Мислення - психомоторика - почуття - енергопотенціал

Що ж свідчить про початок роботи мислення?

Цей момент у житті дитини відчувають (але не знають) всі: малюк починає ставити запитання, десятки, сотні запитань...Він стає “чомучкою”.

Що таке дитяче запитання? Малюк усвідомив, що навколо існує відоме і невідоме, тобто він став здатним зрозуміти дихотомію - поділу всього у світі на дві протилежні частини.

Невідоме викликає в ньому стан дискомфорту, незручності. Але він самостійно ще неспроможний звільнитися від дискомфорту - перетворити невідоме на відоме. Йому потрібна допомога - і малюк звертається до дорослого зі своїм невідомим, висловленим у формі запитання.

Ставлячи запитання дорослому, 3-річний малюк поступово починає усвідомлювати невідоме через відоме, а в невідомому визначати для себе завдання.

З усвідомлення невідомого і починається мислення.

Невідоме залучає до активності мислення. І це відбувається в кожної людини незалежно від віку. Невідоме, таємниця, загадка ваблять дитину, і вона намагається перетворити їх на відоме. Щоб перетворити невідоме на відоме і опанувати його, треба мислити -­ розв’язувати завдання, яке містить невідоме, набувати знань, щоб ними користуватися.

Невідоме примушує мислення розв’язувати завдання: пізнавальне, моральне або естетичне.

Мислення - перетворення невідомого на відоме: мислення має початок - усвідомлення невідомого як завдання; середину - ­процес його розв’язання і кінець - висновок у формі знакової системи або створеного: речі, предмета.

Що активізує роботу механізму мислення?

Ми вже встановили: зустріч з невідомим, незнайомим. З тим, що вперше з’явилося перед дитиною (дорослим теж), або з тим, що ми віднайшли вперше в добре знайомому, навіть звичному. Тобто механізм мислення вмикається в активність, стикаючись з неймовірним в очевидному.

Що відбувається далі? Зустріч з невідомим викликає подив, а іноді з’являється і страх. А зазвичай ми почуваємо дискомфорт - внутрішню незручність.

Як від цього звільнитися, щоб повернутися у свій звичний приємний комфортний стан? Існує єдиний спосіб. Розв’язати завдання, тобто перетворити невідоме на відоме.

Для цього мислення користується своїми інструментами: думкою і системою думок - міркуваннями. За допомогою цих інструментів мислення:

- встановлює зв’язок між відомим і невідомим;

- відшуковує аналоги невідомого, створюючи новий образ, думку про нього, а якщо це не вдається зробити, то і робить відкриття того, чого ще не існувало,

- отриманий продукт: образ, думку, аналог нового перетворює на словесну, знакову систему (наприклад, математичне рівняння) або в форму створеного із природного матеріалу предмета.

Мислення - механізм перетворення невідомого на відоме. Мислення закінчує працювати, коли невідоме перетворюється на відоме, завдання або проблема розв’язані, а дискомфорт - зникає.

Але цей стан тимчасовий: кожне розв’язане завдання (пізнавальне, моральне, естетичне) породжує нові і нові завдання.

Невідоме співіснує з відомим, і так до нескінченності.

Ось чому творча людина приречена розв’язувати завдання все своє життя.

У трирічному віці починається “вік чомучки”.

“Вік чомучки”- вік відкриттів, винаходів створення образів для себе.

Одночасно цей вік - лінгвістичний вік. Відомо, якщо в родині розмовляють чотирма мовами і до малюка звертаються: батько - однією, мати - іншою, дідусь і бабуся - третьою і т.д. мовами, - то з трьох з половиною років він вільно спілкується з усіма “їхніми” мовами. І це все без підручника, вчителя, оцінок; процес учіння відбувається невимушено, вільно, природно, чужі мови мовби вливаються в дитячу душу із мовного середовища. До того дитина теж, спеціально не навчаючись, стає поліглотом і перекладачем цих мов.

У процесі спілкування дитина не вчиться мовам, а лише діє багатьма мовами.

Дата добавления: 2015-08-03