ЛЕКЦІЯ № 6

ПОНЯТТЯ, СИСТЕМА ТА ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ТЕХНІКИ

Лекція висвітлює такі питання:

1. Поняття, джерела і система техніки як другої частини криміналістики.

2. Сутність і класифікація технічних засобів роботи з особистісними і речовими джерелами.

3. Склад валізи по роботи з мікрооб’єктами та одорологічної валізи.

Питання 1. Поняття, джерела і система техніки як другої частини криміналістики

Визначення поняття техники як другої частини криміналістики має ґрунтуватися на тих же самих поняттєутворюючих ознаках, що й визначення поняття власне криміналістики (див. лекція 1 з курсу криміналістики, питання 2), за винятком наукової природи даної науки, яку повторювати у часткових визначеннях кожної з її частин недоцільно. З урахуванням цього можна запропонувати таке визначення поняття техніки.

Техніка як друга частина криміналістика має за першою концепцією на основі пізнання сутності, послідовності та інших закономірностей роботи із особистісними і речовими джерелами антикримінальних відомостей розробити гласні технічні засоби, загальні правила поводження з ними та інші пов’язані з цим категорії як однієї із складових частин методики здійснення кожної із стадій протидії окремим видам і групам макроправопорушень.

У даному випадку представлено поняття техніки за першою концепцією поняття і системно-структурної будови криміналістики, коли за другою концепцією такого роду гласні технічні засоби, загальні правила поводження з ними, інші пов’язані з цим категорії мають бути розроблені вже у контексті методики проведення кожної із стадій протидії як макроправопорушенням, так й мініправопорушенням.

Основними категоріями техніки є: 1. Гласний технічний засіб. 2. Загальні правила поводження із гласним технічним засобом.

Сутність вказаних категорій розкривається окремо (див. лекція 5 з курсу криміналістики, питання 2)

Джерелами техніки є:

1. Теорологія криміналістики, яка створює теоретичний базис для розвитку всіх інших частин даної науки у т. ч. й техніки.

Найбільшу значимість мають такі теорологічні положення (теми), як: \

1.1. Основи методології, коли техніка використовує різні методи у розробці загальних правил поводження з окремими гласними технічними засобами, а також методики проведення особистісного чи експертного дослідження.

1.2. Основи роботи з особистісними і речовими джерелами антикримінальних відомостей, звідки найбільшу значимість для розробки класифікації гласних технічних засобів за конструктивним і функціональним призначенням набувають положення щодо сутності, послідовності та інших закономірностей роботи із особистісними і речовими джерелами в антикримінальному судочинстві; видового поділу речових джерел антикримінальних відомостей на макрооб’єкти, мікрооб’єкти, ультрамікрооб’єкти, ультраоб’єкти, параоб’єкти і латентнооб’єкти тощо.

1.3. Основи мікрооб’єктології, які мають аналогічне значення із конкретизацією в контексті конкретизації функціонального призначення гласних технічних засобів роботи з мікрооб’єктами положень щодо їх видового поділу та іншої класифікації та ін.

2. Ордистика, яка у своїй системі має техніку (див. лекція 1 з курсу криміналістики, питання 3), яка має розробити аналогічні складові частини методики протидії за першою концепцією макроправопорушенням, а саме: негласні технічні засоби та загальні правила поводження з ними. Сутність і розмежування криміналістичних та ордистичних засобів протидії макроправопорушенням має багато міждисциплінарних зв’язків і не може бути розроблено окремо, особливо, у контексті сутності і розмежування гласних і негласних технічних засобів, перш за все, використання за негласною методикою гласних технічних засобів протидії макроправопорушенням тощо.

3. Природничі та технічні науки: загальна техніка, механіка, балістика, фізика, хімія, біологія, медицина та ін., у яких криміналістична техніка успадковує положення щодо загальних технічних засобів, правил поводження з ними та методів дослідження окремих видів речових джерел тощо.

