Читайте также:
|
|
Механізм творчості — орган людини. Людини, а не її тіла.
Але, на відміну від анатомічних органів тіла, цей орган творчості — морфологічний:
- він не має постійної просторової локалізації і працює поза тілом;
- він не пов’язаний з роботою конкретних органів чуттів та інших систем тіла;
- створюється протягом життя і є прямим продуктом діяльності людини.
Він функціонує так само, як і анатомічні органи, але відрізняється від останніх тим, що для нього не існує меж дозволеного йому природою — ні фізіологічних, ні анатомічних, тому і важко передбачити межу можливостей механізму творчості.
Чим відрізняється цей орган людини — механізм творчості - від інших анатомічних утворень у тілі?
Внутрішні, анатомічні органи мають зовсім інші функції. Ви їх добре знаєте, вони:
1) підтримують гомеостаз — сталість внутрішнього середовища тіла;
2) забезпечують життєдіяльність,
З) є опорою продуктивної роботи механізму творчості.
Різниця очевидна. Але і спільність — безперечна, бо механізм творчості і органи життєзабезпечення мають подвійну - природну і ноосферну - сутність.
Механізм творчості, виконуючи суто людські функції, виходить далеко за межі тіла і його найближчого місця перебування. А саме:
1. дає людині змогу жити в ноосфері і користуватися її здобутками;
2. забезпечує зв'язок з логосом;
3. є провідною умовою життя - інструментом творчості.
Здобутками ноосфери більшою або меншою мірою користуються всі. А от щоб керувати - спрямовувати свою діяльність, треба вже механізм творчості залучити до дії.
Як і будь-яка цілісність, механізм має: а) будову, яка розвивається; б) функції, які майже не мають меж для здійснювання і спрямовані на досягнення ефекту; в) продукти своєї роботи, які мають споживчі вартості, самодостатність і духовність.
Механізму творчості властива здатність користуватися і перетворювати енергію з однієї форми на іншу, що є важливим для розуміння процесів творчості людини.
Якщо механізм творчості людини в дійовому стані, то людина здатна сприймати і відтворювати відображене, перетворювати його на власні здобутки, опанувати його і користуватися як інструментом дій. Людина в цьому стані здатна не лише на фізичну або рутинну роботу, а й - творчу: людина набуває вдатностей - мудреця, генія або таланта.
Ми не будемо зупинятися на питаннях: звідки з’явилися схильності до творчості, як відбувся дивовижний процес виокремлення людини із тваринного світу. Що це за набуток, завдяки якому вона оволодіває законами природи, розвиває техніку і технологію, творить і розширює сферу розуму землі - ноосферу.
Що являє механізм творчості допоможе зрозуміти схема:
Людина
мислення почуття уява
психомоторика енергопотенціал
Кожне поняття на схемі - назва механізму, знак з певним смислом, а всі разом становлять цілісність. Але сталося так, що в науці кожен механізм творчості вивчався окремо. У живій діяльності все навпаки - механізм творчості - неподільна цілісність, в якій механізми можуть перебувати в трьох станах дієздатності: а) працювати разом, б) підсилювати один одного, або в) виключати один одного із активності.
Отже, існує три зони потужності механізму творчості:
1) гармонійний механізм працює творчо і людина (мудрець, геній, талант) здатна до творчої роботи;
2) дисгармонійний - механізм творчості втратив здатність, властиву від природи - і людина (дилетант і ерудит) спрямовує свої сили на збереження свого комфорту і здобутків ноосфери;
3) порушена пропорція здатностей - складових механізму творчості, що спричинює в ньому вторинні зміни, а людина стає виконавцем, здатним до механічної роботи або на руйнування оточуючого середовища - вона стає “аварійною”, бо перебуває на межі норми і патології душі.
Продукти творчості. Творчість - процес народження нового, що об’єктивно здійснюється в природі або у людині; у природі – зародження, зростання, визрівання; у людській роботі - створення нових думок, почуттів або образів, які стають безпосередніми регуляторами творчих дій.
Отже, зародження, зростання і визрівання нових думок, почуттів або образів - цих регуляторів на відміну від конструювання, яке комбінує старе і відоме, - новий принцип дій творчої людини.
І тому творчий процес має результатом продукту оригінальному, об’єктивно цінний і самодостатній.
Продуктами творчості бувають; відкриття, винаходи, нові художні образи неабиякої сили, художні твори. Суть у них одна. Різняться вони лише засобами проникнення у природу.
Відкриття - процес і результат виявлення того, що існує в природі, суспільстві або людині. Відкриття бувають: для себе - не знав і узнав; для близьких - це відкрив він; і відкриття для людства. Відкриття - рідкісна удача. Про кожне з них одразу дізнається увесь світ. Але можна його зробити і не помітити. Отож, аби творці могли розпізнати, що саме є відкриття, наведемо кілька прикладів:
а) у відомій речовині, предметі, процесі, явищі тощо відкриваються невідомі властивості;
б) за відомими властивостями відкриваються невідомі предмети;
в) відкривається нова речовина з невідомими властивостями тощо.
Винахід - створення нових предметів, техніки та технології (для себе, оточуючих і для людства) із природних речовин.
Якщо відкриття є продуктом реалізації творчого начала в людині, є проривом природної необхідності, розумної доцільності її діяльності і виходом за межі відомого, то винахід - результат її прагматичних дій.
Мета прагматичних дій - розв’язати задачу, яка поставлена ситуацією життя або в процесі діяльності.
Художній твір - створення образів, які допомагають пізнати душу іншої людини і таким чином вдосконалювати свою, пережити тисячі чужих життів, щоб визначити свій життєвих шлях; а цей шлях можна пройти за посередництвом засвоєння здобутків ноосфери.
Людина має самотужки здолати декілька незалежних етапів розвитку і навчитися робити відкриття, винаходи і створювати художні образи: а) для себе, відкриваючи світ; б) для найближчого оточення, дивуючи його своїми діями, а вони оцінюють “Молодець!”; в) для всього людства, і вершина цих досягнень - Нобелівська премія.
Дата добавления: 2015-08-03; просмотров: 140 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Природне покликання рослинної душі — бути живій істоті. | | | Властивості гармонії |