Завдання. 1. Утворіть усі можливі форми майбутнього часу від діє-слів.

1. Утворіть усі можливі форми майбутнього часу від діє-слів.

Реферувати, анулювати, активізувати, платити, стверджувати, вва-жати.

2.До дієслів недоконаного виду запишіть парні дієслова докона-ного виду, утворені: а) за допомогою префікса; б) заміною суфікса; в) за допомогою основи іншого дієслова.

Писати, брати, екзаменувати, агітувати, шукати, рости, хвилювати, гримати.

3.Від наведених дієслів утворіть форми наказового способу.

Перевіряти, закінчити, порадити, берегти.

4. Вкажіть утворені від наведених дієслів можливі форми дієприкметників чоловічого роду.

Здійснювати, діяти, служити, сказати, збільшити, опрацьовувати, зробити, контролювати, виконувати, очікувати, відстояти.

5. Наведіть форми дієприслівників від вказаних нижче дієслів.

Наказувати, повідомляти, вписувати, робити, надсилати.

6. Вказані ненормативні дієприкметники замініть поданими нижче нормативними. Користуйтесь матеріалами для довідок.

Наступаючий, допомогаючий, виконуючий, діючий, існуючий, інакодумаючий, вирішуючий, ведучий.

► Для довідок: виконавець; той, хто допомагає; інакодумець; чинний; наступальний; наявний; вирішальний; провідний.

7. Перекладіть українською мовою.

Следуя примеру, из сказанного следует, отсюда следует вывод, как и следовало ожидать, продолжение следует, за этим следует.

8. Проаналізуйте фрагменти текстів наказів. Відредагуйте їх.

а) … у зв΄язку з цим я наказую …., у зв΄язку з цим наказується …;

б) … зарахувати Кирик Ганну Георгіївну на посаду програ-містки …; … зарахувати Кирик Г.Г. на посаду програмістки…;

в) … на протязі двох неділь привести документацію у відповід-ність до діючого законодавства ….

9. Складіть наказ про прийняття на роботу молодого спеціа-ліста.

Розділ XI

ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ І ПРАВОПИСУ

ВЛАСНИХ НАЗВ У ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ

План

1. Особливості передавання українських і іншомовних геогра-фічних назв українською мовою

2. Правопис географічних назв

3. Узгодження в географічних назвах

1. Особливості передавання українських і іншомовних

географічних назв українською мовою

Під час укладання ділових паперів часто виникають труднощі у написанні деяких груп географічних назв, особливо іншомовного походження. Щоб уникнути помилок, треба дотримуватися установ-лених правил.

Українські географічні назви передають відповідно до вимови за нормами українського правопису: Житомир, Запоріжжя, Львів, Черни-гів, Прип΄ять, Тиса і под.

У назвах українських міст треба розрізняти -поль у словах грець-кого походження (грецьке polis – “місто” :Маріуполь, Тирасполь) і -піль (від українського “поле”: Бориспіль, Тернопіль).

Що стосується іншомовних географічних назв, то деякі з них перекладають на українську мову. Це перш за все назви, які не вжива-ють без номенклатурних позначень: мис Доброї Надії, Північний Льодо-витий океан. Перекладають в географічних назвах прийменники, що означають розміри, взаємне розміщення та сторони світу: Великий каньон, Південна Америка, Північний полюс.

Написання географічних назв іншомовного походження підпо-рядковують правилам української орфографії, але воно має й деяку специфіку, пов΄язану із позначенням голосних звуків.

Наприклад, російська літера Е передається:

- через Е: Верхоянськ. Пенза;

- через Є:

- після голосного: Колгуєв;

- після приголосних, крім шиплячих і Ц; у суфіксах -єв, -єєв російських назв, які походять від прізвищ: море Лаптєвих, Лежнєве, але Ржев, Мис Рум΄янцева;

- коли російському Е основи відповідає в аналогічних українськиї основах І: Бежецьк, Бєлгород.

Російська літера И передається:

- через і в основах географічних назв, зокрема на їх початку і в кінці: Іжевськ, Бородіно, Сочі;

- через ї після голосного і при роздільній вимові після приго-лосного: Троїцьк, Ананьїно, Єгор΄ївськ;

- через И:

- після ж, ч, ш та ц перед приголосними: Жигалово, Нальчик, Ішим, Цимлянськ;

- у коренях географічних назв, якщо ці корені спільні для україн-ської та російської мов: Кисловодськ, Липецьк, Клин;

- у складених географічних назвах, де И є сполучним звуком: Владивосток, Семипалатинськ.

Російські географічні назви з суфіксами -ск, -цк, -ич передаються з відповідниками -ськ, -цьк, -ич: Луганськ, Кузнецьк, Углич.

2. Правопис географічних назв

Написання географічних назв у ділових паперах регулюється правилами українського правопису, згідно з якими назви пишуть з великої літери, а їх родові позначення – з малої: Біле море, Тихий океан. Коли ж означувані слова не сприймаються як родові позначення, їх пишуть з великої літери: Біла Церква, Ярославів Вал.

