Комплексний аналіз факторів культури зовнішнього середовища і врахування національних стереотипів поведінки у міжнародному менеджменті

Економічний, політичний та правовий аналіз зовнішнього середовища дозволяє визначити і оцінити, чи має сенс для фірми робота у даному регіоні, країні. Якщо ж відповідні висновки зроблені і узгоджені із стратегічними завданнями фірми, на перший план виступає завдання максимально ефективної роботи в обраних країнах [21].

Це завдання включає дві базові складові: з одного боку, необхідний вибір відповідних організаційних форм і масштабів проникнення. Друга складова ефективної роботи фірми у країні перебування - врахування і ефективне використання культурного середовища країни.

Роль культурного фактору в міжнародному менеджменті. Розрізняють три основні принципові позиції:

1.Першу представляють так звані універсалісти: їх точка зору полягає в тому, що значення культурного фактору перебільшено і, оскільки всі люди більш менш однакові, не потрібно робити будь-які суттєві поправки на культуру і тим більше чекати від них суттєвого приросту ефективності управління національними колективами.

2.Прихильники іншої позиції стверджують, що країни і нації розрізняються не за культурною традицією, а головним чином - рівнем економічного розвитку. Цей підхід так і називається: економіко-кластерний. У відповідності до нього міжнародний менеджер повинен шукати відповіді на питання ефективного управління саме у контексті порівняльного економічного розвитку країн перебування і країни базування.

3.Третя точка зору відстоює важливу роль саме культурного середовища, вважаючи, що його вивчення і практичне використання відповідних результатів підвищує ефективність міжнародного менеджменту. Більше того, особливості країн, абсолютно несхожих саме у культурно-історичному розвитку, дають часто однаково високі кінцеві економічні результати, але побудовані на абсолютно різних управлінських підходах.

Основними аспектами культурного середовища є:

- фізичні особливості;

- поведінка;

- належність до групи;

- значення роботи, професії;

- ієрархія потреб;

- комунікації.

Отже, вивчення і врахування національно-культурних особливостей окремих працівників буде підвищувати ефективність їх роботи і діяльність міжнародної організації в цілому, а також забезпечувати всередині фірми і в її зовнішньому середовищі атмосферу національно-культурної гармонії і соціального миру, цих найважливіших складових того, що можна назвати якістю життя в організації.

Комунікації в системі міжнародного менеджменту. Однією із найскладніших проблем культурної взаємодії у системі міжнародного менеджменту є комунікації.

Практика менеджменту дозволяє виділити і сформулювати ряд ключових проблем, з якими зіштовхується менеджер ТНК у повсякденній роботі і які суттєво залежать від культурного середовища [3, 21].

1. Мовні бар’єри.

Першою і природною перепоною для ефективних комунікацій в міжнародній фірмі є часто мовні бар’єри. Практика міжнародного бізнесу виробила декілька основних рецептів вирішення цієї проблеми, і першим серед них є спілкування на основній мові міжнародних комунікацій - англійській. Знання англійської в обсязі, достатньому для серйозних ділових контактів, - абсолютна вимога для будь-якого менеджера у сучасних умовах.

Суттєву допомогу і в подоланні самого мовного бар’єру, і в налагодженні комунікацій всередині міжнародної фірми надають місцеві спеціалісти і менеджери, які володіють мовою країни базування.

2. Невербальне спілкування.

Важливими є оцінка і врахування спілкування без слів (жестів, поз, форм привітання, різних ритуалів і т.д.). За даними Мехребієна лише 7% головної інформації під час спілкування передається словами, а 55% сприймається через вираз обличчя, пози, жести, 38% - через інтонації і модуляції голосу. Не вчасно вставлена у розмову пауза, безневинний (з точки зору своєї культури) жест, не адекватно сприйняті співбесідником із іншої культури, - все це може не лише спотворити враження від реально сказаного, але й визвати жорстку негативну особисту реакцію співбесідника, лише тому, що “ми сприймаємо людей іншої культури через призму нашої власної культури.

3. Сприйняття.

