Встановлення цін на товари повсякденного попиту.

У сучасних умовах встановлення цін на вироби та послуги, які вже є на ринку, не може здійснюватися в відриві від постійного вдосконалення технічних параметрів продукції та підвищення її якості.

Всі ці зміни повинні відбуватися з урахуванням вимог маркетингу, згідно з запитами та пропозиціями конкретних груп споживачів.

Якісне вдосконалювання товарів, які є на ринку, в відриві від бажань та потреб конкретних споживачів сьогодні річ безглузда. Підвищення якості супроводжується збільшенням витрат виробництва, а значит і зростанням цін на продукцію.

Для успіху у конкурентній боротьбі керівництву підприємства необхідно виробити стратегію, яка направлена на постійне зниження цін на традиційні для даного сегменту ринку вироба або послуги.

Для вже сформованого ринку збуту і реалізації товарів можна виділити вісім основних видів цін, використання яких забезпечує підвищення конкурентоспроможності підприємства.

1. Ковзка падаюча ціна на вироби та послуги. Визначаючим фактором до встановлення цін на продукцію є співвідношення попиту та пропозиції. По мірі насичення ринку товарами, ціна повільно падає (особливо оптова, але роздрібна ціна може бути стабільною).

При складанні прогнозу збуту товарів керівництву підприємства необхідно проаналізувати темпи зростання обсягу виробництва, зіставити її з динамікою ємності ринку, визначити на який відсоток необхідно знизити ціни у майбутньому періоді щоб забезпечити стійкий збут продукції.

Такий підхід використовується у відношенні виробів масового попиту, коли вони адресовані великим групам споживачів.

2. Довгострокова ціна – встановлюється на товари масового попиту. Вона не підлягає коливанням на протязі відносно тривалого періоду часу. Однак в залежності від господарської кон’юнктури можуть вносити зміни в сам вироб (зменшуватися розмір, вага, незначно погіршуватися якість) з тим, щоб зберегти незмінною ціну. Це можливо до певних границь і на нетривалий термін, так як підприємству гарантовано падіння обсягу реалізації продукції.

3. Ціна споживчого сегменту ринку. Рідкі групи споживачів можуть платити за однакові товари різну ціну на ринку. Споживачі з високим рівнем прибутку більш чутливі до комфорту, якості, товарів, вигоди. Вони можуть заплатити більш ніж споживачі з середнім або низьким рівнем прибутку. Тому ціна може змінюватися в залежності від того, кому товар призначен.

4. Еластична (гнучка ціна). Ціна встановлена в залежності від характеру кон’юнктури ринку на даний момент часу, носить назву гнучкої або еластичної. Використання такого підходу виправдано тоді, коли можливі сильні коливання попиту та пропозиції у відносно короткі періоди часу або коли необхідно протистояти новим конкурентам.

5. Переважна ціна. Вона дозволяє підприємству продовжувати зберігати порівнювальні переваги на ринку по відношенню до старих та особливо нових конкурентів.

Мета підприємства, яке встановлює таку ціну, максимально утруднити впровадження на ринок нових конкурентів та підприємств аутсайдерів, зробити для них невигідно інвестувати кошти у розвиток виробництва даного виду товару, заставити їх платити більшу ціну за право впровадження на ринок. Підприємство, яке займає домінуючу позицію, передбачає певне зниження цін на свої вироби і може забезпечити значне зниження витрат виробництва за рахунок зростання обсягів збуту та економії на витратах щодо реалізації продукції.

6. Ціна на вироб, який вже знято з виробництва. Це не розпродаж виробів за зниженими цінами і не різновид демпінгу. Це орієнтація на строго обмежене коло споживачів, які потребують тільки ці товари. Цим споживачам необхідні запчастини, деталі. Вони з готовністю заплатять більш високу в порівнянні з звичайною ціну.

7. Ціна, яка встановлена нижче, ніж у більшості підприємств. Цей підхід використовується тоді, коли на ринку є взаємодоповнюючи вироби. Ці вироби можуть бути реалізовані за звичайними цінами у наборі з товарами, ціни на які знижені. Для підприємств важливо залучити увагу до основної продукції, а вироби за зниженими цінами є своєрідною формою реклами.

8. Договірна ціна. Вона вигідна і не розорительна для покупців. Це ціни, які пропонують споживачам які –не будь знижки в порівнянні з звичайною роздрібною ціною (наприклад, купуєш 2 відеокасети, третя дається безкоштовно). Такий підхід складає у споживача ілюзію одержання значної вигоди для себе. Але на самому ділі основну вигоду від такої угоди одержує підприємство-виробник, яке збільшує товарообіг і масу прибутку.

Усі розглянуті підходи до ціноутворення сприяють підвищенню конкурентоспроможності підприємства. Роль маркетингу полягає у виробі оптимального підходу до встановлення цін.

Лекція №

з дисципліни “Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг”

Дата добавления: 2015-07-20