Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Конструктивні особливості.

Читайте также:
  1. Кодифікація цивільного законодавства в країнах СНД: загальні тенденції та особливості.
  2. Конструктивні особливості відсаджувальних машин.
  3. Конструктивні особливості конусних дробарок середнього та дрібного дроблення.
  4. Конструктивні особливості млинів самоподрібнення.
  5. Конструктивні особливості млинів.
  6. Принцип дії та конструктивні схеми вібраційних млинів.

Щокова дробарка з простим рухом рухомої щоки (ЩДП) показана на рис. 2.5. Станина дробарки утворюється передньою 1, задньою 2 та двома бічними стінками 3. Вона може бути литою або зварною, розбірною і нерозбірною. Передня стінка станини є одночасно нерухомою щокою. Рухома щока 4 шарнірно підвішена на осі 5, що спирається на підшипники, укріплені в бічних стінках станини. Конструктивно ця вісь розміщена вище завантажувального отвору на відстані, що становить 0,4–0,65 ширини вихідної щілини.

Камера дроблення щокової дробарки утворюється передньою стінкою, рухомою щокою та бічними стінками. Стінки станини, що створюють камеру дроблення, а також рухома щока футеруются змінними футерувальними плитами 6 зі зносостійкої сталі або із загартованого чавуну.

Рис. 2.5. Щокова дробарка з верхнім підвісом рухомої щоки та з вертикальним шатуном

Футерувальні плити, що захищають нерухому й рухому щоки, роблять рифленими (рис. 2.6). Виступи на плиті нерухомої щоки розташовують проти западин на плиті рухомої щоки. Це полегшує дроблення шматків, оскільки дроблячі зусилля концентруються на меншій площі, відповідній виступам футерувальних плит, і розчавлювання частково замінюється іншими видами деформації, наприклад вигином, зсувом, для яких дроблені матеріали мають менші межі міцності. Бічні стінки станини футеруются гладкими плитами.

У практиці знаходять застосування дробильні плити з криволінійним подовжнім профілем. Схема, що дозволяє порівняти дроблення плоскими та криволінійними футерувальними плитами, показана на рис. 2.7.

При переважанні в матеріалі дрібних шматків, які відразу провалюються в нижні зони камери дроблення, використання криволінійних плит дає можливість зменшити ступінь забивання дробарки, понизити знос футерувальних плит і підвищити продуктивність дробарки при тій же витраті енергії.

 

Рис. 2.6. Схема руйнування шматка рифленим

футеруванням:

1 – перетини, за якими можливий зріз

або вигин дробленого шматка

Рис. 2.7. Схема дроблення криволінійним футеруванням

У наш час порівняно з колишніми конструкціями для збільшення ступеня дроблення щокові дробарки виготовляють із збільшеною висотою камери дроблення. Ця висота приблизно у 2–2,3 рази більша ширини приймального отвору. Крім того, деталі футерування нерухомої щоки в нижній частині скошують для забезпечення в місці розвантаження паралельної зони. Рухома щока (див. рис. 2.5) отримує рухи від колінчастого (ексцентрикового) вала 7, що спирається шийками на підшипники, укріплені в бічних стінках станини дробарки. На ексцентрику вала 7 вільно висить вертикальний шатун 8. Нижній кінець шатуна має гнізда, у які поміщені вкладиші 9 і 10, а в них вільно вставлені одним кінцем розпірні плити 11 і 12. Іншими кінцями плити вставлені у вкладиші 13 у гнізді на рухомій щоці (ліва плита, див. рис. 2.5) і 14 у гнізді на протилежній деталі 15 (права плита), закріпленій на задній стінці станини. Вільно вставлені у вкладиші розпірні плити не випадають, оскільки на них давить важка рухома щока, що прагне обернутися довкола осі 5 й зайняти вертикальне положення. Цей тиск посилюється пружиною 16, яка відтягує за допомогою тяги 17 рухливу щоку.

