Дж. Говард

(Британець Джон Говард (1726-1790) дуже багато часу при­святив вивченню становища ув'язнених у в'язницях різних країн світу. У 1777 р. він видав основну працю свого життя "Стан в'язниць в Англії й Уельсі".

Джоїгу Говарду вдалося домогтися окремого утримання не тільки чоловіків і жінок, але й ізолювати неповнолітніх злочинців від до­рослих та навіть розділити злочинців залежно від виду вчиненого злочиїгу. Його ідеї вплинули на світову практику тюремного ув'яз­неш і я. Дж. Говард особисто сприяв поширенню гуманного та раціо-іііілі.ііоіо поводження з ув'язненими в різних державах.

Праці Дж. Говарда вплинули на гуманізацію системи по­карання в усьому світі. Через кілька десятків років його ідеї перейняті в Американський континент, де було заведено роз­глядати в'язницю як своєрідний примусовий монастир. Подібно до ченців, злочинців утримували в одиночних камерах, які по­винні були сприяти їхнім міркуванням про сенс життя. У1821 р. перевірили ефективність повної ізоляції як методу зміни по­водження з ув'язненими, помістивши 80 чоловік у камери одиночного утримання. Через рік п'ять ув'язнених померли, один збожеволів, а кількість осіб з подавленою психікою була настільки великою, що губернатор помилував 26 осіб і наказав перевести інших на режим спільного утримання. Цікаво, що, за відгуками начальника в'язниці, не було жодного випадку виправлення.)

І. Бентам

(Англійський учений Бентам (1748-1832) розробив свою теорію покарання, що вплинула на розвиток науки про зло-

чинність. Цей досвід він виклав у роботі "Паноптикум" - трак­таті про раціональне облаштування в'язниць на засадах одиноч­ного утримання та центрального нагляду з наявністю необхід­них майстерень, шкіл, лікарень задля виправлення та пере­виховання ув'язнених. Бентам сконструював ідеальну модель злочинця та процесу прийняття ним рішення перед вчинен­ням злочинного діяння. Той оцінює позитивні та негативні на­слідки порушення закону й залежно від того, що злочин при­несе більше - позитивного чи негативного, вирішує, вчинити його або не вчинити.

Бентам вивів низку принципів призначення покарання зло­чинцям:

потрібно, щоб зло покарання перевершувало вигоду зло­чину;

• чим менша неминучість покарання, тим більшою повинна бути строгість його;

• чим тяжчий злочин, тим більше можна зважити на по­карання жорстоке для подальшої надії запобігти злочинові;

однакові покарання за однакові злочини не повинні бути, що накладаються на всіх злочинців без вилучення. Слід взяти до уваги обставини, що мають уплив на чутливість.)

11. Кримінологічні вчення у працях представників німецької класичної школи І. Канта, Г.У.Ф. Гегеля, Л. Фейєрбаха та ін.

І. Кант

(Він досить грунтовно досліджував співвідношення добра і зла в природі людини. На думку Канта, зло можна припустити як суб'єктивно необхідне в кожному, навіть в самій кращій людині.
На думку Канта схильність людини до злого виникає: По-перше, зі слабкості людського серця і крихкості людської природи; По-друге, з нахили до змішання неморальним мотивів з моральними; По-третє, "схильність до прийняття лихих звичаїв людської природи і людського серця".
Оцінюючи природу людини як злу, Кант робить дещо не відповідний вихідної посилці висновок про заснування моральної і правової відповідальності: "Якщо людина в моральному сенсі буває або повинен бути добрим чи злим, то він сам себе повинен робити або зробити таким. І те й інше повинне бути результатом його вільного зволення; інакше це не могло б бути поставлене йому в провину ".
Принцип правового примусу: коли певний прояв свободи саме виявляється перешкодою до свободи, тоді спрямоване проти такого застосування примус як те, що перешкодить перешкоди для свободи, буває правим. На думку великого гуманіста, примус має збільшувати свободу - тільки в цьому випадку воно виправдано і сприяє розвитку суспільства. На жаль, далеко не завжди людство прислухається до порад мудрих людей.
Вельми цікаві ідеї Канта про покарання. Їм розроблена концепція караючого імперативу: "Покарання по суду... ніколи не може бути для самого злочинця або для громадянського суспільства взагалі тільки засобом сприяння якомусь іншому благу: покарання лише тому має накладати на злочинця, що він скоїв злочин, адже з людиною ніколи не можна звертатися лише як із засобом досягнення мети іншої особи... Він повинен бути визнаний таким, що підлягає покаранню до того, як виникне думка про те, що з цього покарання можна отримати користь для нього самого або для його співгромадян. Караючий імператив є категоричний імператив, і горе тому, хто в вивертів вчення про щастя спробує знайти щось таке, що з міркувань обіцяної законом вигоди позбавило б його від кари або хоча б від якоїсь частини її згідно з девізом фарисеїв: "Нехай краще помре один, ніж загине весь народ"; адже якщо зникне справедливість, життя людей на землі вже не буде мати ніякої цінності ".1 З цієї концепції Канта витікали думки Ф. М. Достоєвського про початкової порочності світу загального щастя, побудованого на сльозинці дитини.
"Справедливість перестає бути такою, якщо вона продає себе за якусь ціну".

Кант спробував виробити принцип покарання: "Який, однак, спосіб і який ступінь покарання, які суспільна справедливість робить для себе принципом і мірилом? Єдиний принцип - це принцип рівності (у положенні стрілки на терезах справедливості), згідно з яким суд схиляється на користь однієї сторони не більше, ніж на користь іншої ".4
Основою багатьох світових релігій є ідея про те, що зло, привнесене в світ людиною, обов'язково повернеться до нього (іноді явно, іноді у прихованій формі).
Фома Аквінський на цій основі розробив принцип відплати, в силу якого зло оплачується злом, а добро - добром. ' Цей принцип отримав розвиток у працях Канта:
"Те зло, яке ти завдаєш у народі, не заслужив його, ти завдаєш і самому собі. Ображаєш ти іншого - значить ти ображаєш себе; крадеш у нього - значить сам обкрадаєш самого себе; б'єш його - значить сам себе б'єш; вбиваєш його - значить вбиваєш самого себе. Лише право відплати, якщо тільки розуміти його як здійснюване в рамках правосуддя (а не у твоєму приватному судженні), може точно визначити якість і міру покарання.)

Дата добавления: 2015-07-24