Та їх особливості

Коли зустрічаються незнайомі люди, у першу чергу вони знайомляться. А коли починаєш нову справу — необхідно ознайомитися з матеріалами та інструментами, тому що певний матеріал вима­гає певного інструмента. Отже, перед вами — фа­нера. Її виготовляють зі шпону.

| Шпон — тонкий (0,55x0,15 мм) шар деревини,

| зрізаний із заготовки певним способом.

Мистецтво виготовлення шпону для облицю­вання звичайної деревини тонкими дощечками коштовних порід деревини було відомо ще у Ста­родавньому Римі. У той час його пиляли за до­помогою дворучної пилки, тому він виходив тов­стим (4 мм) та нерівним. Такий шпон називають пиляним. У наш час його використовують для реставрації стародавніх меблів, тому реставрато­ри виготовляють його за допомогою спеціальних пристосувань.

І

Фанера — це декілька шарів шпону, з'єднаних між собою за допомогою клею хрест-навхрест. Фанера — матеріал легкий, міцний, однорід­ний, стійкий до зламу в усіх напрямках.

Недоліком фанери є те, що вона коробиться під дією вологи. Тому її не можна використовувати під час виготовлення виробів для ванних кімнат або садових скульптур, її важко обробляти ста­мескою та рубанком. Крім того, у фанери немає красивої текстури (якщо вона не покрита шпоном коштовних порід).

Фанера буває різна завтовшки — від 2 мм до 2 см. Окрім того, у промисловості її розділяють за такими сортами:

• перший;

• другий;

• третій;

• вищий.

Перед початком роботи необхідно уважно оглянути фанеру в поперечному розрізі: вона має бути добре просушена й не має розшаровувати­ся. Під час вибору фанери необхідно пам’ятати про можливу наявність дефектів. Слід простука­ти лист: якщо є відшарування певної частини — звук у цьому місці буде інший — глухий.

Матеріалом для випилювання лобзиком можуть бути стругані дощечки різних порід деревини,оргскло різних кольорів та відтінків,полістирол,пінопласт.Але найдоступнішим матеріалом для випилювання лобзиком є фанера.

• ВСТУПНИИ ІНСТРУКТАЖ 5

Учитель пояснює і демонструє правильні прийоми випилювання.

Після того, як підготовчі роботи виконано, можна переходити до запилювання: закріпити на робочому місці підставку для випилювання, а зверху на ній розмістити заготовку майбутнього виробу так, щоб лінія майбутнього пропилу про­ходила між боковими розрізами підставки (рис.1)

Після цього можна починати випилювати. Рухи лобзика під час випилювання не мають бути дуже різкими й сильними для запобігання розри­ву пилочки та утворення заусенців на зворотньо­му боці пропилу. Пропил слід виконувати по вну­трішній стороні лінії рисунка.

| Доречна порада: щоб краї не сколювалися, лінію | розпилу необхідно змочувати гарячою водою.

Пилочка обов’язково має розташовуватися вертикально (рис. 2). Лівою рукою необхідно при­тримувати та повертати фанеру, а правою рухати пилку вгору-вниз, намагаючись не занадто натис­кати на неї. Під час пиляння на лінії рисунка зби­рається невеличка кількість опилок, їх необхідно періодично прибирати, щоб гарно бачити контур рисунка. Якщо пилку треба вийняти з пропилу, це ви­конують рухами, які імітують пиляння, але у зво­ротньому напрямку. Пилочки дуже тоненькі,

вони можуть згинатися, а також ламатися, тому не можна допускати, щоб деталь висіла на пи­лочці.

Після закінчення роботи пилочку необхідно вийняти з верхнього затискача лобзика; не можна залишати її в натягнутому вигляді.

Для різкого повороту рисунка необхідно зро­бити декілька пропилів на одному місці, оберта­ючи фанеру навколо пилки. Так утворюють не­величке розширення пропилу, після чого пилку можна повернути під іншим кутом. Для того щоб виконати випилювання рисунка по внутрішньому замкнутому контуру, необхідно дрилем зробити невеличкий отвір поруч із лінією пропилу. Після цього від’єднати один кінець пилочки від лобзи­ка, просунути його в отвір, а потім приєднати до лобзика.

Тепер можна допиляти до контуру рисунка, а далі вздовж нього. Після закінчення випилю­вання внутрішнього контуру вийміть випиляний шматок, від’єднайте верхній кінець пилки від лобзика та вийміть його з отвору. Випилювання складного ажурного рисунка почніть від сере­дини, поступово переходячи до країв.

• ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ (20 хв)

Ознайомлення учнів із темою практичної ро­боти, яку вони будуть виконувати на уроці. За­своєння прийомів ажурного випилювання під час виготовлення виробу.

Перед тим, як розпочати практичну роботу, учитель проводить дидактичну гру.

Гра «Виправ помилку»

Учитель зачитує правила і прийоми випилю­вання, у яких є хибні й неточні твердження, учні виправляють помилки. За правильні відповіді учні отримують столярики.

• У процесі роботи необхідно стояти (сидіти) прямо.

• Лобзик тримати під певним кутом (перпендику­лярно) до фанери.

• Пиляти рівномірно, сильно (не сильно) натис­каючи на пилочку.

• Пиляючи, лобзик пересувають дуже швидки­ми (повільними) рухами.

• На згинах контуру лобзик (фанеру) повільно повертають, не припиняючи руху в пропилі.

Перед початком важкої, відповідальної ро­боти українці полюбляють пригадати народні прислів’я. (Так, наприклад: «Сім раз відмір і один раз відріж».)

Розминка «Народні прислів'я»

(хвилинка відпочинку)

Учитель зачитує одне прислів’я, пов’язане з людською працею, а учні продовжують.

Землю сонце прикрашає, а людину праця.

Без охоти нема роботи.

Руки малі, та до роботи вдалі.

Хто багато робить, той і багато вміє.

Щасливою і красивою людина у праці стає.

На чорній землі білий хліб родить.

Робота сама за себе скаже.

Зробив діло — гуляй сміло!

Без труда нема плода.

Маленька праця краща за велике безділля.

Бджола мала, та й та працює.

Не хвали сам себе — нехай тебе люди похвалять. Язиком так і сяк, а ділом ніяк.

Поспішиш — людей насмішиш.

Чергові учні роздають інструменти, матеріал, завдання для виконання роботи, картки жовтого і червоного кольору.

Учитель наголошує: якщо в учнів виникнуть запитання, то вони мають підняти вгору жовту картку, якщо потрібна термінова допомога вчите­ля, піднімають червону картку.

Форма організації праці: індивідуальна. Завдання. За допомогою технологічної карти виготовити запропоновані або розробити власні головоломки та прикраси.

Обладнання і матеріали: столярний верстат, копіювальний папір, олівці, кнопки або скріпки, лобзики, запасні лобзикові пилки, шліфувальний папір, шило, заготовки з фанери.

Учитель контролює хід практичної роботи, до­тримання технології виготовлення виробу та пра­вил техніки безпеки, звертає увагу на помилки, допущені учнями в процесі роботи, та допомагає їх усунути.

V. ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ (2 хв)

Здача інструментів, пристроїв і матеріалів. Прибирання робочих місць. Загальний аналіз до­пущених помилок у ході виконання практичної роботи та шляхи їх виправлення. Перевірка й ха­рактеристика виконаної кожним учнем роботи. Демонстрування найкращих виробів, представ­лення виробів із дефектами та пояснення причин їх виникнення і способів усунення.

VI. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ (2 хв)

Учитель повідомляє й обґрунтовує отримані учнями оцінки за урок.

Дата добавления: 2015-07-20