4. Узагальнення слідчої, судової, експертної, захисної та обвинувальної практики протидії макроправопорушення м мають суттєве значення для розробки відповідних технічних засобів і загальних правил поводження з ними і розв’язання інших пов’язаних з цим проблем і категорій. Тільки узагальнені дані можуть показати науковцям, які власне розроблені технічни засоби, загальні правила поводження з нимиспособи та інші пов’язані з цим категорії та у якому напрямку та аспекті більш правильно удосконалювати, щоб ці технічни засоби, загальні правила поводження за ними та інші категорії зробити найбільш ефективними, раціональними та якісними у контексті протидії макроправопорушенням.

Система текхніки за першою концепцією достатньо повно викладена та обґрунтована у контексті базового начального курсу криміналістики у цілому (див. лекція 1 з курсу криміналістики, питання 3), що робить можливим не повторювати ці положення зараз.

Питання 2. Сутність і класифікація технічних засобів роботи з особистими і речовими джерелами

Під гласним технічним засобом доцільно розуміти предмет чи пристрій або методику проведення певного особистого чи експертного дослідження речових джерел, за допомогою яких можна неприховано від суб’єктів антикримінального судочинства здійснити окремі чи сукупність етапів у роботи із особистісними чи речовими джерелами антикримінальних відомостей.

На відміну від цього негласні технічні засоби та загальні правила поводження з ними, що має розробити ордистика, застосовуються приховано від суб’єктів антикримінального судочинства (за винятком особи, яка їх застосовує).

Негласні технічні засоби поділяються на: 1. Такі, що розроблені, перероблені чи пристосовані для прихованого використання при проведенні окремих чи сукупності етапів у роботи із особистісними чи речовими джерелами антикримінальних відомостей. 2. Такі, що розроблені перероблені чи пристосовані як гласні, але застосовуються по негласній (ордистичній) методиці в ордистичній роботі.

Гласні технічні засоби також поділяються на дві групи:

1. Гласні технічні засоби, спеціально розроблені, перероблені або пристосовані для проведення окремих або сукупності етапів роботи з особистісними чи речовими джерелами антикримінальних відомостей.

2. Гласні технічні засоби, спеціально розроблені, перероблені або пристосовані загальною технікою для виконання певних виробничих, побутових та інших задач повсякденного позаделіктного життя людини, але використовуються без змін для проведення окремих або сукупності етапів роботи з особистісними чи речовими джерелами антикримінальних відомостей.

Загальними правилами поводження із гласними технічними засобами є певні операції і навички роботи з ним, які дозволяють реалізувати його основне конструктивне і функціональне призначення.

Особливості процедури поводження із гласним технічним засобом щодо виконання різних антиделіктних завдань реалізується в межах певної методики проведення особистого чи експертного дослідження за допомогою цього засобу чи шляхом реалізації тактичного прийому проведення окремої де-факто чи де-юре процесуальної чи парапроцесуальної дії або їх комбінації із використанням такого гласного технічного засобу.

В залежності від сутності дослідження всі гласні технічні засоби та загальні правила поводження з ними (стисло - засоби) розрізняють:

1. Позалабораторні засоби, тобто такі, які можна використати у процесі проведення де-факто або де-юре слідчих чи судових дій, але можуть застосовуватися: 1.1. Слідчим, суддею, іншим головним суб’єктом антикримінального судочинства. 1.2. Експертом в позалабораторних і лабораторних умовах.

2. Лабораторні засоби, які застосовуються лише в лабораторних умовах (до яких не відносяться пересувні криміналістичні та інші лабораторії), потребують точного та іноді тривалого налагодження і часто створення певних умов застосування, вони не можуть пересуватися із приміщення в приміщення і можуть застосовуватися лише спеціалістами (експертами), а тому є лише експертні.

Залежно від конструктивного і функціонального призначення засоби поділяються на: 1. Засоби роботи з особистісними джерелами антикримінальних відомостей. 2. Засоби роботи з речовими джерелами антикримінальних відомостей.

