Цивільне право в системі приватного права

Михальнюк О.В.

1. загальна характеристика приватного права і критерії розмежування приватного та публічного права,

2. основні етапи розвитку приватного права,

3. система приватного права,

4. основні риси цивільного права як приватного права.

приватне право мало майнову прив’язку, пов’язану із торгівлею.

К. Маркс: економіка первинне – базис, право – вторинне – надбудова.

приватні відносини - відносини, які потрібні для нормального функціонування людей.

Держава в приватних відносинах може існувати чи бути відсутньою,

питання розмежування приватного та публічного права – Ульпіан – критерій інтересу. цивільне право поділялось на публічне і приватне

публічне – те, що відноситься до інтересів держави,

приватне – те, що відноситься до інтересів особи.

Підходів до критеріїв розмежування було досить багато. Черепахін – класифікація ідей стосовна поділу права на публічне і приватне на 2 групи:

1. матеріальний (теорії):

2. формальний критерій (теорії).

Представники матеріальних теорій:виходять із змісту відносин, що є предметом публічного, а які приватного права.

Представники формальних теорій критерій – засоби чи способи правового регулювання, увага на форму, а не на зміст.

Матеріальні:

а) в основу диференціації покладено суб’єктний склад: якщо ФО, згодом корпорації – приватне право, Держава – публічне право. Це підхід практикувався, але не став загальновизнаним.

б) інтереси: майнові або особисті, майнові регулюються приватним правом, а особисті – публічним. Ця теорія була актуальною до сучасного етапу, переважала над теорією а).

2. формальні теорії

а) теорія захисту: публічне право – охороняється за ініціативою державної влади (адміністративне, фінансове, кримінальне), а приватне – за ініціативою приватної особи (цивільне, сімейне, земельне, трудове в сучасному праві). цей критерій враховує стан порушення прав.

б) теорія статусу суб’єктів: різниця у статусі суб’єктів ПВ: приватне право регулює відносини, що виникають між рівними суб’єктами, а у відносинах, що регулюються публічним правом держава має владу над контрагентами, диктує волю іншим суб’єктам правовідносин, це відносини влади та підпорядкування.

Більшу актуальність мають формальні торії.

Покровський «Основные проблемы гражданского права», 1917 опублікована - критерії розмежування публічного та приватного права.

в 19 ст. дуже багато теорій – тому хотіли відмовитись, в кожного своя позиція, істини не віднайти, універсального критерію немає, стан наукової втоми у цій галузі.

· теорія централізації та децентралізації: критерій – способи, прийоми регулювання суспільних відносин (тому це група формальних теорій). вживає поняття «центр правового регулювання»: у публічному праві – держава, держава своїми нормами вказує конкретній особі межі прав та обов’язків і видає обов’язкові приписи – прийом юридичної централізації, сфери, де застосовується цей прийом – відноситься до публічного права.у приватному – багато маленьких центрів - ФО і ЮО, держава не визначає примусового виконання приписів, а лише охороняє відносини, що виникають між цими маленькими центрами, держава не вказує чи бути особі власником, чи ні, вступати у відносини, чи ні, держава надає вільну волю кожному маленькому центру і надає можливість самостійно регулювати відносини між собою – прийом юридичної децентралізації.

· межі між публічним і приватним правом в різні епохи проходить по – різному (крадіжка і ТУ – приватне право і захищалось лише за його ініціативою, насьогодні – це сфера публічного права),

· в кожен окремий історичний момент не завжди можна провести різку демаркаційну лінію між публічним та приватним правом (у кримінальному процесі – який є публічним правом - є справи приватного обвинувачення).

сучасні теорії: звернення до теорії Покровського.

Азімов «Поняття і зміст приватного права», вісник АПрН, 1998р. № 3 (історичний аспект),

Мамотов «До питання приватного права», вісник АПрН, 1999, №2,

Шевченко Я.М. «Поняття приватного права як ядра правопорядку, заснованого на ринковій організації економіки», Право України, 2009, №8,

2.

історія розвитку більше, ніж 2000р.

1. римський етап – формування цілісної системи приватно – правових норм у древньому Римі (Кодекс Юстиніана, Інституції Гая,

2. період права університетів - пов'язаний із діяльності глосаторів - норм, сформованих римськими юристами не вистачало,тому тлумачили і пристосовували до нових в той час економічних умов в державі (основних університети),

3. період рецепції римського права та формування сучасної системи цивільного права та виникнення системи цивільного законодавства (кін. 18- поч. 19 ст.) – кодифікації приватного права на основі рецепції – Кодекс Наполеона, НЦУ,Швейцарський цивільний кодекс, кодекси Італії, Нідерландів,

4. сучасний період - прийняття новітніх кодексів – кодекси Квебеку, Нідерландів, РФ, країн СНД – період гармонізації цивільного права

Довгерт ПУ 2009 №8

3. пандектна – пов’язана із Дигестами Юстиніана: ЗЧ, потім інститути (ЦКУ), та інституційна системи приватного права – Інституції Гая – окремі інститути приватного права (кодекс Наполеона).

Основні риси цивільного права як приватного:

1. ЦП переслідує певні приватні інтереси і приватну мету,

2. основне призначення цивільного права – в регулюванні відносин через диспозитивні норми,які дають свободу у вирішенні питань між приватними особами на свій розсуд, ЦП регулює відносини на основі юридичних дозволів, а не імперативного припису,

3. спосіб впливу на учасників приватних відносин має свої особливості: юридичну рівність учасників, майнова самостійність учасників,ініціативність у виборі контрагента, в моделюванні договірних відносин(вибір моделі, виду договору),

4. правове становище потенційних учасників цивільного обороту: для цивільного обороту люди іменуються ФО не залежно від правового зв’язку з державою, ЮО незалежно від форми власності, держава та інші публічно – правові утворення,

5. ініціатива захисту порушених прав виходить від приватних осіб, а не від держави,

6. порядок захисту – позовний, порядок наказного та окремого провадження,

Завдання!!!!!!!!на основі аналізу розрізняти публічні та приватні галузі, скласти таблицю і поділити всі галузі.

тема: цивільне право в системі приватного права

1. загальні тенденції у визначенні предмета цивільно – правового регулювання: основні проблеми.

2. методологія цивільного права в сучасних умовах,

3. новітні підходи у визначенні принципів та функцій цивільного права,

4. система сучасного цивільного права,

5. проблеми відмежування цивільного права від інших галузей права на сучасному етапі.

ПУ № 8 2009 статті Майданик Р.А. «Цивільні відносини: поняття та види»,

Кузнецова Н.С. «Основні методологічні засади сучасного права України»,

Антологія уральської цивілістики: 1925 – 1989рр.: Сборник статей, М., 2001р.: 1 Алексеев С.С. «Предмет советского гражданського права и метод гражданско – правового регулирования»,

Крассавчиков «Гражданские организационно – правове отношения»,

Черепахин В.В. «Охрана личных прав граждан, не связан с имущественными права»,

Яковлев В.Ф. «Проблемы гражданско – правового метода регулирования общественных отношений».

Дата добавления: 2015-08-09