|
Читайте также: |
ВСТУП ……………………………………………………………………..……...3
РОЗДІЛ І Теоретичне обґрунтування організації та проведення педагогічної ради………….……………………………………………………..5
1.
Рада школи як управлінський орган………………………....…...……....5
2.
Різновиди форм проведення педагогічної ради …..……..…………...…8
3.
Педагогічна рада. Етапи її проведення..……………………….…….....12
Висновки до першого розділу………...………………………………………..15
РОЗДІЛ ІІ. Методичне обґрунтування процесу проведення педагогічної ради………………………………………………………………………………16
2.1 Основні аспекти планування педрад ………………………..………......16
2.2 Організація проведення педрад ……...………………………..………….19
2.3 Підготовка педрад нетрадиційної форми проведення ………….….…...22
2.4 План проведення засідання педагогічної ради.………………………....26
Висновки до другого розділу.……………………………………….………...35
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………..…...36
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….....38
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………....41
ВСТУП
Сьогодні в освітянських закладах України всіх рівнів утверджується парадигма особистісно орієнтованої освіти. Реалізація нових людиноцентристських підходів до навчально-виховного процесу в школі та визначення в ньому місця особистості починається із внесення відповідних змін до управлінської діяльності, яка має забезпечити безперервне професійне та особистісне зростання працівників школи та учнів, стабільність і комфорт у закладі, адаптацію школи до умов, що постійно змінюються, визначення місця школи в цих умовах, стратегії й тактики її розвитку.
Школа отримала можливість самостійно обирати орієнтири і цільові установки своєї діяльності. В умовах демократизації шкільного життя, переходу до громадсько-державної, фасилітативної моделі керівництва навчальними закладами, що зумовлено Національною доктриною розвитку освіти, значно зросла роль колективних форм управління і в першу чергу – педагогічної ради.
Педагогічна рада школи – постійно діючий орган, який розглядає кардинальні питання навчально-виховного процесу, сказано в Положенні про педагогічну раду школи [23, с. 20]. «Педагогічна рада – постійно діючий колегіальний орган управління навчальним закладом», – записано в Положенні про загальноосвітній навчальний заклад (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 946). Це ж саме зазначено в ст. 39 Закону України «Про загальну середню освіту». «Положення про загальноосвітній навчальний заклад» визначає повноваження та перелік основних питань, які розглядає педагогічна рада.
Н. Єрофєєва подає таке визначення цієї форми самоврядування: «Педагогічна рада – це консиліум педагогів-професіоналів із питань навчально-виховної роботи. Це спільне рішення специфічних питань і педагогічних завдань, які постають у повсякденному житті школи»[6, с.83-85].
Актуальність проблеми та недостатній рівень її наукової розробки зумовили вибір теми дослідження – «Педагогічна рада – колегіальний орган управління загальноосвітнім навчальним закладом».
Об'єкт дослідження – педагогічна рада, як орган управління загальноосвітнім навчальним закладом.
Предмет дослідження – методика підготовки, організації і проведення педагогічних рад.
Мета дослідження – ознайомитися з діяльністю педагогічної ради в процесі управління навчальним закладом.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що інноваційні методи у проведені педрад забезпечують їхню високу ефективність.
Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:
1.
опрацювати науково-методичні джерела по темі курсової роботи;
2.
ознайомитися з процесом управління навчальним закладом;
3.
проаналізувати різні форми проведення педагогічних рад.
Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел із 32-ох найменувань, 4-ох додатків. Загальний обсяг 43 сторінки.
РОЗДІЛ І Теоретичне обґрунтування організації та проведення педагогічної ради
1.1 Рада школи як педагогічний орган
З метою оптимізацїї управління життєдіяльністю школи створюють органи управління, діяльність яких дає змогу враховувати потреби учасників навчально-виховного процесу. Наявність розгалуженої структури управлінських органів у школі вимагає організації їх взаємодії, координації роботи всіх підрозділів.
До структури управлінських органів у школі належать:
— органи колегіального управління школою (конференція, рада школи, педагогічна рада, нарада при директорі, його заступниках);
— адміністрація школи (директор, його заступники з навчальної, наукової, виховної, господарської роботи);
— органи громадського самоврядування (учнів – це учком (Додаток А); учителів –профком, методична рада; батьків – батьківський комітет) [19, с. 112].
Органами колегіального управління школою є конференція, рада школи, педагогічна рада, нарада при директорі, його заступниках. Їх діяльність координується залежно від потреб колективу і завдань школи.