У свою чергу, кожна з цих груп засобів за даним класифікаційним поділом та у контексті новітньої концепції Ю. О. Ланцедової щодо сутності, послідовності та інших закономірностей роботи з особистісними і речовими джерелами антикримінальних відомостей має подальшу деталізацію, коли:

1. Засоби роботи з речовими джерелами антикримінальних відомостей поділяються на: 1.1. Інформаційно-довідкові засоби (засоби масової інформації, натурні колекції речових джерел та їх слідів, каталоги, картотеки тощо). 1.2. Засоби збирання речових джерел антикримінальних відомостей: 1.2.1. Засоби пошуку речових джерел (металошукачі, трупошукачі, різного роду щупи, освітлювальні прилади, електронно-оптичний перетворювач (ЕОП), ультрафіолетовий випромінювач, набори світлофільтрів, розчин люміналу та ін. для пошуку замитих слідів крові тощо). 1.2.2. Засоби виявлення речових джерел (освітлювальні та збільшувальні засоби та ін.). 1.2.3. Засоби розшуку речових джерел (засоби, аналогічні пошуковим). 1.2.4. Засоби закріплення речових джерел (засоби фотокінозйомки і звукозапису, балон з рідким газом «Фреон-12», формалін, розчин спирту та ін.). 1.2.5. Засоби вилучення речових джерел (пінцети, скальпелі, магнітні пензлики, дактилоплівки, розчин гіпсу, паста «К», «У-1», СКТН, сіеласт, вальцмаса, латекс, легкоплавкі метали, інші термопластичні та рідко-компаундні полімерні матеріали із фізичного моделювання трас, дрібнообкорувана гумова пластина, дрібнопориста губка, електростатична ковдра, засоби екстрагування тощо). 1.2.6. Засоби упаковки та зберігання речових джерел (різні контейнери, скляні ємкості, бюкси, папір, мотузка, клей, поліетиленові пакети тощо). 1.2.7. Засоби транспортування речових джерел (різні контейнери, скляні ємкості, бюкси та ін.). 1.2.8. Засоби отримання зразків речових джерел для порівняльного дослідження (пінцет, щипчики, набори для отримання зразків ґрунту та інших сипких матеріалів, будівничих матеріалів, водоймищ тощо). 1.3. Засоби особистого дослідження речових джерел [у т. ч. ознак зовнішності людини, його тіла, частин та виділень – засоби складання словесного портрету та іншого суб’єктивного зображення особи за ознаками зовнішності чи речового джерела (ИКР-2 – ідентифікаційний комплект малюнків, фоторобот, Айденті-кіт, фото-фіт, спеціальні комп’ютерні програми та ін.), збільшувальні засоби, експрес-діагностики крові, наркотиків, вибухових речовин, ЕОП, УФ-випромінювач тощо). 1.4. Засоби експертного дослідження речових джерел [фізичні методи: мікроскопії (електронні, растрові мікроскопи), люмінесценції, лазерної масспектроскопії, рентгеноструктурний, радіоактиваційний, нейтронно-активаційний, атомно-абсорбційний, радіовуглецевий і газовий аналіз, фоноакустичні та інші методи; хімічні і фізико-хімічні методи: тонкошарова й газова хроматографія, полярографія, спектральний емісійний і абсорбційний аналіз; біологічні методи: мікробіологічні, ботанічні, ветеринарні, іхтіологічні, орнітологічні тощо]. 1.5. Засоби оцінки антикримінальних відомостей, отриманих за допомогою речових джерел (мультимедійні та інші демонстраційні засоби; засоби збирання та особистого дослідження речових джерел). 1.6. Засоби використання антикримінальних відомостей, отриманих за допомогою речових джерел (мультимедійні та інші демонстраційні засоби). 1.7. Засоби документування роботи із речовими джерелами (засоби фотокінозйомки, звуко, відео- та письмового запису, засоби вимірювання та виготовлення таблиць, ескізів, схем, інших суб’єктивних зображень тощо).

