Антиконкурентні узгоджені дії

Між суб'єктами ринку може здійснюватись така координація підприємницької діяльності (узгоджені дії), за якою суб'єкти господарювання (підприємці) замінюють ризики, що породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки та кооперацію у різноманітних сферах господарської діяльності. Така заміна, як правило, призводить до зниження інтенсивності конкуренції. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (надалі - Закон) антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Тобто, необхідною ознакою порушення є настання або можливість настання наслідків у вигляді:

· недопущення конкуренції

· усунення конкуренції

· обмеження конкуренції.

Оскільки узгоджені дії визнаються антиконкурентними за умов, що вони можуть призвести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції, тобто, за умов можливого настання цих наслідків, для кваліфікації не має значення, чи відбулося недопущення, усунення чи обмеження конкуренції фактично.

Під можливістю настання наслідків ("...можуть призвести до...") необхідно розуміти високу ймовірність їх настання, тобто, вони, зазвичай, мають місце за відсутності виняткових умов або чинників.

Під недопущенням конкуренції необхідно розуміти створення такої ситуації, коли посилюються бар'єри входження на ринок потенційних конкурентів або створюються умови, за яких суб'єкти господарювання, що діють на одному ринку, але з об'єктивних причин не конкурують (ще не конкурували), не вступають у конкурентну боротьбу. У цьому випадку недопущення конкуренції може мати на тому ринку, на якому конкуренції не було. У зв'язку з цим, наслідок у вигляді недопущення конкуренції характерний здебільшого для вертикальних антиконкурентних узгоджених дій, хоча може мати місце також і за горизонтальних антиконкурентних узгоджених дій, зокрема, щодо суміжних ринків.

Під усуненням конкуренції необхідно розуміти повне чи суттєве припинення змагальності між конкурентами, внаслідок чого покупці (продавці) позбавляються можливостей вибирати між продавцями (покупцями).

Під обмеженням конкуренції необхідно розуміти зменшення впливу визначальних для конкуренції факторів внаслідок виникнення або посилення у відповідних суб’єктів господарювання ринкової влади, що характеризується в кожному конкретному випадку відповідними якісними та кількісними показниками залежно від кон’юнктури ринку.

Таким чином об’єктом правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання є право підприємців здійснювати свою діяльність на засадах рівності в умовах добросовісної конкуренції. В свою чергу наявність на ринку добросовісної конкуренції зумовлює змагальність підприємців по відношенню до ціни, якості товарів, інших факторів, що складають їх споживчу цінність, з метою отримати вигідніші умови виробництва і збуту товарів (робіт, послуг). Ефективна конкуренція є найбільш дієвим інструментом досягнення оптимальної продуктивності праці. Неправомірне обмеження конкуренції, в наслідок вчинення антиконкурентних узгоджених дій заважає досягненню стабільного функціонування економіки, знижує рівень заможності споживачів, що в кінцевому випадку ускладнює проведення задовільної соціальної політики.

Крім того об’єктом правопорушень може бути право власності на матеріальні цінності втрачені чи неотримані, в наслідок неправомірного обмеження конкуренції, або конкретною, або невизначеною кількістю учасників ринку, що не беруть участі у вчиненні антиконкурентних узгоджених дій.

Згідно статті 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Зокрема, відповідно до частини другої статті 6 Закону антиконкурентними узгодженими діями між суб'єктами господарювання визнаються узгоджені дії, які стосуються:

1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;

2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;

3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;

4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців;

6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції;

7) укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод;

8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин.

Цей перелік не є вичерпним. Законом не визначено, які саме дії складають об’єктивну сторону порушення, а тому антиконкурентними узгодженими діями можуть бути будь-які погоджені дії в конкуренції, що призвели або можуть призвести до зазначених у статті наслідків, а саме: недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Єдиних і простих правил оцінки антиконкурентного ефекту узгоджених дій не існує. Кожний випадок необхідно вивчати окремо.

Необхідно відрізняти антиконкурентні узгоджені дії від паралельної поведінки незалежних підприємців на ринку. Остання має місце тоді, коли її результати (встановлення ціни, обсягів виробництва, умов договорів тощо) є подібними до тих, що існували б за умови входження зазначених суб'єктів господарювання (підприємців) до складу єдиного суб'єкта господарювання. Але за паралельної поведінки дії суб'єктів господарювання є об'єктивним наслідком розвитку ринку і фактично викликані економічними чи соціально-економічними чинниками. Як правило, загроза паралельної поведінки виникає на олігополістичному ринку.

Залежно від структури ринку, виду суб'єктів господарювання, їх місця на ринку, можна виділити три основні види антиконкурентних узгоджених дій, що можуть вчинятися в будь-якій формі:

· горизонтальні;

· вертикальні;

· конгломератні.

Горизонтальними антиконкурентними узгодженими діями є угоджені дії (угоди), що здійснюються (укладені) на одному і тому ж рівні виробництва або розподілу товарів (послуг) двома (або більше) суб'єктами господарювання, які фактично повинні бути конкурентами між собою, але шляхом вчинення дій, зазначених у статті 6 Закону, обмежують конкуренцію між собою.

