К.О. Неволін 8 страница

· науково-дослідні центри (комплекси, інститути), що об'єднують споріднені наукові лабораторії, центри, інші підрозділи за певним напрямом науково-дослідної роботи.

Обов'язково в структурі будь-якого вищого навчального закладу має бути бібліотека, яку очолює директор або завідувач1.

4.7.6. Управління вищим закладом юридичної освіти

До основних принципів управління вищим навчальним закладом належать такі:

· автономії та самоврядування, тобто наявності у вищих навчальних закладів прав самостійно, за власною ініціативою здійснювати певні діяння, спрямовані на забезпечення освітньої діяльності, а також здійснення управління вищими навчальними закладами, в межах їх компетенції, органами громадського самоврядування вищих навчальних закладів;

· розмежування прав, повноважень та відповідальності власника (власників), органів управління вищою освітою, керівництва вищого навчального закладу та його структурних підрозділів;

· поєднання колегіальних та єдиноначальних засад, що передбачає здійснення управління, у межах визначених у статуті повноважень, як керівниками вищих навчальних закладів та їх структурних підрозділів, так і колегіальними органами вищих навчальних закладів — вченими радами, наглядовими радами, органами громадського самоврядування;

· незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій.

Державні органи управління освітою, міністерства та відомства, у підпорядкуванні яких перебувають вищі заклади юридичної освіти, забезпечують: створення нормативно-правової бази для діяльності вищого закладу юридичної освіти; установлення вимог до змісту, рівня й обсягу освіти; проведення державної акредитації вищого закладу освіти; формування державного замовлення; здійснення інформаційного забезпечення освітньої діяльності; соціальний захист учасників навчально-виховного процесу; установлення нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення; отримання або придбання нерухомого майна та обладнання, необхідних для провадження освітньої діяльності.

Для координації діяльності вищих закладів освіти в регіонах створюють ради ректорів (директорів) вищих закладів освіти, асоціації або інші об'єднання.

Безпосереднє управління діяльністю вищого закладу освіти здійснює уповноважений засновником керівник (президент, ректор, директор), який діє на засадах єдиноначальності, зокрема:

· самостійно в межах чинного законодавства вирішує питання діяльності закладу; видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання всіма підрозділами закладу; представляє вищий заклад освіти в державних та інших органах, відповідає за результати діяльності закладу перед органом управління, у підпорядкуванні якого він перебуває;

· здійснює контроль за якістю роботи викладачів, організацією навчально-виховної та культурно-масової роботи, станом фізичного виховання і здоров'я студентів; формує контингент студентів закладу; відраховує із закладу та поновлює на навчання студентів, аспірантів і докторантів; контролює виконання навчальних планів і програм, планів науково-дослідних робіт;

· є розпорядником майна і коштів закладу; виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення, відкриває банківські рахунки; контролює дотримання штатно-фінансової дисципліни всіма підрозділами закладу; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників закладу згідно з чинним законодавством; застосовує заходи морального та матеріального заохочення, притягує до дисциплінарної відповідальності; забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку в межах закладу; визначає функціональні обов'язки працівників закладу; організовує побутове обслуговування студентів і працівників закладу, здійснює заходи щодо їх оздоровлення; розробляє і разом з профспілковим комітетом подає на затвердження загальним зборам (конференції) трудового колективу закладу Правила внутрішнього розпорядку.

Відповідальність за виконання покладених на вищий заклад освіти завдань, результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна, переданого вищому закладу освіти у користування та володіння, несе керівник закладу.

Керівництво факультетом здійснює декан, який видає розпорядження, що стосуються діяльності факультету і є обов'язковими для виконання всіма працівниками факультету. Розпорядження декана, які суперечать закону, статутові вищого навчального закладу чи завдають шкоди інтересам вищого навчального закладу, скасовується керівником вищого навчального закладу.

Керівництво відділенням, який є структурним підрозділом вищого навчального закладу першого або другого рівня акредитації, здійснює завідувач, який:

· призначається на посаду або звільняється з посади керівником вищого навчального закладу;

· забезпечує організацію навчально-виховного процесу, виконання навчальних планів і програм, а також здійснює контроль за якістю викладання навчальних предметів, навчально-методичною діяльністю викладачів.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу є загальні збори (конференція) трудового колективу:

· порядок їх скликання та роботи визначається статутом вищого навчального закладу;

· у їх складі повинні бути представлені всі групи працівників вищого навчального закладу;

· не менше ніж 75 % загальної чисельності їх делегатів (членів) мають становити педагогічні або науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу;

· вони скликаються не рідше ніж один раз на рік.

