ВИСНОВКИ. 1. Політичну культуру слід розуміти як сукупність політичних цінностей

1. Політичну культуру слід розуміти як сукупність політичних цінностей, норм і способів поведінки.

2. Політична культура як багатопланове яви­ще виявляється на рівнях окремої особи, політич­ної спільноти, суспільства загалом.

3. Політична культура на суспільному рівні включає політичні цінності, норми і способи пове­дінки, політичну психіку, політичну ідеологію і політичну науку.

4. Політичні цінності — це переконання щодо цілей, які суб'єкти політичного процесу повинні реалізувати. Вони охоплюють явища, що є предметом певних політичних інтересів, бажань, домагань, потреб. Цінності політичної культури ма­ють різні координати виміру і свідчать про світоглядні, ідеологічні орієнтації людей, соціальних груп щодо проблем різноманітних форм взаємин держави і суспільства.

5. Норми політичної культури — загальноприйняті зразки поведінки суб'єктів політичної дії відповідно до цінностей. Вони мають власне політичний, правовий і моральний характер.

6. Політичні дії класифікуються за різними ознаками. За веберівською класифікацією со­ціальні дії поділяються на традиційні, афективні, ціннісно-раціональні, раціональні; за психологічним підходом — на ідентифікацію (я з більшістю), індивідуалізацію (я сам по собі), інвестицію (я з тими, в кого здоровий глузд), маргіналізацію (я з тими, хто проти більшості), девіацію як деструк­тивний вихід із конфлікту (я проти всіх).

7. Політична психіка включає архетипи, міфи, стереотипи, символи.

8. Політична ідеологія — це система ідей, поглядів, що виражають інтереси, цінності групових суб'єктів політики. Обмеженість ідеології полягає в тому, що вона залежить від інтересів певних суспільних груп, формує цінності і норми, притаманні цим групам.

9. Політичні науки, хоч і намагаються висвітлювати політичну реальність з позицій істини, все ж не є повністю вільними від ідеологічних орієнтацій.

10. Політична культура характеризується такими рисами: екстраверсією — інтроверсією, раціональністю — ірраціональністю, сенсорністю — інтуїтивністю, екстернальніс-тю — інтернальністю, інтенціональністю — екзекутивністю.

11. Політична культура, згідно з типологізацією Г. Алмонда і С. Верби, поділяється на такі типи: англо-американську, континентально-європейську, доіндустріальну, тоталітарну. Крім цього, виділяються ще такі типи політичних культур за участю громадян у політичному житті: патріархальна, підданська, активістська.

12. Для української культури характерні такі риси, як інтроверсія, ірраціональність, сенсорність, екстернальність і екзекутивність. Вони властиві народам, котрі ще не подолали наслідків тривалого історичного поневолення, не виробили форм ринкової взаємодії у різних сферах суспільного життя і на цій основі не набули рис сучасної цивілізаційної ментальності.

13. Реформування політичної, правової, економічної і духовно-культурної сфер створить основу для формування в Україні сучасної політичної культури

Дата добавления: 2015-08-18