Ноябрь 2010 г.

Може то любов…

Іще не плакали весни,

А вітер свище у скронях.

Нехай дива не воскреснуть,

І не сховати в долонях.

Моя зима ще не скоро,

Тому я буду летіти.

Чому ж утратив свій сором?

Чому ми більше не діти?

Ти плачеш снігом сліпучим,

А я відвідую сонце.

І поза дротом колючим

Світить нам щастя віконце.

Нехай об гостре каміння

Я розіб'ю в кров коліна,

Лиш би сліпуче проміння,

Лиш би нічна морська піна.

Жовтень 2010 р.

Кто успокоит осень?

Лето ушло бродить по белу свету,

Осень пришла, нам принесла приветы.

Ветер-шалун струсил на землю листья,

Небо порвалось, и начал дождик литься.

Я все бреду пешком по мокрым лужам,

Тепло одет, но все ровно простужен.

Люди грустят, но мне немного хуже,

Их ждет семья, я ж никому не нужен.

Дата добавления: 2015-08-05