При обертанні колінчастого вала нижній кінець шатуна здійснює зворотно-поступальні рухи у вертикальному напрямі. При русі шатуна вгору разом з ним рухаються й уставлені у вкладиші 9 і 10 кінці розпірних плит 11 і 12. При цьому іншими кінцями вони давлять на вкладиші в гніздах рухомої щоки й упорної деталі. Зусилля, що діють уздовж розпірних плит, примушують рухому щоку обертатися на деякий кут довкола осі підвісу й наближатися до нерухомої щоки. Ходу шатуна вгору, що здійснюється протягом половини повороту колінчастого вала, відповідає зближення щік і роздавлювання (дроблення) ними шматків матеріалу. Для роздавлювання необхідно, аби хід щоки був більший відносного пружного стискування шматків. Хід щоки на рівні приймального отвору складає приблизно один відсоток ширини приймального отвору. Півоберта колінчастого вала, при якому відбувається дроблення матеріалу, називається робочим ходом. При русі шатуна вниз разом з ним також рухаються кінці розпірних плит. Рухома щока під дією своєї маси й відтягуючої пружини обертається довкола осі та відходить від нерухомої щоки. При цьому збільшується ширина вихідної щілини, і роздроблений матеріал випадає з дробарки. Півоберта колінчастого валу, при якому відбувається розвантаження роздробленого матеріалу, називається холостим ходом. У зв'язку з наявністю холостого й робочого ходів у щокових дробарок навантаження на приводний двигун украй нерівномірне. Для вирівнювання навантажень на колінчастий вал надіваються два масивні маховики 18, що акумулюють енергію при холостому й віддають її при робочому ходах.

Дробильне зусилля в щоковій дробарці з верхнім підвісом вала та вертикальним шатуном передається через розпірні плити. Тому сухарі, у які входять кінці плит, а також самі кінці плит робляться змінними з матеріалу великої твердості, аби протистояти значним навантаженням і зносу, тим більше, що змащувати ці вузли дуже важко. Задню розпірну плиту (праву, див. рис. 2.5) використовують для оберігання дробарок від поломки при потраплянні в камеру дроблення недробимих предметів. Ця плита виготовляється зі зниженою міцністю й ламається при попаданні в дробарку випадкових металевих предметів. Після усунення причини поломки встановлюють нову розпірну плиту.

Ширина випускної щілини регулюється заміною розпірних плит, а в дробарках малого розміру – за допомогою прокладок і регулювальних клинів, які підтягуються настановними болтами.

Щокові дробарки приводяться в рух від електродвигуна через клинопасову передачу найчастіше на один з маховиків. Масивність рухомих частин (рухома щока й маховики) ускладнює запуск дробарок. В останніх конструкціях щокових дробарок використаний триступінчатий запуск. Перший рівень – приведення в обертання маховика, що виконує роль приводного шківа. Він обертається довкола вала 7 дробарки як довкола осі. Другий рівень – передача обертання вала 7 дробарки. Приводний маховик входить у зчеплення з валом дробарки за допомогою фрикційної муфти. Третій рівень – приведення в обертання другого маховика, який за допомогою своєї фрикційної муфти зчіплюється з валом дробарки.

Фрикційні муфти встановлюються на обох кінцях ексцентрикового валу. Схема муфти наведена на рис. 2.8.

Чотири ведучих (для іншої муфти ведених) диска 1 можуть вільно рухатися паралельно осі вала дробарки по шліцах втулки 2, скріпленої болтами з маховиком 3. Чотири ведені (для іншої муфти ведучих) диски 4 мають такий же вільний рух по шліцах втулки 5, жорстко закріпленої на валу дробарки. Між ведучими й веденими дисками розміщені прокладки Ферадо 6 для збільшення тертя.

Сила тертя, необхідна для зчеплення між дисками, досягається внаслідок натиснення пружин 7. Зчеплення передається через кришку 8. Перед запуском по маслопроводу та по каналу в плунжер 9 нагнітається масло, що примушує плунжер зміститися уздовж осі вала зліва направо. При цьому стискуються пружини 7, тиск кришки 8 на диски фрикційної муфти послаблюється, і останні дістають можливість при обертанні прослизати.