Збори (конференція) трудового колективу вищих навчальних закладів третього або четвертого рівня акредитації мають такі повноваження:

· за поданням вченої ради вищого навчального закладу приймають статут вищого навчального закладу, а також вносять зміни до нього;

· обирають кандидатури претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу шляхом таємного голосування і подають свої пропозиції власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу чи особі;

· щороку заслуховують звіт керівника вищого навчального закладу та оцінюють його діяльність;

· обирають комісію з трудових спорів відповідно до Кодексу законів про працю України;

· на підставі подання наглядової ради або вченої ради вищого навчаль-1 ного закладу розглядають питання про дострокове припинення повноважень! керівника вищого навчального закладу;

· затверджують правила внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;

· затверджують положення про органи студентського самоврядування;

· розглядають інші питання діяльності вищого навчального закладу.

З метою реалізації такого принципу управління вищим навчальним закладом, як поєднання колегіальних та єдиноначальних засад, та для вирішення поточних питань його діяльності створюють робочі та дорадчі органи.

Робочі органи у вищому навчальному закладі такі:

· третього або четвертого рівня акредитації — ректорат, деканати, приймальна комісія;

· першого або другого рівня акредитації — адміністративна рада та приймальна комісія.

Ректорат створюється, як правило, для оперативного вирішення поточних питань навчальної, наукової, фінансово-господарської та іншої діяльності вищого навчального закладу, що потребують колегіального обговорення. До його складу входять: ректор, перший проректор, проректори та інші посадові особи вищого навчального закладу. Засідання ректорату проводять за потребою або в терміни, які визначає ректор.

Для організації і проведення прийому студентів до вищого навчального закладу створюється приймальна комісія, головним завданням якої є формування контингенту студентів усіх форм навчання з числа найбільш підготовленої і здібної молоді1.

До складу приймальної комісії вищого навчального закладу, який затверджується наказом його ректора (директора), входять: ректор, який є головою приймальної комісії; проректор (заступник директора) з навчальної роботи — заступник голови; відповідальний секретар та його заступники; декани (заступники деканів) факультетів; завідувачі відділень; голови циклових (предметних) комісій; провідні професори та доценти (кількість не обмежується); представники підприємств, установ і організацій, для яких ведеться підготовка спеціалістів, та ін. У структурі приймальної комісії вищого навчального закладу з числа найбільш досвідчених, кваліфікованих і сумлінних викладачів цього вищого навчального закладу створюють такі підрозділи: відбіркові, екзаменаційні, апеляційні комісії та комісії з співбесіди.

У вищих навчальних закладах першого або другого рівня акредитації створюють також дорадчий орган — Педагогічну раду, яку очолює керівник вищого навчального закладу. До її складу входять за посадами: заступники директора; завідувачі відділень; завідувач бібліотеки; голови предметних (циклових) комісій; педагогічні працівники; головний бухгалтер.

Повноваження, напрями діяльності, форми взаємодії з керівником, іншими органами управління вищого навчального закладу визначаються у положеннях про робочі та дорадчі органи, які затверджуються наказом керівника вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу.

4.7.7. Студентське самоврядування

З метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків та захисту їх прав, сприяння гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника у вищих закладах юридичної освіти функціонує студентське самоврядування.

Основними завданнями органів студентського самоврядування є:

· забезпечення і захист прав та інтересів студентів; забезпечення виконання студентами своїх обов'язків; сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

· створення необхідних умов для проживання і відпочинку студентів, різноманітних студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами; сприяння проведенню серед студентів соціологічних досліджень;

· організація співробітництва зі студентами інших вищих закладів освіти і молодіжними організаціями; участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами;

· сприяння працевлаштуванню випускників.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні академічної групи, курсу, спеціальності, факультету, гуртожитку, студентського містечка, вищого закладу юридичної освіти тощо. Найвищий орган студентського самоврядування — загальні збори (конференція) студентів вищого закладу освіти, на яких затверджується положення про студентське самоврядування, обирається виконавчий орган студентського самоврядування, визначаються його структура і термін повноважень, заслуховується його звіт. Виконавчий орган студентського самоврядування структурного підрозділу вищого закладу юридичної освіти обирають на загальних зборах (конференції) студентів цього підрозділу. Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна частина, студентські деканати, ради тощо). Статут вищого закладу освіти може передбачати укладення договору між керівництвом вищого закладу освіти, студентською профспілкою та органами студентського самоврядування.

