Комерційна діяльність у митній справі.

Система регулювання зовнішньоторговельних операцій в Україні почала формуватися в кінці 1991 р. — початку 1992 р. При цьому за­стосовуються методи нетарифного регулювання: квотування і ліцен­зування експортних поставок, а також реєстраційний режим відносно експортерів стратегічно важливих сировинних товарів (СВСТ). Під ліцензійним контролем знаходилася переважна частина експорту Ук­раїни (в 1992-1993 рр. — біля 75-80%), причому за його основним об­сягом ліцензії видавалися в межах встановлених державою квот.

З 1992 р. став діяти експортний митний тариф. У перші два роки його дії вивізні мита охоплювали близько 3/4 російського експорту. Обкладенню митами підлягав експорт паливно-сировинних товарів, продовольства, промислових напівфабрикатів, а також деяких видів готової промислової продукції.

З 1992 р. ввезення товарів до України було звільнено від квотуван­ня, ліцензуванню підлягає ввезення обмеженого числа виробів, як то: хімічні засоби захисту рослин, ліки, промислові відходи, а також това­ри, включені в перелік, визначуваний Урядом і Президентом (озб­роєння, боєприпаси, ядерні матеріали і технології, дорогоцінні мета­ли і каміння, наркотичні, психотропні речовини і отрути, продукція, що має подвійне призначення). Імпортні поставки регулювалися пе­реважно тарифними і податковими заходами.

У 1993-1994 рр. відбулася часткова лібералізація експортного ре­жиму: список квотованих товарів поступово скорочувався, зменшу­вався також перелік товарів, оподатковуваних експортними митами, а їх ставки знижувалися. При імпорті товарів митні збори і податки до­повнювалися обов'язковою сертифікацією на предмет безпеки і відповідності українським стандартам.

Протягом другої половини 1994 р. і на початку 1995 р. в основному був відмінений колишній порядок регулювання українського експор­ту на основі квот і ліцензій. З того часу в перелік товарів, що підпада­ють під ліцензійний режим, стали входити:

• продукція, вивіз якої регламентується квотами, встановленими на базі підписаних Україною міжнародних зобов'язань (добровільне обмеження експорту);

• товари, по яких збережений особливий порядок експорту.

Відміна кількісних обмежень і особливого режиму експорту основ­них валютоємних товарів супроводжувалася введенням у другій поло­вині 1994 р. реєстрації контрактів на експорт окремих товарів, що раніше підпадали під ліцензійний контроль. З 1994 р. діє система ва­лютного контролю при експорті товарів.

Найважливіші зсуви в галузі державного регулювання зовнішньо­торговельної діяльності відбулися в 1995 р.: лібералізація нафтового експорту, відміна інституту спецекспортерів СВСТ, обмеження об­ласті вживання заходів нетарифного регулювання, введення нових ставок ввізних митних зборів, зниження або відміна вивізних митних зборів по основних товарних групах.

Вивізні митні збори відмінені з 1 квітня 1996 р. практично по всіх товарах, а по нафті і газовому конденсату — з 1 липня 1996 р.

Одним з основних підсумків лібералізації зовнішньої торгівлі є пе­ретворення митного тарифу в основний інструмент регулювання імпорту.

Заходи зовнішньоторговельного регулювання застосовуються до товарів на основі Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД)

При переході до нових ринкових інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, вживаних в світовій практиці, ви­никла необхідність зміни організації митного контролю за товарами, що знаходяться в зовнішньоторговому обігу. Якщо раніше (до кінця 80-х років) режим і процедура пропуску товарів визначалися залежно від того, хто був суб'єктом зовнішньоторговельної угоди, то зараз головним критерієм є об'єкт операції, тобто конкретний товар. У зв'язку з цим для державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності використовується Товарна номенклатура зовнішньоеко­номічної діяльності, розроблена на базі Гармонізованої системи опи­су і кодування товарів (ГС) і Комбінованої тарифне-статистичної но­менклатури європейського економічного співтовариства (КН ЕЕС). Девятизначний цифровий код ТН ВЕД означає:

• перші шість цифр — код товару по ГС;

• перші шість цифр плюс сьома і восьма цифри — код товару по КН ЕЕС;

• дев'ята цифра — можливу деталізацію в майбутньому тих або інших товарних позицій з урахуванням інтересів України.