Конференція є вищим колегіальним органом громадського самоврядування школи (в малочисельних школах – загальні збори шкільного колективу). Делегатів конференції з правом голосу обирають збори учнів II та III ступенів, збори вчителів та інших працівників, збори батьків і представників громадськості в однаковій кількості від кожної категорії. Конференція затверджує статут, вносить корективи, розробляє напрями розвитку школи, підвищення ефективності навчально-виховного процесу, здійснює пошуки додаткового фінансування, зміцнення матеріально-технічної бази. За необхідності створює тимчасові, постійні комісії з різних напрямів діяльності школи, визначає їх повноваження. Скликається радою школи один раз на рік.
Кожна школа на основі типового Статуту з урахуванням соціальних, економічних, національних та регіональних особливостей розробляє свій статут.
Статут школи – сукупність норм і правил життя колективу з урахуванням його особливостей і перспектив розвитку.
Він не повинен суперечити основним державним документам про школу, обмежувати права учасників навчально-виховного процесу (вчителів та учнів). Затверджується її засновником та реєструється відповідним органом державного управління освітою.
Раду школи обирають на конференції або на загальних зборах школи.
Рада школи – орган колегіального управління шкільними справами, вирішення найважливіших питань щодо удосконалення навчально-виховного процесу.
До складу ради обирають представників педколективу, учнів II та III ступенів, батьків (або осіб, які їх замінюють) і громадськості. Очолює її директор школи. На чергових виборах склад ради оновлюють не менш ніж на третину.
Рада школи займається управлінськими проблемами, які раніше перебували в одноосібній компетенції директора. Вона реалізує рішення конференцій шкільного колективу; представляє інтереси школи в державних і громадських органах, забезпечує соціальний захист неповнолітніх; визначає зміст, методи, форми організації навчання й виховання; встановлює режим роботи школи; здійснює контроль за роботою, проводить атестацію педагогічних працівників, вносить пропозиції щодо кваліфікаційної комісії про присвоєння вчителям кваліфікаційних категорій; контролює витрату бюджетних асигнувань на школу, формує власний матеріальний фонд школи; заслуховує звіти про роботу директора, його заступників, учителів, виносить пропозиції щодо продовження або припинення їх повноважень; захищає працівників школи й адміністрацію від необґрунтованого втручання в їх професійну та посадову діяльність.
Протягом року основну роботу в раді виконують педагогічний, батьківський та учнівський сектори, які збираються раз на чверть, заслуховують відповідальних за певні ділянки роботи, намічають шляхи виконання прийнятих рішень. Президія ради, до якої входять адміністрація та керівники секторів, здійснює оперативне керівництво школою.
За рішенням конференції або ради школи створюють опікунську раду з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, навчальних закладів, організацій, окремих громадян. Опікунська рада вживає заходів для зміцнення матеріально-технічної та навчально-методичної бази, залучення додаткових джерел фінансування, поліпшення організації навчально-виховного процесу, стимулювання творчої праці педагогічних працівників.
Нараду при директорі використовують для вирішення термінових питань, пов'язаних з організацією навчально-виховного процесу (аналізу успішності учнів, дисципліни в школі, для організації позакласної діяльності). Інколи нарада розглядає роботу окремих учителів, виконання стандартів освіти тощо. Участь у них є обов'язковою для викладачів, адміністрації. Періодичність проведення визначає директор школи [3, с. 233].
Наради при заступниках директора розглядають поточні проблеми, що стосуються їх адміністративної компетенції. Періодичність проведення визначається планом роботи школи.
Відповідно до „Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад” у кожній загальноосвітній школі за наявності трьох і більше працівників створюють постійно діючий дорадчий колегіальний орган – педагогічну раду.
Педагогічна рада розглядає питання:
До складу педагогічної ради входять учителі, вихователі груп подовженого дня, адміністрація школи. Очолює її директор школи.
Роботу педагогічної ради планують у довільній формі відповідно до потреб школи. Члени ради мають право виносити на її розгляд усі питання навчально-виховного процесу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але вона повинна збиратися не менше чотирьох разів на рік. При педагогічній раді створюють підзвітні їй методичні секції.
Отже, головним у змісті управлінської діяльності стає вироблення цілісної системи діяльності школи, яка б відповідала вимогам часу і створювала передумови для цілеспрямованого розвитку учнів. Особливість управлінської діяльності керівника загальноосвітньої школи на сучасному етапі визначається сукупністю традиційних та появою нових керівних функцій.