4.7.8. Наукова діяльність

Вищий заклад юридичної освіти провадить наукову, науково-технічну та іншу творчу діяльність, що є одним із головних засобів досягнення державних стандартів якості підготовки фахівців-юристів з вищою освітою та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Така діяльність реалізується за рахунок інтеграції навчального процесу, науки та юридичної практики; підготовки фахівців на основі використання досягнень науково-технічного прогресу та залучення студентів до участі в науково-дослідних роботах; проведення олімпіад (конкурсів) студентської творчості, а також залучення провідних учених і науковців до здійснення навчального процесу; організації наукової роботи у взаємозв'язку з навчальним процесом тощо.

4.7.9. Міжнародні зв'язки і зовнішньоекономічна діяльність

Міжнародні зв'язки та зовнішньоекономічна діяльність вищого закладу юридичної освіти провадяться відповідно до чинного законодавства шляхом укладання договорів з іноземними громадянами, закладами освіти, науковими установами, міжнародними організаціями, фондами, фірмами та іншими організаціями. Це передбачає навчання іноземних студентів, їх післядип-ломну підготовку та підвищення кваліфікації фахівців, підготовку науковців, а також організацію спільної підготовки і стажування студентів, проведення спільних наукових розробок, виконання наукових робіт за грантами, що надаються фондами іноземних держав тощо.

4.7.10. Фінансування діяльності вищих закладів юридичної освіти

З метою забезпечення діяльності державного вищого закладу освіти:

· йому передаються у користування та оперативне управління об'єкти права власності (споруди, будівлі, майнові комплекси, обладнання, а також інше необхідне майно споживчого, соціально-культурного та іншого призначення), земельні ділянки;

· належать грошові кошти, майно, інші об'єкти власності, передані йому фізичними та (або) юридичними особами у формі дарунку, пожертвування або за заповітом; доходи від власної діяльності та придбані на ці доходи об'єкти власності.

Державні вищі заклади освіти, підприємства, установи і організації системи освіти фінансуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Бюджетні кошти та інші надходження на утримання вищого закладу освіти, передбачені його Статутом, повинні використовуватися на відшкодування матеріальних та прирівняних до них витрат на виконання робіт (надання послуг), що відповідають профілю закладу, на виплату заробітної плати, стипендій, створення необхідної матеріально-технічної бази, соціальний розвиток та матеріальне стимулювання трудового колективу відповідно до законодавства України.

За договорами з підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами державний вищий заклад юридичної освіти може як додаткові платні послуги здійснювати навчання за межами, встановленими державними освітньо-професійними програмами, а також надавати інші види платних послуг, перелік і порядок надання яких установлено Кабінетом Міністрів України1.

Платні освітні послуги не можуть надаватися замість або в межах обсягів основної освітньої діяльності, що фінансується за рахунок бюджетних коштів.

4.8. Учасники навчально-виховного процесу вищих закладів юридичної освіти

Права та обов'язки учасників навчально-виховного процесу визначаються Законами України "Про освіту", "Про вищу освіту", Положенням про державний вищий заклад освіти, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1074, Статутом і Правилами внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти, іншими нормативно-правовими актами.

Права професорсько-викладацького складу та інших працівників вищого закладу освіти забезпечуються шляхом виконання власником або уповноваженим ним органом та керівником закладу положень колективного договору, умов трудового договору (контракту).

До учасників навчально-виховного процесу вищих закладів юридичної освіти належать:

· студенти, курсанти, слухачі, стажисти, магістри, аспіранти, докторанти;

· керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти;

· представники юридичних установ та об'єднань, правоохоронних органів, громадських організацій, які беруть участь у навчально-виховній роботі.

