Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Держава па захисті безпеки життєдіяльності людини. Основні законодавчі акти, що регламентують безпеку життєдіяльності в Україні.

Читайте также:
  1. II. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
  2. III. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
  3. V. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
  4. V. Держава та особа: проблеми взаємодії
  5. VI. Держава і право в політичній системі суспільства
  6. БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  7. БОЛГАРСЬКА СЕРЕДНЬОВІЧНА ДЕРЖАВА: ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК, ЗАНЕПАД

Міністерство освіти і науки України

Запорізький педагогічний коледж

На допомогу студентам при підготовці

до підсумкового контролю (диференційований залік)

Знань з нормативної дисципліни

ОСНОВИ

БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 

Викладачі:

 

Супруненко И.К.

 

Держава па захисті безпеки життєдіяльності людини. Основні законодавчі акти, що регламентують безпеку життєдіяльності в Україні.

Невід'ємне право кожної людини на життя (ст. 27 Конституції України) є загаль­но визнаним суб'єктивним правом, закріпленим в усіх міжнародних правових актах. Проголошення цієї норми-принципу в Конституції України — це матеріалізація однієї з гуманістичних засад. Адже людина с найбільшою соціальною цінністю. Тому всебі­чна охорона її життя — один з основних обов'язків держави. Практично це означає, що держава повинна вживати ефективних заходів щодо боротьби зі злочинністю, максимально сприяти розпиткові медичної допомоги, забезпечувати послідовне по­кращання умов життя людей, особливо неповнолітніх, інвалідів, осіб похилого віку. У ст. 27 Конституції України зазначено, що «ніхто не може бути свавільно позбавлений життя». Водночас Конституція надає кожній людині право захищати себе та інших людей від протиправних дій і посягань з боку будь-кого. На охороні безпеки життєді­яльності стоять державні установи: служби надзвичайних ситуацій, пожежна охорона, швидка (невідкладна) медична допомога, автоінспекція, міліція, служба газу, санітар-но-епідеміологічна служба, соціальна служба, екологічна інспекція та основні напря­мки їх діяльності. Вони у своїй роботі керуються відповідними законами України.

Центральним органом виконавчої влади, який опікується попередженням над­звичайних ситуацій і ліквідацією їхніх наслідків, є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (Закон «Про цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 р., Закон «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» від 14 січні 1998 р.).

Дане міністерство має у своєму розпорядженні спеціальні війська, які виконують завдання щодо захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, воєнних дій, а також проводять рятувальні та інші невідкладні роботи.

Для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною та хімічною небез­пекою. значними руйнуваннями наслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на наф­тогазодобувних промислах, створюються спеціалізовані сформування. Для подання медичної допомоги населенню, охорони громадського порядку в осередках ураження та лиха, боротьби з пожежами, здійснення лабораторного контролю за станом навко­лишнього природного середовища, матеріально-технічного та інженерного забезпе­чення заходів цивільної оборони залучаються міністерства та інші органи державної виконавчої влади. Перелік міністерств, обсяг покладених на них завдань і порядок залучення їх до дій у надзвичайних ситуаціях визначає Кабінет Міністрів України.

Пожежна охорона — організація, що здійснює боротьбу з пожежами (Закон України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 р.). Найважливішим завданням пожежної охорони є пожежна профілактика, що полягає у попередженні пожежі, обмеженні зони поширення виниклих пожеж, створенні умов для евакуації людей з будинків, де виникла пожежа. В основу цієї профілактики покладено систему держав­них стандартів, правил і норм пожежної безпеки при проектуванні, будівництві і експлуатації підприємств, навчальних закладів, адміністративних і житлових будинків тощо. Важливою частиною профілактичної діяльності є масово-роз'яснювальна робо­та серед населення, спрямована па виконання правил пожежної безпеки, на ознайомлення з найпростішими прийомами гасіння пожеж, з заходами особистої безпеки при пожежі.

Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 р. із змінами і доповненнями, внесеними законами України, проголошують, що кожна людина має невід'ємне право на охорону здоров'я. Швидка медична допомога — служба в системі охорони здоров'я, що подає екстрену медичну допомогу при нещас­них випадках (пораненнях, переломах, опіках, отруєннях, ураженнях електричним струмом тощо) і загрозливих для життя станах (втрата свідомості, серцеві болі тощо) в будь-яку годину доби.

