та непрацездатні повнолітні діти мають право на аліменти від інших членів сім'ї та родичів у випадку, якщо у них немає батьків. (стаття 269 Сімейного кодексу України).

Виділяють наступні підстави виникнення аліментних відносин:

укладення аліментного договору між подружжям (**Договір про добровільну виплату аліментів);

винесення судового рішення.

Дата добавления: 2015-08-09