4.8.1. Права студентів, курсантів, слухачів, стажистів, магістрів, аспірантів, докторантів

Студенти, курсанти, слухачі, стажисти, магістри, аспіранти, докторанти відповідно мають гарантоване державою право:

· на навчання для здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня;

· вибір закладу освіти, форми навчання, освітньо-професійних та індивідуальних програм;

· додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

· продовження освіти за професією, спеціальністю на основі одержаного освітньо-кваліфікаційного рівня, здобуття додаткової освіти відповідно до угоди із закладом освіти;

· одержання направлення на навчання, стажування до інших закладів освіти, у тому числі за кордон;

· користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою закладу освіти;

· доступ до інформації в усіх галузях знань;

· участь у науково-дослідній та інших видах наукової діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;

· особисту або через своїх представників участь у громадському самоврядуванні, в обговоренні, вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту тощо;

· участь в об'єднаннях громадян;

· безпечні й нешкідливі умови навчання та праці;

· забезпечення стипендіями, гуртожитками у встановленому порядку;

· трудову діяльність у встановленому порядку в позаурочний час;

· перерву в навчанні у вищих закладах освіти;

· користування послугами закладів охорони здоров'я, засобами лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров'я;

· захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних, інших працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність;

· участь у виборах і обрання до вищого колегіального органу самоврядування закладу;

· вибір навчальних дисциплін за спеціальністю в межах передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом, формування індивідуального навчального плану, який затверджується у порядку, встановленому ректором (директором);

· відвідування за дозволом деканів (завідуючих відділеннями) занять на інших факультетах (відділеннях) закладу за умови виконання графіка навчального процесу, складеного відповідно до індивідуального навчального плану;

· отримання матеріальної допомоги, користування під час навчання без відриву від виробництва встановленими чинним законодавством пільгами;

· створення фондів для студентських потреб; участь у роботі громадських організацій, політичних партій;

· на академічну відпустку, поновлення, переведення до іншого вищого закладу освіти у встановленому порядку.

4.8.2. Обов'язки студентів, курсантів, слухачів, стажистів, магістрів, аспірантів, докторантів

· Обов'язками студентів, курсантів, слухачів, стажистів, магістрів, аспірантів, докторантів є:

· додержання законодавства, моральних, етичних норм;

· систематичне й глибоке оволодіння знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищення загального культурного рівня;

· додержання статуту, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти;

· виконання вимог навчального плану в терміни, визначені графіком навчального процесу;

· відвідування занять за обраним індивідуальним навчальним планом;

· вчасне інформування керівництва закладу в разі неможливості з поважних причин відвідувати заняття, складання (перескладання) заліків та іспитів, виконання контрольних робіт тощо.

За невиконання обов'язків і порушення Правил внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти ректор може накласти дисциплінарне стягнення на студента або відрахувати його із закладу освіти. Порядок накладення дисциплінарного стягнення, відрахування з вищого закладу освіти встановлюється Статутом та Правилами внутрішнього розпорядку цього закладу.

4.8.3. Права та обов'язки педагогічних та науково-педагогічних працівників

Педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дає можливість виконувати службові обов'язки. Педагогічну діяльність у закладах освіти здійснюють педагогічні працівники, у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації та закладах післядипломної освіти — науково-педагогічні працівники, яких приймають на роботу на основі конкурсного відбору шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Педагогічні працівники підлягають атестації, за результатами якої визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються категорії, педагогічні звання.

Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право:

· на захист професійної честі, гідності;

· вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;

· індивідуальну педагогічну діяльність;

· участь у громадському самоврядуванні;

· подовжену оплачувану відпустку;

· забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;

· придбання для працюючих у сільській місцевості основних продуктів харчування за цінами, встановленими для працівників сільського господарства;

· одержання службового житла;

· підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту, програм, форм навчання, закладів освіти, установ та організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку.

Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані:

· постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;

· забезпечувати умови для засвоєння особами, навчаються, навчальних програм на рівні обов'язкових вимог щодо змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвиткові їх здібностей;

· настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбності, поміркованості, інших чеснот;

· виховувати у молоді повагу до батьків, жінки, старших за віком, народних традицій та звичаїв, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного і соціального устрою, дбайливе ставлення до істо-рико-культурного та природного середовища країни;

· готувати студентів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

· додержувати педагогічної етики, моралі, поважати гідність студента;

· захищати молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню нею алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.

Держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам:

· належні умови праці, побуту, відпочинку, медичне обслуговування;

· підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п'ять років;

· правовий, соціальний, професійний захист;

· компенсації, встановлені законодавством, у разі втрати роботи, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці;

· призначення і виплату пенсії відповідно до чинного законодавства;

· встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за наукові ступені й вчені звання;

· виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років щомісяця;

· надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків;

· виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;

· встановлення середніх посадових окладів (ставок заробітної плати) науково-педагогічним працівникам вищих закладів освіти третього та четвертого рівнів акредитації на рівні подвійної середньої заробітної плати працівників промисловості.