У географічних назвах після губних, задньоязиких та Р, а також після префіксів, що закінчуються приголосними, перед йотованими Я, Ю, Є, Ї пишутьапостроф: В΄ятка, Прип΄ять.

Не пишуть апостроф перед йо (Муравйов), перед Я, Ю, коли ці голосні позначають сполучення м΄якого приголосного з а, у: Рязань, Дюсельдорф.

Особливу увагу слід звернути на правопис складних і складених географічних назв як українського, так і іншомовного походження. Вони пишуться окремо, разом і через дефіс.

ОКРЕМО пишуть географічні назви, утворені:

- поєднанням іменника та узгодженого з ним прикметника: Новий Буг, Кривий Ріг;

- поєднанням іменника та узгодженого з ним порядкового числів-ника: Залісся Перше, Гільча Друга.

РАЗОМпишуть географічні назви, утворені:

- від прикметникових та іменникових основ, з΄єднаних єднальним звуком: Новоукраїнка, Верхньоторецьке, Теплогірськ;

- поєднанням числівникових та іменникових основ: Пятигорськ, Тридуби, Семикаракорськ;

- поєднанням двох іменникових основ за допомогою єднального звука: Волгодонськ, Індокитай;

- сполученням дієслова у формі наказового способу та іменника: Гуляйполе, Копайгородок.

Через дефіс пишуть географічні назви, утворені:

- поєднанням двох іменників без єднального звука: Пуща-Водиця,

Коста-Ріка, Тель-Авів;

- поєднанням іменника й постпозитивного прикметника: Нов-город-Волинський, Кам΄янець-Подільський;

- поєднанням двох імен або імені та прізвища за допомогою єднального звука: Андрієво-Іванівка, Івано-Франківськ, Михайло-Коцю-бинське;

- поєднанням двох іменників, перший з яких вжито в називному відмінку, а другий – у непрямому відмінку з приймеником чи іншим службовим словом; дефісом виділяється прийменник (службове слово) з обох боків: Ростов-на-Дону, Порт-о-Пренс, Па-де-Кале;

- поєднанням перших складових частин соль-, спас-, усть-, вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сент-, сен- з кінцевими назвотворчими частинами -ривер, -сіті, -сквер, -стрит, -фіорд: Соль-Вичегодськ, Спас-Клепики, Усть-Лабінськ, Вест-Індія, Санкт-Петер-бург, Іст-Ривер, Монк-тон-Сіті іт. ін.

3. Узгодження в географічних назвах

Слід звернути увагу на наступну особливість вживання геогра-фічних назв у ділових паперах: у ділових паперах не рекомендується узгоджувати з означуваними словами у формі непрямого відмінка прикладки – власні імена:

- міст, сіл, селищ, застав: до міста Донецьк, у селі Веселе, біля селища Донське, на заставі Павловська;

- станцій, портів: на станції Київ, із порту Одеса;

- озер, каналів, заток, проток, островів, півостровів, пустинь, гір, рік: біля озера Байкал, у протоці Гібралтар, на острові Вайгач, у пустиню Сахара, рікою Дністер;

- адміністративно-територіальних одиниць іноземних країн: у шта-ті Іллінойс, із графства Ессекс.

Труднощі з узгодженням виникають при утворенні від складних географічних назв прикметникових форм. У одних не узгоджується перша частина назви, у інших – друга.

Перша частина не узгоджується при утворенні прикметникових форм від складних географічних назв, у яких

- друга частина є прикметником (Володарськ-Волинський – Воло-дарськ - Волинського р-ну), числівником (Знам΄янка Друга – Знам΄янко-другий),іменником (Нова Каховка – Новокаховський);

- перша і друга частина є іменниками (Талди-Курган – Талди-

курганський, Порт-Артур – Портартурський).

Друга частина не узгоджується при утворенні прикметникових форм від складних географічних назв, у яких і перша, і друга частини – іменники, а друга вказує на місце розташування населеного пункту: Ростов-на-Дону – Ростовський-на-Дону, Комсомольск-на-Амурі – Комсомольский-на-Амурі.

Такі основні правила, які регулюють вживання й правопис гео-графічних назв у діловому мовленні. Тільки ретельне дотримання їх допоможе уникнути помилок у ділових документах, а інколи і серйоз-них наслідків цих помилок (неважно уявити, до чого може призвести невірне написання географічної назви в адресі документа).

Контрольні пиитання

1. Як передається на письмі українські географічні назви?

2. З чим пов΄язана специфіка написання географічних назв іншо-мовного походження?

3. Як передають українською мовою географічні назви, запозичені з російської мови?

4. Яких правил правопису географічних назв треба дотримуватися при складанні ділових паперів?

5. Які особливості утворення прикметникових форм від геогра-фічних назв?

---

Дата добавления: 2015-08-05