2. Засоби роботи з особистісними джерелами антикримінальних відомостей поділяються на: 1.1. Інформаційно-довідкові засоби (натурні колекції речових джерел та їх слідів, каталоги, картотеки тощо, які можна використовувати у процесі отримання відомостей від особистісних джерел). 1.2. Засоби встановлення особистісних джерел антикримінальних відомостей: 1.2.1. Засоби пошуку особистісних джерел (засоби масової інформації). 1.2.2. Засоби виявлення особистісних джерел (позалабораторні собаки-детектори та ін.). 1.2.3. Засоби розшуку особистісних джерел (засоби, аналогічні пошуковим). 1.3. Засоби оцінки антикримінальних відомостей, отриманих від особистісного джерела (мультимедійні та інші демонстраційні засоби). 1.4. Засоби використання антикримінальних відомостей, отриманих від особистісного джерела (мультимедійні та інші демонстраційні засоби). 1.5. Засоби документування роботи із особистісними джерелами (засоби кінозйомки, звуко-, відео- та письмового запису, засоби виготовлення таблиць, ескізів, схем, інших суб’єктивних зображень тощо).

Гласні технічні засоби за сутністю комплектації поділяються на:

1. Набори гласних технічних засобів:

1.1. Уніфіковані для проведення всіх елементів збирання речових джерел.

1.2. Спеціалізовані, 1.2.1. Для проведення певних елементів збирання речових джерел. 1.2.2. Для роботи з певними видами речових джерел (наркотиками, біологічними об’єктами, вибуховими речовинами, для експрес-аналізу наявності газів етилового спирту у повітрі, що видихається людиною, набор експрес-діагностики наркотиків, набір експрес-діагностики вибухових речовин тощо).

2. Чемодани чи валізи:

2.1. Уніфіковані (для виконання всіх елементів збирання речових джерел будь-яким антиделіктологом – уніфікований чемодан слідчого).

2.2. Спеціалізовані: 2.2.1. За суб’єктом (чемодан прокурора-криміналіста, чемодан експерта ОВС, чемодан вибухотехніка, чемодан інспектора ДАІ та ін.). 2.2.2. За природою і різновидами речових джерел (одорологічна валіза, біологічна валіза, валіза вибухотехніка, валіза для роботи з наркотиками тощо).

3. Пересувні лабораторії: 3.1. Уніфіковані (пересувна криміналістична лабораторія). 3.2. Спеціалізовані (пересувна лабораторія вибухотехніка, пересувна лабораторія інспектора ДАІ, пересувна лабораторія МЧС, пересувна екологічна лабораторія та ін.).

Питання 3. Склад валізи по роботи з мікрооб’єктами та одорологічної валізи

Склад мікрооб’єктологічної валізи:

1. Технічні засоби пошуку, розшуку і виявлення мікрооб’єктів – набори луп, УФ-випромінювач, ЕОП, освітлювачі, у т.ч. світлопровідні пучки (волокна), розчин люміналу (для пошуку замитих чи затертих слідів крові).

2. Технічні засоби фіксації та вилучення мікрооб’єктів:

а) твердих мікрочасток і мікротіл – скальпель, пінцети, ебонітові палички (для вилучення статично заряджених мікрооб’єктів – папір, текстильні волокна тощо), магнітний пензлик, липкі стрічки, дактилоплівка, дрібнопориста губка, мікропилесос;

б) рідких – набір мікрокапілярів;

в) газоподібних – мікропилесос;

г) мікротрас – для їх фізичного моделювання паста «К», «У-18», сіеласт, латекс, дактилоплівка, електростатична ковдра (для пошуку і моделювання відбитків взуття на долівці).

3. Технічні засоби пакування, зберігання та транспортування мікрооб’єктів:

а) твердих мікрочасток і мікротіл та мікроречовин – набір скляних бюксів;

б) рідких – набір мікрокапілярів, які мають з обох боків притерті кришечки для герметичного зберігання у капілярі мікроречовин рідини;

в) газоподібних – набір скляних бюксів, що закриваються герметично; поліетиленові пакети і скляні ємкості із герметичним закриттям для упаковки носіїв газоподібних мікрооб’єктів.