1.2 Різновиди форм проведення педагогічної ради
Як органу управління розвитком, їй можуть бути делеговані функції виявлення та вирішення проблем школи, а як органу, який забезпечує ефективне функціонування освітнього закладу, – функції підтримки існуючого рівня роботи школи.
Педрада має бути лабораторією педагогічної майстерності, однією з умов розвитку експериментальної роботи в освітній установі. Тому можна виділити три основних напрями в діяльності педради:
Потрібно зробити педраду органом, що об'єднає вчителів загальною турботою про сьогоднішній і завтрашній день школи, спонукає до пошуку, творчості, створить у колективі атмосферу довіри, взаєморозуміння та поваги.
Зробимо акцент на теоретичну основу проблеми проведення педагогічних рад. Сучасна педагогічна рада є поліфункціональною. Серед її функцій можуть бути виділені такі групи:
За методикою підготовки та проведення педагогічні ради бувають традиційні, нетрадиційні.
В свою чергу можна розрізнити такі традиційні педради:
– доповідь з обговоренням; доповідь зі співдоповіддю;
Г. Селевко за методикою підготовки та проведення педрад поряд із традиційними називає такі типи та форми [25, с. 34]:
– методичний день;
Також в літературі розрізняють таку класифікацію педагогічних рад
Педагогічні ради (за Т. Дзюбою)
За метою підготовки та проведення:
За місцем та роллю у навчально-виховному процесі:
Основний недолік традиційної форми педагогічної ради з доповіддю – низька активність педагогів. Цього недоліку можна уникнути, якщо вибрати актуальну проблему та залучити до її обговорення всіх учасників педагогічної ради, організувавши ряд проблемних творчих груп.
До нетрадиційних педрад також виноситься ряд вимог. Забезпечення творчих груп та їхніх опонентів науково-методичною літературою. Врахування всіх психологічних аспектів щодо підготовки і проведення педради. Встановлення спокійної та приязної атмосфери. Орієнтування на динамічність інформаційно-теоретичної частини педради. Увага до дизайну (обираються форми проведення педради, методи подання ілюстративного, дослідницького матеріалу). Художньо-музичне оформлення педради. Проведення спостережень, досліджень, добір ілюстративного матеріалу педагогічної діагностики. Розподіл часу для розробки планів, проведення досліджень, спостережень, подання матеріалу. Доречне й уміле застосування різних стратегій і методик під час підготовки ілюстративного матеріалу. Активне залучення до процесу підготовки та проведення педради якомога більшої кількості членів педагогічного колективу.
До недоліків традиційних рад можна віднести:
Отже, нові (нетрадиційні) форми проведення педагогічної ради перетворили її – без перебільшення, можна сказати, – на мозковий центр, штаб передової думки, лабораторію майстерності педагогів. Безперечно підготовка та проведення нетрадиційної педради займає значно більше часу та сил, але і ефект від її проведення не заставить себе чекати.
1.3 Педагогічна рада. Етапи її проведення
Для того щоб ефективно провести педраду потрібно дотримуватись певних правил у її підготовці та проведенні. Необхідно продумати кожну дрібничку, бути готовим до різних непередбачуваних моментів, лише клопітка підготовка дасть хороший результат. Звичайно все передбачити неможливо, та варто постаратися.
Усе починається з етапу планування, що здійснюється методичною радою.
Етап розробки – здійснюється методичною радою. Основна проблема поділяється на кілька підтем, що пропонується розробити групам учасників педагогічної ради, скомплектованим за ознакою їхньої причетності, компетентності, досвіду в даній області. Директор видає наказ про проведення педагогічної ради (Додаток Б). Публікується загальний план ради (Додаток В), питання для обговорення, бібліографія.
Етап підготовки (творчі проблемні групи). Підготовку до педагогічної ради одночасно проводять проблемні групи разом з адміністрацією, предметні кафедри та методичні об'єднання, методичний кабінет. Розробляються плани роботи педагогічної ради.
Кожна група одержує завдання: вивчити стан проблеми на своїй ділянці. До роботи групи підключаються (допомагають) члени адміністрації, керівники методичних об'єднань.
Проблемні групи разом з адміністрацією:
Гласність і стимулювання підготовки педагогів до педагогічної ради забезпечуються тим, що в учительській за місяць або більше вивішується плакат-оголошення про майбутню педраду. На ньому – дата, тема, час, місце, цілі та задачі педради, порядок денний, запитання до педагогів, а також список літератури з обговорюваної проблеми.