Державна автомобільна інспекція (ДАІ) є підрозділом міліції. Вона регулює рух транспорту і пішоходів на вулицях і дорогах, виявляє і присікає порушення правил дорожнього руху, здійснює контроль за станом автомобільних доріг, вулиць і т.д., нагляд за технічним станом автотранспортних засобів, веде облік дорожньо-транспортних пригод, здійснює розшук вкрадених автомашин та ін. (Закон України «Про дорожній рух»).

Міліція в Україні є державним озброєним органом виконавчої влади, який захи­щає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Міліція складається з підрозділів:— кримінальної міліції; — міліції громадської безпеки; — транспортної міліції; —державної автомобільної інспекції; — міліції охорони; — спеціальної міліції

У зв'язку зі значним і розповсюдженим використанням природних і зріджених газів населенням і промисловістю створена служба газу. Вона здійснює нагляд за правильністю експлуатації газових приладів і газового устаткування, виконує ремонтні і аварійні роботи на газових магістралях. У своєму розпорядженні дана служба має спеціальну техніку і контрольну апаратуру.

Санітарно-епідеміологічна служба (СЕС) — система державних установ, яка здійснює санітарний нагляд, а також розробку і проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у країні (Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р.). Основна функція санітарно-епідеміологічної служби — проведення поточного і запобіжного державно­го санітарного нагляду, в порядку якого органи і установи СЕС контролюють здійс­нення загальнодержавних заходів, спрямованих на запобігання і ліквідацію забруд­нення навколишнього середовища шкідливими відходами, оздоровлення умов на­вчання. праці і побуту населення, а також здійснення міністерствами, державними комітетами, відомствами, підприємствами, установами, організаціями і окремими громадянами санітарно-гігієнічних і санітарно-епідеміологічних норм і правил.

Соціальні служби — це такі організації, які надають різноманітну допомогу ін­валідам, пенсіонерам, одиноким та малозабезпеченим людям. Законодавство про охорону праці складається з Закону України «Про охорону праці» (від 14 жовтня 1992 р.), Кодексу законів про працю України.

Екологічна інспекція створена для нагляду за правильним і раціональним вико­ристанням природних ресурсів організаціями, підприємствами, установами і громадя­нами. Еколого-правове регулювання грунтується на нормах Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Співробітники екологічної інспек­ції слідкують за дотриманням названими вище суб'єктами природоохоронних заходів, ведуть профілактичну і роз'яснювальну роботу щодо попередження порушень існую­чого екологічного законодавства.


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 240 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Зсув (обвал). Уражаючі фактори зсуву (обвалу). Типові моделі поведінки при виникненні зсувів (обвалів). | Сильний вітер. Буревій. Уражаючі фактори буревію. Типові моделі поведінки людей, що знаходяться під час буревію в місті (селі), степу, лісі. | Куріння. Нікотинова залежність. Способи і засоби позбавлення від нікотино­вої залежності. Ознаки гострого нікотинового отруєння і перша допомога при ньому. Пасивне куріння | Землетрус. Уражаючі фактори землетрусу. Типові моделі поведінки людей, що знаходяться у будинку або на вулиці під час землетрусів. | Травмування електричним струмом. Вимоги безпеки під час користування побутовими електроприладами. Перша допомога при ураженні електричним струмом. | Аварії з викидом радіоактивних речовин. Уражаючі фактори цих аварій. Особ­ливості поведінки людей, що знаходяться (мешкають)на території радіоак­тивного забруднення. | І. Інфекційні захворювання людей. Епідемії. Заходи і засоби профілактики під час епідемій та карантину. | Шок. Непритомність. Їх ознаки. Перша допомога. | Повені. Причини повені. Моделі поведінки під час повені. | Перелом кінцівок. Ознаки переломів. Закриті і відкриті переломи. Іммобіліза­ція кінцівок підручними засобами. Правила накладення стерильних пов'язок. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Уважаемые дамы и господа!| Термічні і хімічні опіки. Надання першої допомоги при опіках.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)