Увімкнення приводного електродвигуна тепер приведе в рух лише маховик 5, який обертатиметься довкола вала дробарки. Після того, як маховик набуде достатньої швидкості, зніметься тиск масла на плунжер 9, і пружини 7, натискуючи на диски фрикційної муфти через кришку 5, приведуть їх у зчеплення під дією сил тертя. Вал дробарки прийде в обертання. Другий маховик приводиться в обертання такою ж фрикційною муфтою від вала дробарки після досягнення ним робочого числа обертів.

В останніх конструкціях щокових дробарок окрім фрикційних муфт передбачається запуск дробарок за допомогою муфти обгону та мікроприводу (потужністю 10–12 кВт).

Рис. 2.8. Фрикційна муфта

У цьому варіанті дробарка забезпечена головним і допоміжним приводами (рис. 2.9). На рамі 5 з одного боку розташований головний електродвигун 1, а з іншого боку – допоміжний електродвигун (на рисунку не показаний). Обертальний момент від головного електродвигуна передається шківу 2. У свою чергу від допоміжного електродвигуна обертальний момент передається редуктору 4, а потім обгінній муфті 3 та шківу 2.

Рис. 2.9. Головний і допоміжний приводи дробарки
СМД-60А:

1 – головний електродвигун; 2 – шків; 3 – обгінна муфта;
4 – редуктор; 5 – рама

При використанні допоміжного приводу дробарку запускають таким чином. Включають двигун допоміжного приводу. Через редуктор і обгінну муфту з невеликою швидкістю розкручуються всі рухомі елементи муфти. Після закінчення деякого часу, коли статичні навантаження опору знижуються, вмикається двигун головного приводу. Як тільки частота обертання головного приводу перевищить частоту обертання допоміжного двигуна, обгінна муфта автоматично від'єднує допоміжний привід.

Допоміжний привід забезпечує надійний запуск дробарки, а в разі аварійної зупинки – запуск під завалом, тобто з камерою дроблення, заповненою вихідним матеріалом.

Частини дробарки, що труться, змащують рідким і консистентним мастилом. Рідке масло застосовується для змащення підшипників колінчастого вала й головки шатуна, консистентне мастило – для підшипників рухомої щоки та сухарів у гніздах розпірних плит.

Циркуляційна система рідкого мастила включає масляний бак-відстійник, шестеренний масляний насос з індивідуальним електродвигуном, фільтр, холодильник і систему трубопроводів з приладами для вимірювання тиску та температури. Масло з бака-відстійника насосом протискується через фільтри й холодильник і потім подається до підшипників ексцентрикового вала по трубопроводу та до головки шатуна по гнучкому шлангу. З підшипників мастило по відвідному трубопроводу надходить назад у бак-відстійник і знов йде в циркуляцію. Циркулююче рідке мастило одночасно охолоджує частини, що труться. Утрудненість подачі до підшипників колінчастого вала та головки шатуна масла в кількостях, достатніх для відведення тепла, а також важкі умови їх роботи змушують разом з циркулюючим мастилом для дробарок великих розмірів застосовувати також водяне охолоджування. Охолоджуюча вода подається й відводиться по окремих трубопроводах.

Підшипники коливної щоки та сухарі в гніздах розпірних плит змащуються через певні проміжки часу консистентними мастилами, що надходять за системою трубок від спеціальної автоматичної або ручної станції мастила.

Системи рідкого й густого мастила за конструкцією майже однакові для дробарок усіх типів і в основному розрізняються продуктивністю.

Технічні характеристики щокових дробарок з простим рухом щоки наведені в табл. 2.1.

 

 

Таблиця 2.1


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 257 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Гірничої маси | Машини для дроблення гірничої маси | Розрахунок основних параметрів. | Експлуатація та шляхи удосконалення щокових дробарок. | Призначення, типи та сфера застосування. | Розрахунок основних параметрів. | Крупного дроблення | Конструктивні особливості конусних дробарок середнього та дрібного дроблення. | Розрахунок основних параметрів. | Експлуатація конусних дробарок середнього та дрібного дроблення. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Класифікація.| З простим рухом щоки

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)