Етап проведення. Тривалість педагогічної ради за часом 2-2,5 години. Голова педагогічної ради нагадує про вимоги до виступаючих:
Важливе значення має процедура ухвалення рішення. Проект рішення готується заздалегідь робочою президією і ставиться на голосування. Перед голосуванням обов'язково має бути оголошене обговорення проекту рішення. Після голосування (відкритого) йде облік пропозицій про виправлення, уточнення прийнятого за основу рішення і, нарешті, проводиться голосування остаточного варіанта рішення в цілому.
Відмітимо, що відношення до рішення педагогічної ради виявляється уже у процесі його прийняття.
Вимоги до рішення педради:
Рішення, яким радикальним воно не було б, залишається тільки на папері, якщо не контролювати та не інформувати педколектив про його виконання.
Отже, лише за умови, що всі пункти проведення педради реалізовані, від планування педради до прийняття рішення, можна сказати про ефективне і якісне проведення педради. Тільки клопітка робота кожного члена педагогічного колективу, його самовіддача забезпечить бажаний результат, досягнення поставленої мети.
Висновки до першого розділу
Найдієвішим органом управління школою можна по праву вважати педраду, оскільки саме тут всі вчителі можуть відчути себе учнями, дізнатися багато нового та цікавого під час підготовки та проведення педради.
Педагогічна рада – колегіальний, постійно діючий орган управління навчальним закладом. Педрада навчального закладу повинна виконувати ряд функцій: управлінську, методичну, виховну, соціально-педагогічну.
Одним з основних завдань педагогічної ради є створення дружнього, працездатного педагогічного колективу, в якому кожен почував би себе відповідальним не тільки за доручену йому роботу, а й за всю діяльність школи.
В залежності від того, які цілі ставить перед собою директор навчального закладу (голова педради), педради можуть розрізнятися формою та способами проведення. Основний недолік традиційної форми педагогічної ради – низька активність педагогів. Цього недоліку можна уникнути, якщо вибрати актуальну проблему та залучити до її обговорення всіх учасників педагогічної ради, організувавши ряд проблемних творчих груп.
Щоб відійти від заформалізованості і стереотипів, керівники шкіл використовують нетрадиційні форми проведення педрад.
РОЗДІЛ ІІ. Методичне обґрунтування процесу проведення педагогічної ради
2.1 Перспективне планування педрад
Завдяки перспективному плану роботи педради можна забезпечити послідовність у вивченні й аналізі стану викладання та якості знань учнів з окремих предметів, у роботі з виховання учнів. На основі перспективного плану визначається тематика педрад на кожний навчальний рік. При цьому, в залежності від нових завдань поточного періоду, виносяться необхідні корективи, доповнення.
Проблематика засідань педагогічної ради на кожний навчальний рік визначається на діагностичній основі: вивчаються інтереси, запити і практичні потреби вчителів, проводиться аналіз роботи педагогічного колективу.
На засіданні педагогічної ради розглядаються проекти нормативних актів, що регулюють педагогічний процес, обговорюються підсумки навчального року, півріччя або навчальної чверті, питання відновлення та перебудови навчальної й виховної роботи, хід і результати освоєння інновацій, оволодіння вчителями сучасними педагогічними технологіями, виключення учнів зі школи, допуск учнів до іспитів.
Відповідно до цього потрібно розрізняти два аспекти в діяльності педрад:
а) виробничо-діловий: затвердження річного плану роботи школи, плану підготовки та проведення іспитів, випуску і переведення учнів у наступні класи, плану літньої роботи з учнями тощо;
б) науково-педагогічний: обговорення вказівок керівних органів і результатів наукових досліджень та передового досвіду з метою їх впровадження, аналіз педагогічного процесу в школі і ін.
Як правило, протягом навчального року проводиться п'ять педрад: на початку навчального року і один раз на чверть. П'ята педрада проводиться у три засідання – допуск до екзаменів, за підсумками екзаменів, за підсумками випускних екзаменів.
Перша педрада проходить до початку навчального року, в кінці серпня, і присвячена, як правило, затвердженню річного плану роботи школи, обговоренню доповіді директора школи на основі аналізу діяльності за минулий рік і ґрунтовному обговоренню завдань на новий навчальний рік. Обговорюються найважливіші, принципові положення, визначені директивними вказівками і особливостями даної школи, за трьома напрямками: організація праці, навчальна діяльність, виховна робота.