4. Технічні засоби документування процесу збирання мікрооб1єктів – фотоапарат із набором перехідних кілець для здійснення мікрозйомки.

Склад одорологічної валізи:

На верхній полиці розміщені:

1. 4 стерильних скляних місткостей об’ємом 500 мл із металевими кришками, що герметично загвинчуються, які зверху накриваються відповідним каркасом. Це й дозволяє опечатати ємкість так, що її відкриття сторонньою людиною вже не можливо. З цією метою нижня конструкція каркасу являє собою металевий хомут, через кінцівки якого пропускається тонкий дріт. Цим дротом затягується хомут, який вже не дає зняти кришку ємкості. Кінцівки вказаної проволоки закріплюють на бирці, яка також кріпиться до однієї з кінцівок хомутика, а поверх бирки клеєм ПВА наклеюють листочок паперу, на якому попередньо зроблений відбиток печатки правоохоронного органу і виконані підписи слідчого і понятих.

2. 1 скляна ємкість, яка також герметично закривається металевою кришкою. У даному випадку поверх кришки каркас вже не надівається, оскільки у даній ємкості зберігається вже 10 уніфікованих запахоносіїв у вигляді чистих шматочків білої бавовняної тканини на зразок фланелі розміром 150 × 200 мм, які попередньо піддані дезодоризації і оверложені за контуром з метою багаторазового їх використання.

3. 1 скляна ємкість із герметично загвинчуваною металевою кришкою, в якій знаходяться піддані дезодоризації бавовняні носії розміром 50 × 50 мм. На ці носії мають збирати зразки крові особи, яку мають піддати перевірці, вони також оверложені за контуром з метою їх багатократного використання. Раніше замість них були п’ятишарові шматочки бинту, з якими робота виявилася складною: шматочки розшарувалися, були одноразові тощо.

4. 4 скляні ємкості об’ємом біля 150 мл, у яких будуть зберігатися до висихання вказані вище бавовняні носії розміром 50 × 50 мм зі зразками крові особи, яку мають піддати перевірці. Ці ємкості вже закриваються не герметично, а напроти, забезпечують необхідну вентиляцію повітря, щоб запобігти загниванню і пліснінню крові до її висихання. Проте поверх кришечки цих ємкостей також накриваються аналогічними каркасами, які роблять неможливим проникнення сторонньої особи.

На нижній полиці одорологічної валізи, виконаної у вигляді металевого ящика, розташовані у відповідних нішах такі технічні засоби:

1. 1 рулон побутової алюмінієвої фольги.

2. 2 великих анатомічних пінцети.

3. 1 малі плоскогубці (для скручування дроту на хомуті металевого каркасу скляних ємкостей.

4. 1 малий анатомічний скальпель.

5. 2 вузькі стрічки скотчу. 6. Канцелярські приналежності.

З боків і позаду одорологічна валіза має три кишені: одну велику і дві малі, в яких розміщені:

1. 1 розбризкувач із дистильованою або проточною водопровідною водою об’ємом біля 250 мл.

2. 2 пари гумових рукавичок, які вже мають стерильну аптечну упаковку.

3. Порцовані шматки поштового обгорткового паперу, розрахованого на упаковку 4-5 невеликих запахоносіїв.

4. 10 паперових поштових конвертів різного розміру.

5. 2 шматки чистого поліетилену чорного кольору 300 × 300 і 400 × 400 мм.

6. 1 рулон міцної мотузки.

7. 50 шматочків тонкого писального паперу розміром 50 х 50 мм з відтисненням печатки правоохоронного органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа або матеріали.

8. 10 листочків звичайного писального паперу розміром 70 × 150 мм, для виконання на скляній місткості засвідчувальних написів слідчого і понятих.

9. 1 тюбик клею ПВА об’ємом 250 мл.

Дата добавления: 2015-07-20