Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ВИСНОВКИ. 1. Поняття «політичний режим» вживається у декількох значеннях: 1) як елемент форми

Читайте также:
  1. Аналіз результатів та висновки
  2. ВИСНОВКИ
  3. ВИСНОВКИ
  4. Висновки
  5. ВИСНОВКИ
  6. ВИСНОВКИ
  7. ВИСНОВКИ

1. Поняття «політичний режим» вживається у декількох значеннях: 1) як елемент форми держави поряд з такими елементами, як форма державного правління і форма державного устрою;

2) як поняття, тотожне поняттю «політична система»; 3) як поняття, що означає функціональний стан політичної системи, конкретизує зміст її елементів з точки зору юридичних, політичних, економічних і духовно-культурних факторів і механізмів формування влади та її розподілу, а також характеристики відносин між владними і невладними інститутами. У посібнику це поняття вживається в третьому значенні.

2. Політичний режим розкриває характер відносин між: а) державою і громадянським су­спільством; б) гілками центральної влади (главою держави, урядом, парламентом, вищими судовими інстанціями; в) державою! органами регіонального і місцевого самоврядування; г) державою і партіями; д) державою і групами тиску; е) партією і групами тиску; є) виборчою системою і формами державного правління; ж) ідеологічними і неідеологічними формами політичного примусу.

3. До типологізації політичного режиму можна застосувати декілька підходів: 1) класичний, що розкриває системні ознаки політичного режиму; 2) фрагментарний, що виділяє проміжні режими, а також класифікує політичний режим за окремими атрибутами.

4. За класичним підходом виділяють три типи політичних режимів: тоталітарний — передбачає тотальний контроль держави над суспільством, примат партії та ідеології над державою, тотальну ідеологічну мобілізацію мас; авторитарний — передбачає велику концентрацію влади в руках однієї особи або окремих груп, обмеження прав і свобод громадян, військово-поліцейський контроль; демо­кратичний — передбачає народний суверенітет, політичний плюралізм, правові гарантії політичних, громадянських і культурних прав і свобод. До тоталітарних відносять комуністичний і фашистський режими, які відзначаються висо­ким ступенем одержавлення суспільства і тотальною ідеоло­гізацією духовного життя. До авторитарних режимів від­носять усі попередні абсолютні, а також сучасні монархії слаборозвинутих країн, військові диктатури, патримоніальні тиранії з диктатурою особистої влади і владою кланових клік, теократичні режими і режими опікунської демократії. До демократичних режимів можна віднести сучасні роз­винуті країни, а також країни, які в історії були піонерами демократії.

5. Згідно з другим підходом можна вирізнити проміжні режими: авторитарно-демократичний, що передбачає сильну виконавчу владу і слабкі законодавчу і судову влади, анархо-демократичний — примат представницької влади, прямої демократії над виконавчою і охлократичний — недосконалі правові механізми правового регулювання, панування некомпетентної політичної еліти (псевдоеліти), за­гравання з масами. Е. Шілз намагається типологізувати політичні режими за ступенем розвитку і характером відносин демократичних і олігархічних джерел формування влади: 1) режим політичної демократії; 2) режим опікун­ської демократії; 3) режим модернізованої олігархії;



4) режим тоталітарної олігархії; 5) режим традиційної олі­гархії. Заслуговує на увагу типологізація А. Лейпхарта, яка на основі поєднання типу виборчої системи і форми державного правління виділяє такі режими: 1) президентсько-мажоритарний, 2) парламентсько-мажоритарний, 3) парламентсько-пропорційний, 4) президентсько-пропорційний.

50. Політичний режим України проміжний, що поєднує елементи тоталітарного, анархо-демократичного, охлократич­ного, а також авторитарно-демократичного режимів. Після прийняття нової Конституції в Україні переважають елементи авторитарного демократизму, але існують консти­туційні передумови для становлення демократичного режиму. Політичний режим України можна також вважати режимом опікунської демократії, при якому внаслідок недорозвинутості інститутів громадянського суспільства, не­достатніх юридичних механізмів громадського контролю над владними структурами державна влада виконує дві суперечливі функції: сприяє становленню громадських інститутів і одночасно гальмує їх розвиток.

 


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 75 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ТЕМА 9. РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ | Просвітницький напрям в політиці знайшов глибоке відображення в працяхФеофана Прокоповича і Михайла Козачинського. | ВИСНОВКИ | IV. Ідеї відродження української державності. | ЛІТЕРАТУРА до всього розділу | ВИСНОВКИ | ЛІТЕРАТУРА | За формою державного устрою розрізняють: унітарну і федеративну держави. | ВИСНОВКИ | Методичні рекомендації та практичні завдання. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ТЕМА 13. ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ| ТЕМА 15. ПАРТІЇ. ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ

mybiblioteka.su - 2015-2019 год. (0.007 сек.)