Правильне визначення положення товару в номенклатурі (його класифікація) має вирішальне значення для встановлення режиму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, під який цей товар підпадає.

Ухилення від встановленого порядку переміщення через межу конкретного товару шляхом його неправильної класифікації і/або вказівки невірних даних в митній декларації розглядаються митними органами як порушення, що спричиняє за собою відповідальність відповідно до чинного законодавства.

В ТН ЗЕД строго дотримується принцип однозначного віднесення товарів до класифікаційних угрупувань відповідно до приміток і ос­новних правил інтерпретації ТН ЗЕД. Однозначне розуміння кла­сифікаційних угрупувань є необхідною умовою при визначенні ставок митних зборів і інших платежів, зіставленні даних про зовнішню торгівлю різних країн і ін. Одиниці вимірювання, що використову­ються в ТН ЗЕД, відповідають міжнародним стандартам.

ТН ЗЕД практично повністю співпадає з Гармонізованою систе­мою опису і кодування товарів, тому її вживання в митно-тарифних і статистичних цілях здійснюється відповідно до основних правил кла­сифікації, а також пояснень і приміток, які є невід'ємною і головною частиною ГС. Існує шість основних правил:

1. Найменування розділів, груп, підгруп дані тільки для зручності користування. З правової точки зору класифікація товарів по групах повинна здійснюватися відповідно до пояснень і приміток до розділів, груп, позицій ГС. Якщо ж в поясненнях або примітках немає іншої обмовки, тоді товари повинні класифікуватися згідно 2, 3, 4, 5 і 6-му правилам ГС.

2. Товар повинен включатися в позицію незалежно від того, чи знаходиться він в комплектному або закінченому виробництвом ви­гляді. При цьому комплектний або незакінчений виробництвом товар повинен мати всі основні ознаки комплектного або закінченого ви­робництвом виробу. В товарну позицію, до якої відносяться ком­плектні або закінчені виробництвом вироби, повинні також включа­тися товари в незібраному або розібраному стані, наприклад поставка меблів «житлова кімната» в розібраному вигляді.

Згідно з тим правилом товар, що полягає частково з суміші або з'єднань з іншим матеріалом, при збереженні його цілісності повинен враховуватися в тій же позиції, що і товар без суміші і з'єднань. На­приклад, йогурт в суміші з добавками цукру і фруктів повинен вклю­чатися в товарну субпозицію 040310 «Йогурт».

Необхідно враховувати, що користування цим правилом можливе тільки з урахуванням приміток і пояснень до розділів і груп ГС. На­приклад, в поясненні до розділу XV «Чорні і кольорові метали і виро­би з них» визначено:

• сплав чорних і кольорових металів повинен класифікуватися по металу, який по вазі у цьому сплаві переважає над вагою будь-якого іншого металу;

• сплав, що складається з чорних або кольорових металів з доро­гоцінними металами (срібло, золото, платина), вага яких в загальній вазі сплаву перевищує 2%, повинен враховуватися в групі 71 «Доро­гоцінні метали...».