Відволікання студентів, курсантів, слухачів, стажистів, магістрів, аспірантів, докторантів за рахунок навчального часу на роботу і здійснення заходів, не пов'язаних з процесом навчання, а педагогічних та науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків заборонено, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

За особливі трудові заслуги педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть бути нагороджені державними нагородами, представлені до присудження державних премій України, відзначені знаками, грамотами, іншими видами морального та матеріального заохочення.

Питання для самоконтролю

1. Які освітньо-кваліфікаційні рівні підготовки юристів є в Україні?

2. Яке значення мають освітньо-кваліфікаційні характеристики для удосконалення підготовки юристів?

3. На які види поділяють вищі заклади освіти?

4. У чому полягають особливості ліцензування, атестації, акредитації та сертифікації вищих закладів освіти?

5. Які основні підрозділи утворюють структуру вищого закладу освіти?

6. Назвіть основні права та обов'язки студентів, педагогічних працівників.

7. Які органи управління можуть функціонувати у вищому закладі освіти?

8. Які завдання виконують органи студентського самоврядування?

9. Назвіть нормативно-правові акти, які визначають систему освіти в Україні, регламентують порядок функціонування її складових.

Література

1. Алексеев С.С. Введение в юридическую специальность. — М., 1976.

2. Бандурка А.М. Юридическая психология: Учебник / А.М. Бандурка, С.П. Бочарова, Е.В.. Землянская. — X., 2002.

3. Бандурка О.М. Юридична деонтологія: Підручник / О.М. Бандурка, О.Ф. Скакун. — X., 2002.

4. Бачинин ВА. Философия права: Конспект лекций. — X., 2002.

5. Бедь В.В. Юридична психологія: Навч. посіб. — К., 2002.

6. Буланова-Топоркова М.В. Педагогика и психология вьісшей ніколи. — М.,2002.

7. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. — К., 2002.

8. Воскобитова Л А. Профессиональные навыки юриста: Опыт практического обучения. — М., 2001.

9. Вулъфов Б.З. Словарь педагогических ситуаций: Учимся воспитанию. — М.,2001.

10. Горшенев В.М., Бенедик И.В. Юридическая деонтология: Учеб. пособие. — К.,1988.

11. Гузеев В.В. Методы и организационные формы обучения. — М., 2001.

12. Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття).— К.,1994.

13. Дудка Н.И. Высшая школа Украины: стратегия управления и проблемы реформирования: Монография. — X., 2002.

14. ЖалинскийА.Э. Профессиональная деятельность юриста. —М., 1997.

15. Загашев И.О., Заир-Бек СИ. Критическое мышление: технология развития. — М., 2003

16. Зубенко Л.Г. Ораторське мистецтво: Практ. посіб. — К., 2002.

17. Кукушин B.C. Педагогические технологии. — М., 2002.

18. Орлов В.И. Методические основы обучения. —М., 2000.

19. Островсъкий К.С. Підготовка фахівців в Україні: проблеми, перспективи на порозі третього тисячоліття (історико-освітній, психолого-педагогіч-ний, соціальний аспекти): Монографія. — Хмельницький, 2002.

20. Певцова ЕЛ. Теория и методика обучения праву. — М., 2003.

21. Полат Е.С. и др. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. — М., 2000.

22. Проведення та оформлення науково-дослідних робіт: Метод, рек. для наук, працівників, аспірантів, здобувачів. — Л., 2001.

23. Роботова А.С. Введение в педагогическую деятельность. — М., 2000.

24. Скакун О.Ф. Юридическая деонтология: Учебник. — X., 2002.

25. Сластенин В А., Чижакова Г.И. Введение в педагогическую аксиологию. — М., 2003.

26. Сучасні системи вищої освіти: порівняння для України / За заг. ред. В. Зубка. — К.,1997.

27. Хохелъ С. Ступени сознания: Учеб. по становлению человека через развитие его качеств от психологии успеха до духовного развития. — К., 2002.

28. Хуторской А.В. Современная дидактика. — СПб., 2001.

29. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посіб. — К., 2002.

Нічого немає вищого за знання.

Сократ

Розділ 5

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС У ВИЩИХ ЗАКЛАДАХ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ

5.1. Навчальний процес: поняття та основні елементи

Навчальний процес у вищих закладах освіти (надалі — навчальний процес) — це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти1.

Навчальний процес організується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки. Він базується на ступеневій системі вищої освіти та принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.

Дата добавления: 2015-08-18