На наступних педрадах аналізуються основні проблеми навчання й виховання, накреслюються шляхи і засоби усунення наявних недоліків з найважливіших питань життєдіяльності школи і втілення в практику науково обґрунтованих рекомендацій.
Як правило, кожного року педагогічний колектив школи працює над важливою науково-практичною проблемою, яка в значній мірі визначає спрямованість педрад. Якщо, наприклад, школа у нинішньому навчальному році працює над двома проблемами: активізація навчання і проблема морального виховання, то педагогічні ради на рік можна спланувати так:
1-ша педрада – серпень. Питання:
– основні завдання школи в галузі морального виховання;
2-га педрада – листопад. Питання:
– інформація про стан виконання рішення попереднього засідання;
3-тя педрада – березень. Питання:
– який він, сучасний урок?
а) основні вимоги до сучасного уроку – доповіді;
б) аналіз уроків, обмін досвідом роботи;
– спортивна робота в школі – доповідь та обговорення;
– сучасна робота школи і сім'ї з морального виховання – повідомлення класних керівників.
4-та педрада – травень. Питання:
– взаємовідносини учнів та вчителів – доповідь на основі аналізу роботи школи;
– підготовка до екзаменів та літнього відпочинку дітей – план заходів.
5-та педрада – травень-червень.
– Робочі педради з питань результатів екзаменів і переведення учнів до наступних класів.
Таким чином, усі педради пов'язані тематично, на них розглядаються різні аспекти морального виховання та активізації навчання, результати наукових досліджень і передового досвіду безпосередньо спрямовані на втілення в практику, тематика ґрунтується на конкретному матеріалі школи й аналізі діяльності всіх учителів. З кожного питання є доповідачі і співдоповідачі, відповідальні від адміністрації та громадських організацій.
Робота методичних предметних об'єднань і самоосвіта вчителів також повинні бути тематично пов'язані з проблемами, що вирішуються на педрадах, з урахуванням особливостей предметів, індивідуальної підготовки та інтересів окремих педагогів.
Педради повинні стати акумулятором педагогічного досвіду з урахуванням вимог часу і завдань, які стоять перед сучасною школою.
Отже, розробка перспективного плану проведення педрад на рік стане запорукою їх ефективного проведення, оскільки вчителям можна краще підготуватися, а керівнику скоординувати роботу так, щоб питання висунуті на педраді не повторювалися, розбити їх на певні блоки.
2.2 Організація проведення педрад
Педагогічна рада школи повинна ретельно готуватися. Це положення ні в кого не викликає сумніву, але практика показує, що техніка підготовки не завжди відпрацьована і фактично педради часто готуються формально: призначається доповідач, йому ж доручається підготовка проекту рішення, а все інше пускається на самоплив.
Теоретично обґрунтована і виправдала себе в практиці наступна методика підготовки педради: за загальношкільним планом призначається відповідальний за доповідь, решту питань підготовки вирішує адміністрація – директор і його заступники. Адміністратор за один-два місяці радиться з доповідачем про основний зміст доповіді – теоретичну основу, методи і накопичений конкретний матеріал. Планується, що прочитати, де ознайомитися зі зразками роботи з теми (у своїй школі, в іншій школі, тощо), складається план відвідування виховних заходів, уроків, нарад у школі, визначаються вчителі, здатні виступити з співдоповідями або надати цікавий матеріал.
До підготовки педради залучаються окремі співробітники школи, а інколи методичні об'єднання, які вивчають роботу вчителів і попередньо обговорюють здобутки й недоліки навчального процесу з загально педагогічних позицій. Корисно підготувати невелику виставку літератури, випустити методичний бюлетень тощо.
Підготовка педради – це робота, спрямована на створення творчої вільної обстановки, всебічного обговорення питань. Зрозуміло, не слід регламентувати педраду так, щоб позбавити слова вчителів, які бажають заперечувати чи критикувати будь-кого з членів колективу, включаючи членів адміністрації.
Таким чином, уміння відібрати у відповідності з сучасними вимогами теоретично обґрунтований матеріал, вдалі приклади з досвіду, рекомендувати прийоми втілення у практику кращих зразків, – це ті складові, що забезпечують успіх педради. Праця велика, але вона винагороджується результатами – науковою спрямованістю роботи педагогічного колективу.
