Митний тариф

Основною правовою базою для стягування митних зборів в Україні є Митний кодекс України і Закон «Про митний тариф».

Відповідно до цих документів Митний тариф України є зведенням ставок митних зборів, застосовуваних до товарів, переміщуваних че­рез митну межу України і систематизованим відповідно до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД).

Згідно з Законом при формуванні Імпортного митного тарифу ба­зові ставки ввізних митних зборів встановлюються до товарів, що походять з країн, в торгове-політичних відносинах з якими Україна застосовує режим найбільш сприятливої нації.

До товарів, що походять з країн, торгово-політичні відносини зі якими не передбачають режим найбільш сприятливої нації або країна І походження якої не встановлена, ставки ввізних митних зборів] збільшуються в два рази, за винятком випадків надання Україною тарифних пільг (преференцій).

В Україні застосовуються такі види ставок мит:

• адвалорні, що нараховуються у відсотках до митної вартості оподатковуваних товарів;

• специфічні, нараховуються у встановленому розмірі за одиницю! оподатковуваних товарів;

• комбіновані, поєднуючі обидва названі види митного обкладення. Вищеназваний Закон передбачає в необхідних випадках вживання

сезонних і особливих мит. До особливих мит відносяться: спеціальні, антидемпінгові, компенсаційні. Спеціальні мита застосовуються:

• як захисна міра, якщо товари ввозяться на митну територію Ук­раїни в кількості і на умовах, що наносять або загрожуючих завдати збитку вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конку­руючих товарів;

• як відповідь на дискримінаційні і інші дії, що ущемляють інтере­си України, з боку інших держав або їх союзів.

Антидемпінгові мита застосовуються при ввезенні на митну тери­торію України товарів за ціною більш низькою, ніж їх вартість в країні, з якої вони вивозяться, якщо таке ввезення наносить або за­грожує завдати матеріального збитку вітчизняним виробникам подібних товарів або перешкоджає організації або розширенню їх ви­робництва в Україні.

Компенсаційні мита застосовуються при ввезенні на митну тери­торію України товарів, при виробництві або вивозі яких прямо або побічно використовувалися субсидії, якщо таке ввезення наносить або загрожує завдати матеріального збитку вітчизняним виробникам подібних товарів або перешкоджає організації або розширенню їх ви­робництва в Україні.

Вживанню особливих видів мит передує розслідування, що прово­диться відповідно до законодавства України. Розмір ставок мит повинен бути співвідносним з величиною встановленого розслідуванням демпінгового заниження ціни, субсидій і виявленого збитку.

Закон України «Про митний тариф» передбачає також вживання тарифних пільг (тарифних преференцій) у вигляді:

• повернення раніше сплаченого мита;

• звільнення від сплати мита;

• зниження ставки мита;

• встановлення тарифних квот на преференційне ввезення (вивіз) товару.

Нарахування, сплата і стягування мита на товар проводяться на ос­нові його митної вартості відповідно до Митного кодексу України.

Митна вартість визначається декларантом за допомогою методів визначення митної вартості і заявляється (декларується) ним митному органу України при переміщенні товару через митний кордон України.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначається методами оцінки:

• за ціною операції з товарами, що ввозяться;

• за ціною операції з ідентичними товарами;

• за ціною операції з однорідними товарами;

• на основі віднімання вартості;

• на основі складання вартості;

• резервного методу.

Основним є метод оцінки за ціною операції з товарами, що ввозяться.

Утому випадку, коли основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний з перерахованих вище методів.

Відповідно до основного методу митною вартістю завозимого на митну територію України товару є ціна операції, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за товар, що ввозиться, на момент перетину ним митного кордону України (до порту або іншого місця прибуття).

При визначенні митної вартості в ціну операції включаються такі компоненти, якщо вони не були раніше в неї включені:

а) витрати по доставці товару до аеропорту, порту або іншого місця ввезення товару на митну територію України:

• вартість транспортування;

• витрати по вантаженню, вивантаженню, перевантаженню і пере­валюванню товарів;

• сума страховки;

б) витрати, понесені покупцем:

• комісійні і брокерські винагороди, за винятком комісійних по з купівлі товару;

• вартість контейнерів і (або) іншої багатообігової тари, як відповідно до ТН ЗЕД вони розглядаються як єдине ціле з оцінюваними товарами;

• вартість упаковки, включаючи вартість пакувальних матеріалів і робіт по упаковці;

в) відповідна частина вартості товарів і послуг, які прямо або побіч були надані покупцем безкоштовно або за заниженою ціною для використовування у зв'язку з виробництвом або продажем на вивіз:

• сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів і інших комплектуючих виробів, що є складовою частиною оцінюваних товарів;

• інструментів, штампів, форм і інших подібних предметів, використаних при виробництві оцінюваних товарів;

• матеріалів, витрачених при виробництві оцінюваних товарів (змащувальних матеріалів, палива тощо);

• інженерного опрацьовування, дослідно-конструкторської роботи, дизайну, художнього оздоблення, ескізів і креслень, виконаних за територією України і необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

г) ліцензійні і інші платежі за використовування об'єктів інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо або побічно здійснити як умову продажу оцінюваних товарів;

д) частина прямого або непрямого прибутку продавця від будь яких подальших перепродажів, передачі або використовування оцінюваних товарів на території України.

