ВИСНОВКИ. Орієнтація навчально-виховного процесу на розвиток творчих можливостей особистості

Орієнтація навчально-виховного процесу на розвиток творчих можливостей особистості – одвічний гуманістичний принцип. Тому формування творчих здібностей є однією з найфундаментальніших проблем психології і найактуальнішим соціально-педагогічним завданням. І успішне його вирішення великою мірою залежить від того, на скільки ми знаємо головні визначальні риси творчої особистості, особливості її становлення, а також можливості її формування і розвитку.

Дана проблема завжди перебувала й досі є в центі уваги багатьох вітчизняних (І. С. Волощук, Ю.З. Гільбух, Е.В. Ільєнков, Б.М. Кедров, В.О. Моляко, С. Ф. Русова та інші) і зарубіжних вчених (Й. Гербарт, А. Дістерверг, Я.А. Коменський, Дж. Гілфорд, С. Меднік, Р.Мей, Е. Торренс).

У першому розділі курсової роботи представлений теоретичний аналіз досліджуваної проблеми: з’ясовано загальне поняття про творчі здібності особистості, їх механізм розвитку в молодшому шкільному віці, розглянуті й проаналізовані різні підходи і напрямки щодо розуміння природи творчості і творчих здібностей як у вітчизняній, так і в зарубіжній психолого-педагогічній науці.

У другому розділі проаналізовано методологічні засади експериментального дослідження творчих здібностей, зокрема подано класифікацію методик для діагностики креативних можливостей учнів, а також розглянуті різноманітні прийоми, завдання і вправи з метою їх розвитку, запропоновані різними авторами, що сприяло створенню і визначенню процедури дослідження творчих здібностей молодших школярів засобами навчального процесу.

У третьому, останньому розділі описуються результати експериментального дослідження творчих здібностей школярів, а також подано розроблені рекомендації щодо шляхів та умов формування і розвитку креативних здібностей учнів молодшого шкільного віку.

Дослідження здійснювалося в три етапи (констатуючий зріз, формуючий експеримент, контрольний зріз) з двома третіми класами (один з них був експериментальним, а другий контрольним). Вивчення невербальних творчих здібностей проводилося за методикою Е. Торренса «Незавершені малюнки», а математичних творчих здібностей – за результатами виконання учнями самостійної роботи з творчими завданнями по математиці.

Отримані наступні висновки:

1. У школярів експериментального класу після формуючого експерименту значно підвищився рівень невербальних творчих здібностей, порівняно з учнями контрольного класу, що виражається в збільшення значень індексів оригінальності та унікальності кожного малюнка.

2. Аналіз виконаних самостійних робіт з математики учнями обох класів свідчить про підвищення рівня розвитку математичних здібностей у школярів експериментального класу, що виявляється у зростанні успішності при виконанні окремо кожної з 3-х запропонованих груп творчих завдань, а також у збільшенні кількості позитивних оцінок за самостійну роботу на етапі другого зрізу, порівняно з учнями контрольного класу.

3. Робота над формування та розвитком творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку потребує комплексного підходу. Тобто необхідно не тільки використовувати в повній мірі можливості засобів навчання, а й обов’язково поєднувати їх з різними методами, принципами і методичними прийомами, які забезпечують успішність формування та удосконалення навичок творчої діяльності учнів. На основі цього у курсовій роботі нами були визначені та описані основні способи стимулювання й умови розвитку творчої активності молодших школярів засобами навчального процесу.

Отже, отримані результати підтверджують висунуту гіпотезу: творчі здібності учнів з низьким рівнем успішності формуються і розвиваються за умови систематичного використання вчителем творчих вправ і завдань на всіх, без винятку, навчальних дисциплінах, диференційованому підході до школярів, створенні на заняттях творчої атмосфери, сприятливої для формування креативних можливостей учнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Бабанский Ю.К. Рациональная организация учебной деятельности.- М.:Знание, 1990. – 196 с.

2. Бардин К.В. Если ваш ребенок не хочет учиться. – М.: Просвещение, 1990.- 207с.

3. Барко В.І., Тютюнников А. М. Як визначати творчі здібності дитини? – К., 1991 – 62 с.

4. Волков І. П. Вчимо творчості // Педагогічний пошук / Упоряд. І.Н. Боженова. –М.: Педагогіка, 1990. –С. 101 – 143.

5. Волощук І. С.Методи розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку // Рідна мова. – 1998. -№. –С. 29-53.

6. Вишневська М. Ігри з розвитку творчого мислення // Шкільний світ. – 2003.- № 16. –С. 1-7

7. Галатюк Ю. Творча функція навчання // Шлях освіти. -2000. -№3.-С.34-37.

8. Касьяненко М.Д. Підвищення ефективності вивчення математики: організація творчої діяльності учнів. –К., 1980.-142с.

9. Клименко В. Психологічна підтримка творчості учня // Психолог. -2002.- № 46-47. -48с.

10. Лейтес Н.С. Ранние проявлення одаренности // Вопросы психологи. -1988. - № 4. –С.98-107.

11. Лейтес Н.С. Способности и одаренность в детские годы. – М.: Знание, 1984.-80с.

12. Митник О. Пізнавальні завдання для розвитку творчих здібностей особистості // Початкова школа. -2000. -№ 12. –С. 34-37.

13. Нікітін Б.П. Виникнення і розвиток творчих здібностей // Радянська школа. – 1989. - № 7. –С. 43-51.

14. Психология одаренности детей и подростков / Под ред. Н.С. Лейтеса,-М.: Издат. Центр «Академія», 1996.-416с.

15. Развитие творческой активности школьников / Под. ред. А.М. Матюшкина. –М.: Педагогика, 1991. -160 с.

16. Савенко А.И. Основные подходы к разроботке концепции одаренности // Педагогіка. -1998. - № 3. –С. 24-29.

17. Савченко А.И. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. – К., 1982. -176с.

18. Скрипченко О.В. Розумовий розвиток молодшого школяра. –К.: Знання, 1971.-47с.

19. Федик О. Здібності як об’єкт психологічного аналізу // Психологія і суспільство. -2002. -№ 1. –С. 28-34.

20. Хохлова Т.Е. Занятия по развитию творческих спосібностей // Начальная школа. -1989. -№ 6. – С. 37-39

21. Чудновский В.З. Воспитание способностей и формирования личности. –М.: Знание, 1986.-80с.

Дата добавления: 2015-08-18