Отже, педрада підготовлена: погоджені основні питання і співдоповіді, підібрані виступаючі, складений проект рішення. Чи можна вважати, що успіх забезпечений? Ні, не можна. По-перше, педрада – не інсценування. Підготовка не означає, що виступати повинні тільки ті, кого призначили. Це призвело б до зниження вагомості педради та стримування дискусії і критики. Потрібно вислухати різні точки зору, всебічно висвітлити питання, торкнутися того, що хвилює всіх учителів.
Колектив викладачів складається з дуже різних людей: одні не реагують на критику, інші ображаються; одні здатні коротко й чітко висловлювати думки, інші – піддаються емоційному настрою і більше говорять про свої переживання, ніж по суті справи. Всьому колективу варто домовитися про культуру проведення всіх нарад, у тому числі й педради.
Для цього можна скласти алгоритм проведення педради:
1. Починати засідання у визначений час. Повідомити про кількість присутніх та відсутніх членів ради причини відсутності.
2. Представити членів педради запрошених на засідання.
3. Оголосити порядок денний педради, затвердити регламент роботи відкритим голосуванням.
4. Надати слово доповідачу, співдоповідачу, виступаючим.
5. Слідкувати за реакцією членів ради, їхньою увагою, дисципліною.
6. Під час засідання вставити ділову репліку, направити на обговорення теми педради, якщо хтось відійшов від неї у своєму виступі.
7. Підвести підсумки після обговорення доповіді, накреслити конкретні шляхи поліпшення справ у школі.
8. Зачитати проект рішення педради і після внесених доповнень затвердити його відкритим голосуванням.
9. Надати можливість членам педради зробити зауваження, оголошення, дати довідки [21, с. 19].
Директор школи, розпочинаючи педраду, інколи повинен нагадати ці правила і суворо їх дотримуватись. Багато залежить від обстановки, уміння керівника диригувати процесом обговорення, його такту, настрою, чіткості зауважень, розумної реакції на ті чи інші виступи чи репліки. Важливо, щоб директор мав належний авторитет, дотепність, добре знав зміст питання, що обговорюється, склад вчителів, володів собою.
Важливим аспектом педагогічної ради э прийняття рішень, яке стає підсумком роботи педради.
Рішення з виробничо-ділових питань фіксують переведення учня, яке затверджується. Набагато складніше з рішеннями з науково-педагогічних питань. Такі рішення готуються заздалегідь, попередньо обговорюються на нараді при директорі. Вони повинні враховувати підсумки і висловлювання вчителів, але, як правило, основні положення залишаються. В такому рішенні, перш за все, дуже коротко викладається теоретична основа теми обговорення, дається обґрунтування, потім чітко й зрозуміло формулюються завдання, що стоять перед учителями і адміністрацією школи, перераховуються деякі методи і прийоми реалізації цих завдань з визначенням, де можливо, відповідальних і термінів. Рішення педради фіксуються у протоколі і окремо вивішуються в учительській. У рішеннях – приписка про терміни їх виконання. Результати контролю повинні обговорюватися в робочому порядку, про них доповідається на наступній педраді.
У чому суть виконання рішень педрад? Перш за все, керівники шкіл повинні домогтися, щоб всі вчителі школи дійсно засвоїли основні проблеми, які розглядалися на педраді. Керівники школи планують втілення рекомендацій педрад у практику роботи всіх учителів, надаючи їм необхідну конкретну допомогу.
2.3. Підготовка педрад нетрадиційної форми проведення
Як вже говорилося в попередніх пунктах, ефективною буде та педрада, яка розроблена завчасно. Зрозуміло що основна проблема полягає у підготовці педагогічної ради. Якщо вчитель буде іти на урок не підготовленим, не розгляне усі питання, не підготує конспект то і урок буде проведено на низькому рівні. Аналогічно і підготовка педради є клопітким завданням, яке потребує від вчителя залучення його кращих педагогічних рис.
Розглянемо декілька нетрадиційних педрад та коротко охарактеризуємо етапи їхньої підготовки.
Багатоступенева педрада
Визначення кількості етапів проведення педради. Обрання форми проведення кожного з етапів. Створення творчих груп для підготовки кожного з етапів педради. Розподіл завдань між творчими бригадами. Визначення дослідницької мети кожної творчої групи. Індивідуальна робота з кожним учасником творчої групи. Підготовка кожного етапу педради з урахуванням обраних форм проведення. Обрання динамічних форм показу дібраного науково-теоретичного, дослідницького матеріалу.
