Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Загальні відомості про невербальне спілкування.

Читайте также:
  1. Відомості про однокристальні 8-розрядні мікроконтролери сімейства МК51, їх характеристика
  2. Відомості про слов’ян в античних авторів: візантійські автори.
  3. Відомості про слов’ян в античних авторів: готські джерела.
  4. Відомості про слов’ян в античних авторів: східні автори.
  5. Глава 19. Загальні положення досудового розслідування
  6. Глава 42. Загальні засади міжнародного співробітництва
  7. Екстралінгвістичні і просодичні норми спілкування.

У діловому спілкуванні, опанувавши практику вербальних і невербальних засобів, можна сподіватися на перевагу перед партнером. „Читання” жестів, міміки сприяє формуванню точнішого уявлення про людину, з якою вступають у діловий контакт. Користуючись такою інформацією, можна уникнути небажаних вчинків і слів, що іноді роблять людей ворогами, можна викликати до себе симпатію й довіру, схилити на свій бік опонентів. Отже, безсумнівно, сучасній діловій людині дуже потрібно опановувати науку з новою незвичною назвою – боді-ленгвідж (мова тіла).

Невербальна комунікація – процес взаємообміну інформацією шляхом використання для передавання повідомлень немовних (несловесних) засобів комунікації.

Спілкування за допомогою мови тіла ведеться протягом тисячоліть, але предметом досліджень та уваги стало недавно. У кінці XX ст. виникла нова наукова дисципліна, у світі з’явилися спеціалісти з невербального спілкування. Предметом їх вивчення є поведінка людей у найрізноманітніших ситуаціях. Ці спостереження допомагають краще зрозуміти інших, самих себе і на основі отриманих знань зробити спілкування людей більш ефективним.

Деякі вчені зробили висновок, що людське спілкування на 55 – 65 % є невербальним. Як уважає Альберт Мерабян, спілкування тільки на 7 % є вербальним (слова і фрази), на 38 % – вокальним (інтонація, тон голосу, інші звуки), а більшість інформа­ції передається невербально.

У тих випадках, коли інформація, яка передається словами, не відповідає тому, про що говорять жести, міміка тощо, то на більшу довіру заслуговує інформація невербальна, адже жести, пози, міміка – здебільшого підсвідомості.

Трактуючи невербальні засоби комунікації, варто звернути увагу на національні традиції співрозмовників, оскільки вони можуть мати різне значення або відтінки значень у представників різних народів. Так, майже всі європейці, хитаючи головою зверзу вниз, передають згоду, болгари – незгоду, япон­ці підтверджують, що уважно слухають співрозмовника.

Оскільки підсвідомість людей працює автоматично, незалежно від них, невербальні знаки можуть „видати з головою”, тому, щоб сховати свої думки, доцільно:

• спеціально відпрацьовувати комплекс жестів, що надають правдоподібності сказаному;

• ширше використовувати позитивні невербальні знаки, що залучають інших, і, наскільки можливо, позбуватися негативних;

• дотримуватися дистанції щодо співрозмовника, щоб можна було приховати мікрознаки (рум’янець, зміни зіниць та ін.).

Для встановлення взаєморозуміння з партнерами, посилення впливу слів варто використовувати прийом „ віддзеркалення ”, тобто:

• приймати пози, схожі на пози співрозмовника (явне копіювання може бути розцінене як передражнювання, що призведе до втрати контакту);

• синхронізувати жести й ритм своїх рухів з жестами й ритмом рухів співрозмовника;

• використовувати у своєму мовленні подібні темп, гучність, інтонацію голосу, темп мовлення.

 


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 175 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Як працювати з курсом? | Етикет ділового спілкування | Поняття вербального спілкування. Стилі мови і стилі спілкування | Критерії культури мовлення | Звернення до духовних осіб в українській православній Церкві | Особові займенники. „Я” і „ми” скромності | Уживання слів, залежних від особових займенників | Вставні конструкції як засіб етикетної модуляції мовлення | Кінесика й норми спілкування. | Постава й поза |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Національна специфіка мовленнєвого етикету українців| Екстралінгвістичні і просодичні норми спілкування.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)