|
Читайте также: |
Ти спробуєш навчити свого сина,
Та він чинитиме по-своєму щораз.
В кінці шляху промовиш лиш єдине:
«Палке кохання у житті бува лиш раз»…
Р.
Живи віки!
Коли в моїй душі тривога править,
А в голові сидять чорні думки.
Тоді я згадую про те, що чув від діда:
«Що таке справжній біль, тобі і не втямки».
Мені колись бабуся розказала,
Про всі жахи, що довелось їй пережить.
Вона мені розповіла про голод,
Що досі каменем в її душі лежить.
Як Україна, що Союз кормила,
Діждалася пошани від вождів.
Як відняли останній краєць хліба,
Й лишили доживати своїх днів.
Помстились їй отак вожді червоні,
За те, що лиш хотіла взять своє.
Та не дали країні ждану ВОЛЮ,
Гукнули лиш: «Забудь, що така є!»
А щоб забула свою ВОЛЮ Україна,
Їй ще тугіші ярма одягли.
Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 75 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Не бачу душ поперед себе, | | | Жовтого князя у наш край впустили, |