Названий метод не може бути використаний для визначення мит­ної вартості товару, якщо:

а) існують обмеження відносно прав покупця на оцінюваний то­вар, за винятком:

• обмежень, встановлених законодавством України;

• обмежень географічного регіону, в якому товари можуть пере­продувати;

• обмежень, істотно не впливаючих на ціну товару;

б) продаж і ціна операції залежать від дотримання умов, вплив яких не може бути враховано;

в) дані, використані декларантом при заяві митної вартості, не підтверджені документально або не є кількісно визначеними і до­стовірними;

г) учасники операції є взаємозалежними особами, за винятком ви­падків, коли їх взаємозалежність не впливає на ціну операції, що по­винно бути доведено декларантом. При цьому під взаємозалежними особами розуміються особи, яким властива хоча б одна з таких ознак:

• один із учасників операції (фізична особа) або посадовець одно­го з учасників операції є одночасно посадовцем іншого учасника опе­рації;

• учасники операції є співвласниками підприємства;

• учасники операції зв'язані трудовими відносинами;

• один з учасників операції є власником внеску (паю) або волода­рем акцій з правом голосу в статутному капіталі іншого учасника опе­рації, складових не менше 5% статутного капіталу;

• обидва учасники операції знаходяться під безпосереднім або не­прямим контролем третьої особи;

• учасники операції спільно контролюють, безпосередньо або побічно, третю особу;

• один з учасників операції знаходиться під безпосереднім або не­прямим контролем іншого учасника операції;

• учасники операції або їх посадовці є родичами.

При методі оцінки за ціною операції з ідентичними товарами як ос­нова для визначення митної вартості товару приймається ціна опе­рації з ідентичними товарами при дотриманні деяких умов. При цьо­му під ідентичними розуміються товари, однакові в усіх відношеннях з оцінюваними товарами, у тому числі за такими ознаками:

• фізичні характеристики;

• якість і репутація на ринку;

• країна походження;

• виробник.

Ціна операції з ідентичними товарами приймається як основа для визначення митної вартості, якщо ці товари:

а) продані для ввезення на територію України;

б) ввезені одночасно з оцінюваними товарами або не раніше ніж за 90 днів до їх ввезення;

в) увезені приблизно в тій же кількості і/або на тих же комерційних умовах. У випадку якщо ідентичні товари ввозилися в іншій кількості і/або на інших комерційних умовах декларант повинен провести відповідне коректування їх ціни з урахуванням цих відмінностей і до­кументально підтвердити її обгрунтованість.

При визначенні митної вартості за ціною операції з ідентичними товарами повинні враховуватися витрати, вказані в основному методі.

У випадку, якщо при цьому методі виявляється більше однієї ціни операції по ідентичних товарах, то для визначення митної вартості то­варів, що ввозяться, застосовується найнижча з них.

При методі оцінки за ціною операції з однорідними товарами за осно­ву для визначення митної вартості товару приймається ціна операції по товарах, однорідних з тими, що ввозяться при дотриманні ряду умов. При цьому під однорідними розуміються товари, які, хоча і не є абсолютно однаковими, в усіх відношеннях, мають схожі характерис­тики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконува­ти ті ж функції, що і оцінювані товари і бути комерційно взаємо­замінними.

При визначенні однорідності товарів враховуються такі їхні ознаки:

• якість, наявність товарного знака і репутація на ринку;

• країна походження;

• виробник.

Цей метод застосовується за тих же умов, що і метод оцінки за ціною операції з ідентичними товарами. Згідно з цими методами митної оцінки:

а) товари не вважаються ідентичними або однорідними з оціню­ваним, якщо вони не були вироблені в тій же країні, що і оцінювані товари;

б) товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги тільки в тому випадку, якщо не є ні ідентичних, ні однорідних товарів, створених особою — виробником оцінюваних товарів;

в) товари не вважаються ідентичними або однорідними, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, їх художнє оздоб­лення, дизайн, ескізи і креслення й інші аналогічні роботи виконані в Україні.