Філософсько-педагогічна мозаїка [22, с. 44]
Визначення завдань педради. Застосування ідей на практиці, випробування нових методів взаємодії з учнівським чи учительським колективом. Проведення психолого-педагогічних заходів філософського спрямування. Обговорення різних точок зору, протилежних думок. Створення й презентація більш гнучких моделей виховання для цілеспрямованого застосування в майбутньому. Побудова зв'язків між відомим і невідомим. Обговорення можливості або неможливості використання тих чи інших запропонованих конструкцій виховання за допомогою наукової літератури, різних методичних джерел. Критична оцінка державної інформації та створення власної реальної конструкції.
Педрада-експлікація
Визначення завдань, теми, мети для проведення моніторингу. Проведення моніторингу. Завдання колективу школи під час опрацювання проблеми: «Увага! Пошук!». Робота у творчих групах. Підготовка завдань для проведення «мозкової атаки». Вироблення інтерактивної системи нотаток для ефективного подання матеріалу на педраді. Обробка дібраного наукового матеріалу, результатів спостережень та експериментів, вибір оригінальної методики поданого матеріалу. Початкове опрацювання проблеми зробити ґрунтовнішим. Експлікація – наукове пояснення або процес, у результаті якого розкривається зміст певної єдності, а її частини набувають самостійного існування.
Прес-конференція
Визначення теми і підтем, які треба розглянути на педраді. Підготовка конференції-програми (роботи ради). Добір ілюстративного дослідницького матеріалу за темою педради (проведення з учнями й учителями рольових ігор, анкетування учнів, учителів, батьків: інтерв'ю з різновіковою аудиторією осіб різних професійних уподобань, тестування). Опрацювання науково-методичної літератури. Виготовлення методично-інформаційного вісника: «Увага! Проблема!». Запрошення до розмови компетентних осіб. Визначення на педраді опонентів співбесід.
Ділова гра
Зміст ділової гри засновано на імітації виробничих ситуацій, вирішення різноманітних задач. Для педагогічної ради-ділової гри необхідні деякі умови:
Наявність проблеми та мети, що повинен вирішити педагогічний колектив. У практиці поширені такі узагальнені теми порад-ігор: гуманізація й демократизація відносин у колективі; модель учнівського самоврядування; модель випускника; захист ідей передового-авторського досвіду; освоєння інноваційних технологій; розробка програм розвитку тощо.
Імітація реальної ситуації за ролями (учень, батько, директор школи, представники органів влади та інші). Організаторами виступають координатор, інтегратор, контролер, тренер. У грі є учасники з методологічними позиціями (методолог, критик, методист, програміст) і психологічними (лідер, незалежний, неприйнятий, той, який відкидається).
Реальна наявність інтересів, думок учасників. У великому педагогічному колективі це забезпечується різними посадовими статусами, суб'єктивною позицією, різним ступенем відповідальності і т. д. Звичайно ж, при проведенні такої педради треба дотримуватися правил гри, стимулювати учасників змаганням, експертною оцінкою особистого й колективного внеску, оцінкою результату ігрової діяльності.
Педагогічна дискусія. (Педрада з елементами тренінгу)
Розробка науково-інформаційного обґрунтування обраної для педради теми. Висунення гіпотез для опрацювання матеріалів. Розробка системи заходів для доведення гіпотези. Підготовка учасників дискусії (семінари, науково-методичні калейдоскопи). Добір ілюстративного (дослідницького матеріалу) для доведення висунутих гіпотез. Надання (методичним центром школи) матеріальної допомоги колективам учнів, учителів з'ясування певного питання.
Психолого-педагогічний вернісаж знахідок [9, с. 20]
Визначення мети (запровадження інноваційних методів роботи з класами, учнями, батьками, вчителями). Проведення творчою групою роботи по і визначенню шкіл району чи області, у яких широко застосовуються інноваційні методи. Вивчення досвіду роботи шкіл району, об після апробації нововведень. Запрошення до співпраці осіб, обраних колективом, для складання планів та надання інформації. Дослідження, спостереження, експерименти в колективах учнів, батьків, учителів. Аналіз інновацій у тій школі, в якій буде відбуватися педрада. Оформлення матеріалів спостережень. Вернісаж педагогічних знахідок. Контроль та оцінка нововведень адміністрацією школи, психологом, батьками. Підготовка калейдоскопу педагогічної та наукової літератури про знахідки інноваційного змісту. Панорамний огляд здобутків класичної педагогіки.
