Гломерулонефрит у дітей.

Гломерулонефрит – двобічне дифузне імунне запалення нирок з переважним ураженням клубочків, а також втягненням в патологічний процес канальців, артеріол, строми нирок. Проявляється ренальними та екстраренальними симптомами.

Етіологія

Звичайно початку хвороби за 1-3 тижні передує стрептококова інфекція у вигляді фарингіту, тонзиліту, скарлатини, шкірних уражень.

Припускається, що охолодження, респіраторна вірусна інфекція у дитини з хронічним тонзилітом або носійством шкірного нефритогенногострептококу групи А можуть привести до активації інфекції і зумовити виникнення гострого гломерулонефриту.

Патогенез

Ведучим імунопатологічним механізмом вважають утворення в крові або в нирках імунних комплексів. У здоровому організмі останні поглинаються фагоцитами, в результаті чого настає ліквідація антигену. У разі неповноцінності імунної системи імунокомплекси залишаються циркулювати у кровоносномі руслі і за певних умов осідають у різних частинах клубочка. Між антигеном і антитілом відбувається реакція, внаслідок якої активізується система комплементу, збуджуються нейтрофіли, ферменти яких пошкоджують базальну мембрану клубочків. Це веде до її розриву, з’явленню в сечовому просторі білків плазми, еритроцитів, фрагментів мембран.

Якщо антитіла утворюються до власної тканини базальної мембрани, то гломерулонефрит набирає аутоімунного механізму. У такій ситуації імунне запалення набуває злоякісно-хронічного перебігу.

Внаслідок імунних реакцій і руйнування тканини нирок збуджується система коагуляції крові, що призводить до відкладання фібрину, утворення мікротромбів і порушення мікро циркуляції в клубочках. Одночасно розвиваються проліферативні процеси і розростається сполучна тканина.

Розрізняють первинні (власне первинні захворювання клубочків нирок) та вторинні (при деяких системних захворюваннях) гломерулонефрити.

Класифікація первинного гломерулонефриту у дітей

форми гломерулонефриту	Активність ниркового процесу	Стан функції нирок
Гострий: - з нефритичним синдромом; - з нефротичним синдромом; - з ізольованим сечовим синдромом; - з нефротичним синдромом, гематурією, артеріальною гіпертензією	Період початкових проявів. Період розгорнутих клінічних проявів. Період зворотного розвитку. Перехід до хронічного гломерулонефриту	Без порушення функції нирок. 3 порушенням функції нирок. Гостра ниркова недостатність
Хронічний: — нефротична форма; — гематурична форма; — змішана форма	Період загострення. Період часткової ремісії. Період повної клініко-лабораторної ремісії	Без порушення функції нирок. 3 порушенням функції нирок. Хронічна ниркова недостатність
Підгострий (злоякісний)	3 порушенням функції нирок. Хронічна ниркова недостатність

Клінічно діагноз хронічного гломерулонефриту встановлюють звичайно через 1 рік від початку захворювання при збереженні активності процесу.

Підгострий (злоякісний) гломерулонефрит характеризується бурхливим початком, швидко прогресуючим, злоякісним перебігом, складно піддається лікуванню і часто закінчується летально через 6-18 міс. від його початку.

Дата добавления: 2015-07-26