Клініка гломерулонефриту.

Симптоми гострого гломерулонефриту умовно діляться на реальні (сечовий синдром) і екстраренальні (набряки, гіпертензія та ін.).

Сечовий синдром – олігурія, протеїнурія, гематурія, циліндрурія.

Набряковий синдром – виникає внаслідок підвищення капілярної проникливості, гідрофільності тканин, порушення онкотичного і осмотичного тиску крові внаслідок протеїнурії, гіпопротемїнемії, підвищення реабсорбції води і зменшення екскреції натрію із сечею. Чим вища протеїнурія, тим значніше виражені набряки.

Гіпертензій ний синдром – при зменшенні клуб очкової фільтрації підвищується синтез реніну. Він взаємодіє з білком крові ангіотензиногеном, утворюючи ангіотензин-І, далі утворюється антиотензин-ІІ – міцний вазоконстриктор. Він стимулює секрецію альдостерону → затримка натрію, води → збільшення об’єму циркулюючої крові.

Характеристика клінічних синдромів гострого гломерулонефриту

Нефритичний синдром	набряки гіпертензія макрогематурія протеїнурія 2-3 г/добу відсутність змін у білковому спектрі крові і гіперхолестеринемії
Нефротичний синдром (НС)   А. повний   В. неповний	набряки протеїнурія більше 3-3,5 г (до 10 г/добу) гіпопротеїнемія диспротеїнемія (за рахунок збільшення α2 – глобулінової фракції). гіперхолестеринемія відсутність одного із вищевказаних симптомів
Ізольований сечовий синдром	відсутність набряків і гіпертензії наявність протеїнурії, еритроцитурії, рідше лейкоцитурії
Нефротичний синдром з гематурією і гіпертензією	повний або неповний НС з гематурією НС з гіпертензією НС з гематурією і гіпертензією

Особливості гломерулонефриту в дітей

1. У дітей часто спостерігаються форми гломерулонефриту з не­чіткою клінічною картиною (оліго- та моносимптомні, зі слабко ви­раженим сечовим синдромом).

2. Частіше, ніж у дорослих, спостерігається абдомінальний синдром, але рідше — підвищення артеріального тиску.

3. У початковому періоді гломерулонефриту часто спостерігаєтьс лейкоцитурія переважно лімфоцитарного типу.

4. Початок хвороби частіше поєднується з гострою нирковою недостатністю.

5. При лікуванні гломерулонефриту (нефротичної форми) у дітей гормональними препаратами частіше спостерігаються позитивні наслідки.

6. При нефротичному синдромі в дітей 5-6-річного віку перева­жають мінімальні зміни в клубочках.

7. Частіше, ніж у дорослих, спостерігається поєднання гломеруло­нефриту з пієлонефритом.

Ускладнення гострого періоду: анурія (гостра ниркова недостатність), ангіоспастична енцефалопатія (еклампсія) та серцево судинна недостатність (у дітей зустрічається дуже рідко).

Диференціальна діагностика гломерулонефриту та пієлонефриту в дітей

Ознаки	Гломерулонефрит,	Пієлонефрит
Загальні набряки	Часті	Не типові
Дизуричні явища	Рідко	Часто
Підвищення тем­ператури тіла	Рідко	Часто
Біль у животі або спині	Переважно в спині або попереку	Часто в животі
Симптоми загаль­ної інтоксикації (анорексія, загаль­на слабкість, схуднення та ін.)	Не завжди виражені	Майже завжди
Артеріальна гіпертензія	Часто, особливо на початку захворювання	Рідко
Протеїнурія	Як правило, добре виражена	Слабко виражена
Гематурія і лейкоцитурія	Гематурія переважає над лейкоцитурією (лімфоцитарною)	Лейкоцитурія (нейтрофільна) переважає над гематурією
Циліндрурія	Гіалінові та зернисті циліндри	Можуть бути зернисті, бактеріальні та лейко­цитарні циліндри
Сольовий осад	Можуть бути урати, оксалати	Переважають оксалати
Бактеріурія	Відсутня або слабко виражена	Добре виражена
Анемія	Відзначається в окремих хворих	Рідко
Лейкоцитурія (більше ніж 7-10 у полі зору)	Не завжди, частіше на початку захворювання	Часто
Збільшення ШОЕ	Часто	Рідко
Протеїнограма	Тенденція до зменшен­ня вмісту загального білка з гіпоальбунемією, гіперглобулінемією або гіпоглобулінемією	Мало змінюється

Діагноз

У хворого з ураженням нирок необхідно провести такий комплекс обстежень:

Дата добавления: 2015-07-26