Умови формування і прийоми підвищення рівня творчих здібностей молодих школярів

Наш експеримент був короткотривалим, але на основі одержаних результатів можна зробити висновок, що систематична, повсякденна робота з розвитку творчих можливостей учнів здатна забезпечити досить високий рівень креативності школярів навіть на базі діючої програми.

Таким чином, можна визначити наступні способи стимулювання й розвитку творчої активності молодших школярів:

1. Забезпечення сприятливої атмосфери, доброзичливість з боку вчителя й батьків, їх відмова від висловлення оцінок і критики на адресу дитини, що сприяє вільному вияву дивергентного (творчого) мислення.

2. Збагачення оточуючого дитину середовища різноманітними новими для неї предметами й стимулами з метою розвитку зацікавленості.

3. Заохочення до висловлення оригінальних ідей, звільнити учнів від обмеження мислення, оскільки воно породжує психічні бар’єри для розвитку самостійності та творчості.

4. Забезпечення можливостей для вправ і практик, широке використання питань дивергентного характеру з різних галузей пізнання.

5. Використання особистого прикладу творчого підходу до вирішення проблем.

6. Надавання школярам можливості активно ставити питання, підвищувати вагу діалогічної форми навчання, що обумовлює поєднання зовнішніх і внутрішніх діалогів.

7. Проводити навчання на високому рівні складності (за дослідженням психологів, саме таке навчання спонукає до творчості).

При цьому, для реалізації завдань розвитку творчих здібностей учнів повинна бути створена сприятлива для виховання творчої особистості атмосфера, заснована на особистісно-орієнтованій моделі взаємодії педагогів та учнів в освітньому процесі. Головними її принципами визначені такі:

1. Принцип діалогічного навчання. Він виражається в тому, що зміст навчання дитина засвоює не тільки в готовому вигляді як беззаперечну істину, а, перебуваючи в активному пошуковому стані, здобуває знання сама, як і дорослий, що прагне допомогти їй опанувати способи самостійного здобуття цих знань. Тобто, створюється інтерактивні стосунки в пошуку істини між вчителями й учнями, що пов’язує цей принцип з наступним.

2. Принцип партнерства. Коротко його сутність можна сформулювати так: «Не над дітьми, а разом з ними». Основне завдання сучасного педагога – допомогти учням навчатися активно і самостійно. Між вчителем та дітьми повинні бути партнерські стосунки, а не стосунки спостерігача й виконавців, тоді діти заряджаються енергією пошуку, активніше й продуктивніше беруть участь у різних видах діяльності.

3. Принцип радісного навчання. Розвиток почуття гумору в дітей, підтримання позитивної емоційної атмосфери в класі – важливе завдання вихователя творчих особистостей. Сутність цього принципу виявляється і тому, щоб допомогти школярам відчути радість пізнання, відкриття, творення, почуття інтелектуального задоволення від вдалого самостійного виконання складних мовленнєвих та розумових завдань

4. Принцип активного включення кожного в навчальний процес. Його реалізація зорієнтована на досягнення не тільки загального успіху, скільки на рух вперед, активність, самостійність, ініціативу кожного в загальній справі, на створення умов для самоствердження, самореалізації особистості дитини.

Отже, створення розвивального середовища, в основі якого лежить особистісно-орієнтована модель взаємодії суб’єктів освітнього процесу – це обов’язкова умова розвитку творчих здібностей молодших школярів.

Дата добавления: 2015-08-18