Вчинення таких угоджених дій безпосередньо передбачає встановлення монопольних цін, розподіл ринку, усунення з ринку завдає конкуренції найбільшої і безпосередньої шкоди

Горизонтальні антиконкурентні узгоджені дії, окрім зазначеного, можуть також передбачати:

1. спільний продаж, зокрема експорт товарів;

2. спільні закупівлі, зокрема імпорт товарів;

3. раціоналізацію, спеціалізацію виробництва;

4. обмеження інвестицій, техніко-технологічного розвитку;

5. спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Вертикальними антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії (угоди), що здійснюються (укладені) двома (або більше) суб'єктами господарювання, відповідають таким умовам:

а) суб'єкти господарювання - учасники угоджених дій (угод) перебувають у відносинах продавець - покупець (постачальник - споживач);

б) такі узгоджені дії (угода) передбачають обмеження підприємницької діяльності хоча б одного із учасників погоджених дій (угоди) у його відносинах з третіми особами;

в) зазначені обмеження підприємницької діяльності призводять або можуть призвести до наслідків, передбачених статтею 6 Закону.

Загалом, вертикальні погоджені дії (угоди) на конкурентних ринках не тільки не обмежують конкуренції на них, але й нерідко посилюють її.

Зокрема, вибір виробником автомобілів одного дистриб'ютора своїх товарів за умови відсутності монопольного (домінуючого) становища виробника дозволяє йому здійснювати інвестиції у торгівлю власними автомобілями, створюючи кращі умови для споживача, стимулюючи інших виробників до аналогічних дій (конкуренція між торгівельними марками та їх власниками).

І навпаки, якщо один із учасників вертикальних узгоджених дій (угоди) займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, антиконкурентний ефект таких узгоджених дій (угоди) стає, як правило, неминучим, і ці узгоджені дії (угоди) перетворюються на неправомірні.

Найбільш поширеними прикладами вертикальних антиконкурентних узгоджених дій є наступні.

Конгломератними антиконкурентними узгодженими діями (угодами) є узгоджені дії (угоди), що здійснюються (укладені) двома (або більше) суб'єктами господарювання, і відповідають таким умовам:

а) суб'єкти господарювання - учасники погоджених дій (угод) не є конкурентами та не перебувають у відносинах продавець - покупець (постачальник - споживач);

б) таке погодження дій (угода) передбачає обмеження у підприємницькій діяльності хоча б одного з її учасників у його відносинах з третіми особами;

в) зазначені обмеження підприємницької діяльності призводять або можуть призвести до наслідків, передбачених статтею 6 Закону.

За своєю природою, змістом, основними видами та способами доведення конгломератні антиконкурентні узгоджені дії є аналогічними до вертикальних антиконкурентних узгоджених дій (угод), за винятком того, що між їх учасниками відсутні відносини продавець - покупець (постачальник - споживач).

На практиці нерідко суб'єктами господарювання можуть здійснюватися (укладатися) одночасно погоджені дії (угоди) різних видів і спрямованості (горизонтальні, вертикальні, конгломератні). Крім того, одні й ті ж узгоджені дії (угода) також можуть містити одночасно елементи різних видів антиконкурентних узгоджених дій.

Поведінка у конкурентній боротьбі (конкурентна поведінка) є важливою складовою реалізації стратегії розвитку відповідного суб'єкта господарювання не залежно від того це здійснюється в умовах досконалої чи обмеженої конкуренції. Адже успішна реалізація конкурентної поведінки дозволяє підприємцю не тільки отримувати прибуток сьогодні, але й створювати передумови для його отримання в майбутньому. Саме завдяки успіхам у конкурентні боротьбі досягаються результати бажані для суб'єкта господарювання.

Відповідно до Господарського кодексу господарською діяльністю є діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукцію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Така діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництвом.

Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку.

З суб’єктивної сторони правопорушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання винне діяння, оскільки негативний наслідок для суспільних та приватних інтересів у вигляді неправомірного обмеження конкуренції досягається в наслідок цілеспрямованої діяльності дієздатних осіб, коли в конкретній угоді, договорі чи погодженні або узгодженні кроків у конкурентній боротьбі міститься вияв волі до досягнення певного результату, певної мети. При цьому, враховуючи, що частина перша статті 6 Закону передбачає, що протиправними є узгоджені дії, які не тільки призвели до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, але й узгоджені дії, можуть призвести до зазначених негативних наслідків для конкуренції, вина може бути як у вигляді умислу, так і у вигляді необережності. Тобто, настання певного негативного наслідку для конкуренції - недопущення, усунення чи обмеження, в наслідок узгоджених дій суб’єктів господарювання завжди містить вину осіб, причетних до здійснення зазначених узгоджених дій.

Виявлення конкретного змісту вини – наявності прямого або непрямого умислу чи необережності у діях порушників законодавства про захист конкуренції має важливе значення при визначенні механізму вчинення антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, їх спрямованості, особливо у складних випадках, коли антиконкурентний ефект поєднується з певним позитивним впливом на ринок.

Дата добавления: 2015-08-18