Педрада-диспут
На цій педраді повинні бути не тільки традиційні ролі учасників диспуту, але і конформісти, критики, союзники. Це робиться для того, щоб доповідачеві довелося активно захищати свою позицію. Як рекомендації можна запропонувати закони диспуту:
– диспут – вільний обмін думками;
– на диспуті всі активні. У суперечці всі рівні;
Варіантом педагогічної ради-диспуту є рішення педагогічних ситуацій. Адміністрація освітньої установи вибирає банк складних педагогічних ситуацій з даної проблеми, що пропонуються колективу. Форма їхнього проведення може бути різноманітною: адресною, за допомогою жеребкування, із поділом на групи (табору, команди). Адміністрація може відігравати роль журі, що веде консультанта, опонента та ін.
2.4. План проведення засідання педагогічної ради. Рольова гра
Розглянувши нетрадиційні форми педагогічної ради, хотілося б зупинитися на такій формі як рольова гра. Адже, як казав В. Шекспір: «Життя – це гра, а люди в ній актори».Така форма проведення педради внесе невимушений настрій, дозволить вчителям розслабитися, відчути себе вільніше.
Насамперед потрібно:
Основні завдання творчих груп та план підготовки до педради наведені в таблицях (Таблиці 2.1,2.2)[13, с. 9].
Таблиця 2.1 Орієнтовні завдання творчих груп
| Назва групи | Завдання |
| Аналітики | Проводять аналіз наведеної в доповіді інформації, висновків, пропозицій; дають оцінку реальності, достовірності, послідовності, глибини та науковості наведених фактів; установлюють наявність причинно-наслідкових зв'язків, що визначать результати роботи окремих учителів, груп |
| Опоненти | Знаходять протиріччя в доповіді; виступають з обгрунтованою критикою, піддають сумніву реальність запропонованих рішень (за терміном, обсягом, рівнем підготовки вчителів для виконання конкретних завдань, за наявністю матеріальної бази, рівнем підготовки учнів тощо). |
| Пропагандисти | Виступають на захист проекту рішення; знаходять позитивні можливості для реалізації проекту рішення педради |
| Методисти | Пропонують можливі напрямки, зміст і форми організації методичної роботи з педкадрами для реалізації поставлених завдань. |
| Експерти | Дають оцінку проекту рішення педради, керуючись такими показниками: науковість, актуальність, своєчасність, послідовність, доцільність учителів із предмета (у класі, класах, паралелі, загалом по школі). |
Таблиця 2.2 План підготовки до педради
| Зміст роботи | Термін виконання | Виконавці |
| І. Провести аналіз роботи педколективу за минулий навчальний рік і підготувати доповідь. | За 2 тижні до проведення педради | Адміністрація школи |
| 2. Ознайомити педколектив із доповіддю. | За 10 днів до проведення педради | Адміністрація школи |
| 3. Організувати попереднє обговорення доповіді в методичних об'єднаннях (класних керівників, учителів-предметників). | За 10 днів до проведення педради | Керівники МО |
| 4. Створити творчі групи для рольової гри. Ознайомити кожну групу з метою й завданнями. Організувати попереднє обговорення в кожній групі (аналітики, опоненти, пропагандисти, методисти, експерти). | За 10 днів до проведення педради | Адміністрація |
| 5. У методичному кабінеті школи організувати виставку «Особистісно орієнтоване навчання як необхідна умова створення позитивного іміджу школи», «Сучасні наукові підходи до організації навчально-виховного процесу». | За тиждень до початку педради | Заступник директора з НВР та заступник директора з виховної роботи |
| 6. Підготувати для кожного вчителя й керівника матрицю ключових результатів. | За 3–4 дні до проведення педради | Адміністрація |
| 7. Підготувати та обладнати приміщення для проведення педради. | За 1 день до проведення педради | Заступник директора з НВР |
| 8. Підготувати проект рішення педради. | До початку педради | Директор |
Для проведення педради потрібно, щоб у приміщенні були розташовані столи, за якими сидять представники творчих груп. На кожному столі – табличка: «Аналітики», «Пропагандисти», «Опоненти», «Методисти», «Експерти». Учителі та гості, які не є членами рольових груп, сидять у залі.
І. Організаційна частина (веде директор школи)
Порядок денний (оголошення теми педради):
Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 345 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та наладки ЕОМ | | | Особливості організації навчально-виховного процесу в школі на зламі двох тисячоліть». |