3. Якщо з яких-небудь причин товар можна класифікувати по двох або більш позиціях, то в цих випадках належить:

а) віддати перевагу тому виду, який має більш конкретне в порівнянні з іншими найменування. Наприклад, ворсисті текстильні килимки для салону автомобіля повинні включатися в товарну по­зицію 5703 «Килими і інші текстильні підлогові покриття...», а не в позицію 8708 «Запасні частини і приналежності до автомобілів...», оскільки вони конкретно описані «килимки...», а не «обладнання для автомобіля»;

б) товари, що складаються з різних матеріалів або різних компо­нентів, а також товари у вигляді наборів, які призначені для їх ре­алізації через роздрібну торгівлю і не можуть бути класифіковані згідно з пунктом «а» цього правила, повинні класифікуватися за тим матеріалом або компонентом, ознаки якого якнайповніше відобража­ють специфічний характер або призначення товару. Наприклад, ком­плект подарункового набору, що складається з ножиць (8213), гребінців (9616), мила туалетного (340111), туалетної води (3303), зуб­ної пасти (3306), зубної щітки (960321), укладених в косметичну су­мочку з текстильного матеріалу (420212), повинен включатися в то­варну позицію 9605 «Несесери дорожні для особистого туалету...».

Проте це правило не розповсюджується на «комплект» продуктів, що складається з однієї банки креветок (160520), 1 кг пряників (190520) і 1 кг свіжих огірків (0707), укладених в господарську сумку (4202), оскільки жоден з перерахованих товарів не може бути компо­нентом, що відображає специфічний характер даного набору.

У тих випадках, коли до товарів при їх класифікації не може бути застосовано правило 3 (пункти «а» і «б»), їх слід включати в ту по­зицію, код якої є останнім у цифровому ряду серед товарів, яким в рівній мірі віддається перевага.

4. Товари, які не можуть бути класифіковані відповідно до трьох вищеперелічених правил, повинні включатися в ті позиції, які найбільш близькі їм за змістом або за призначенням.

Це правило введено в номенклатуру для того, щоб надати мож­ливість класифікувати нові товари в міжнародній торгівлі. Викорис­товується воно украй рідко.

5. За цим правилом визначається класифікація футлярів, ящиків і подібних їм пакувальних виробів, спеціально пристосованих для зберігання і транспортування певного товару або набору товарів:

а) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, крес­лярсько-художніх інструментів, ювелірних виробів і інші подібні упа­ковки, спеціально пристосовані для певного товару або набору то­варів, розраховані на тривале використовування, поставляються і продаються звичайно разом з товарами, для яких вони призначені і класифікуються одним кодом разом з товаром. Це правило застосо­вується в тих випадках, коли пакувальні вироби поставляються разом з їх вмістом, хоча для зручності транспортування вони можуть бути розділені.

Якщо ж здійснюється поставка подібних товарів окремо від ви­робів, для яких вони призначені, тоді вони повинні включатися у відповідні їх призначенню товарні позиції. Наприклад, чемодани, футляри, аташе-кейси та інші подібні їм вироби, поставка яких здійснюється як самостійна, повинні враховуватися у позиції 4202 «Чемодани, аташе-кейси, футляри...».

Це правило також не розповсюджується на пакувальні матеріали, які не відповідають основному характеру товару. Наприклад, срібні цукерниці повинні враховуватися у позиції 711311 «Ювелірні виро­би...з срібла...», а не у позиції 1704 «Кондитерські вироби...»;

б) винятком із правила 5 є тара і подібні їй товари багаторазового використовування. Наприклад, каністри для бензину повинні врахо­вуватися у позиції 7310 «Цистерни, бачки...аналогічні місткості з чор­них металів».

6. Класифікація товарів в субпозиціях повинна проводитися за їх найменуваннями і з урахуванням пояснень і приміток до розділів, груп ГС. Наприклад, необхідно класифікувати «краватку чоловічу трикотажну». Здавалося б, що його треба віднести до товарної позиції 6215 «Краватки, краватки-метелики і шийні хустки», але в пояснен­нях до цієї товарної позиції визначено, що «краватки, краватки-мете­лики...з трикотажу або ручної в'язки» повинні включатися в позицію

«Інші готові обладнання одягу, трикотажні, деталі одягу або об­ладнання одягу, трикотажні».

Зміст перерахованих шести основних правил доповнюється де­тальними поясненнями і примітками до розділів, груп, окремих то­варних позицій.

Дата добавления: 2015-07-20