Митна вартість за методом оцінки на основі віднімання вартості визначається в тому випадку, якщо оцінювані, ідентичні або однорідні товари продаватимуться на території України без зміни свого первинного стану.

При такому методі як основа для визначення митної вартості това­ру приймається ціна одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні або однорідні товари продаються найбільшою партією на території Ук­раїни не пізніше 90 днів з дати їх ввезення учаснику операції, що не є взаємозалежною з продавцем особою.

З ціни одиниці товару віднімаються такі компоненти:

а) витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток і загальні витрати у зв'язку з продажем в Україні товарів то­го ж класу і вигляду, що ввозяться;

б) суми ввізних митних зборів, податків, зборів і інших платежів, що підлягають сплаті в Україні, у зв'язку з ввезенням або продажем товарів;

в) звичайні витрати, понесені в Україні на транспортування, стра­хування, вантажні і розвантажувальні роботи.

При методі оцінки на основі складання вартості за основу для виз­начення митної вартості товару береться ціна товару, розрахована шляхом складання:

а) вартості матеріалів і витрат, яких зазнав виготівник у зв'язку з виробництвом оцінюваного товару;

б) загальних витрат, характерних для продажу в Україні з країни вивозу товарів того ж вигляду, з такими ж витратами на:

• транспортування,

• вантажні і розвантажувальні роботи,

• страхування до місця перетину митної межі України і інших витрат;

в) прибутку, звичайно одержуваного експортером в результаті по­ставки до України таких товарів.

У випадках якщо митна вартість товару не може бути визначена декларантом в результаті послідовного вживання попередніх методів або якщо митний орган аргументовано вважає, що ці методи оцінки митної вартості не можуть бути використані, митна вартість оцінюва­них товарів визначається з урахуванням світової практики.

Як основа для визначення митної вартості товару по резервному ме­тоду не можуть бути використані:

а) ціна товару на внутрішньому ринку України;

б) ціна товару, що поставляється з країни його вивозу в треті країни;

в) ціна на внутрішньому ринку України на товари українського по­ходження;

г) довільно встановлена або достовірно не підтверджена ціна товару.

Країна походження товару визначається згідно з існуючою міжна­родною практикою з метою здійснення тарифних і нетарифних за­ходів регулювання ввезення товару на митну територію України і йо­го вивозу з цієї території.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був виготовлений проведений або підданий достатній переробці відповідно до певних критеріїв. При цьому під країною походження товару може розумітися група країн, митні союзи країн, регіон або ча­стина країни, якщо є необхідність їх виділення для цілей визначення походження товару.

Товарами, повністю виробленими у цій країні, вважаються:

а) корисні копалини, здобуті на її території, або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі і в морських надрах, якщо країна має виняткові права на розробку цих надр;

б) рослинна продукція, вирощена або зібрана на її території;

в) живі тварини, що народилися і вирощені в ній;

г) продукція, одержана в цій країні від вирощених в ній тварин;

д) вироблена в ній продукція мисливського, риболовецького, морського промислів;

е) продукція морського промислу, здобута і (або) вироблена в Світовому океані її судами або судами, орендованими (зафрахтовани­ми) нею;

ж) вторинна сировина і відходи, що є результатом виробничих і інших операцій, здійснюваних в ній;

з) продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних судах, що належать цій країні або що орендуються нею;

й) товари, вироблені в ній винятково з продукції, вказаної в пунк­тах «а» — «з».

Якщо у виробництві товару беруть участь дві і більше країн, його походження визначається відповідно до критеріїв достатньої перероб­ки товару в цій країні:

а) зміна товарної позиції (класифікаційного коду товару) по ТН ВЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків, що відбулося в ре­зультаті переробки товару;

б) виконання виробничих або технологічних операцій, достатніх або не достатніх для того, щоб товар вважався тим, що походить з тієї країни, де ці операції мали місце;

в) правило адвалорної частки, тобто зміна вартості товару, коли процентна частка вартості використаних матеріалів або доданої вар­тості досягає фіксованої частки ціни товару, що поставляється.

При цьому вважаються не відповідаючими критерію достатньої пе­реробки:

• операції по забезпеченню збереження товарів під час зберігання або транспортування;

• операції по підготовці товарів до продажу і транспортування (дроблення партії, формування відправок, сортування, переупакову­вання);

• прості складальні операції;

• змішування товарів (компонентів) без додання одержаної про­дукції характеристик, істотно відрізняючих її від початкових складових.

Для підтвердження походження товару з даної країни митний орган України має право вимагати подачі сертифіката про його походження.

Дата добавления: 2015-07-20