Немає сумнівів у тому, що негативний досвід, набутий раніше у спілкуванні з тією чи іншою особою, буде суттєво відбиватись на тому, як ми сприймаємо й інтерпретуємо інформацію, що отримуємо від неї. Однак наскільки сильніше можуть діяти уявлення, переконання і традиції національно-культурного характеру. Ось чому врахування нюансів сприйняття через призму іншої культури - необхідна риса професійно підготовленого менеджера.

4. Стереотипи.

Стереотипізація може розглядатись як похідна від неадекватного сприйняття: наклеювання деяких ярликів представникам іншої нації або культури призводить до відмови від об’єктивного сприйняття і аналізу інформації, заміни національними штампами.

Якщо бізнесмен вважає свого партнера хитрим шахраєм на тій підставі, що останній належить до певної нації, то навряд чи він буде сприймати ділову інформацію і поведінку партнера взагалі як чесну і відверту.

Національна стереотипізація, як правило, - досить складний продукт розвитку тієї чи іншої культури, впливу певної ідеологічної обробки, політичних подій та інших процесів. Ця проблема може досить суттєво ускладнити і контакти, і ділові зв’язки в міжнародному бізнесі. Тому головне завдання грамотного міжнародного менеджера полягає у подоланні цієї важкої спадщини.

5. Обставини часу і місця.

Тут можна виділили три головні моменти:

- значення плану і порядку в комунікаціях: їх дотриманню надається особливе значення у східній та ісламській культурі, у той час як західна - звертає на це набагато менше уваги. Зміна порядку зустрічі, узгодженої програми переговорів, спроба почати обговорювати раптово виникаючі теми - все це може бути розцінено представниками відповідних культур як спроба партнера погіршити їх позиції на переговорах і в майбутніх спільних справах взагалі;

- місце ділового контакту за певних обставин також відіграє значну роль в ефективності комунікацій;

- особливим питанням комунікації є повага до часу (пунктуальність). Цінність цієї якості дуже висока у США і в Європі, але, наприклад, країни латиноамериканського кластеру не приділяють цьому питанню серйозного значення, і запізнення бізнесмена на ділову зустріч на півгодини або, навіть, на годину не вважають великою проблемою.

6. Етика.

У будь-якій національній культурі питання моралі і етики відіграють першочергову роль, і вони можуть суттєво впливати на ефективність комунікацій. Від питань зовнішнього вигляду на ділових переговорах у чужій країні і до проблем моральної прийнятності тієї чи іншої реклами з точки зору норм даної культури - у всій цій широкій гамі питань міжнародний менеджер повинен бути ознайомлений з місцевою культурною традицією і проявляти максимум такту при оцінці прийнятності певних комунікаційних кроків та дій.

7. Інформація в системі управління.

Ще одна проблема, що суттєво впливає на ефективність комунікацій у міжнародній організації, - це вплив централізації і децентралізації в системах інформаційного обміну, обробки і прийняття рішень.

Загальновідомий той факт, що ділові культури різних націй суттєво відрізняються такими характеристиками як контроль над інформацією, що циркулює у фірмі, включаючи і ту, яка потрапляє у фірму із зовнішнього середовища, а потім надходить в середовище із фірми.

Наприклад, на думку дослідника Роберта Уорчестера, американські фірми поєднують явно виражену централізацію із забезпеченням безперешкодного інформаційного обміну між рівнями ієрархії, у той час як характерна риса англійського менеджменту - виключно інтенсивна однорівнева комунікація при вкрай обмеженій міжрівневій. Структури управління у фірмах арабських країн майже зовсім позбавлені будь-якого інформаційного обміну, а китайські системи менеджменту - строго ієрархічні з чітко дозованою і повністю контрольованою інформацією в умовах жорстко централізованого управління нею. Дуже цікаво трактується італійська комунікативна система, у якій інформація циркулює в рамках замкнутих частин окремих ієрархічних структур, а обмін інформацією між цими структурами майже не відбувається.

8. Етноцентризм.

Суттєвою перешкодою на шляху ефективної комунікації є прояви етноцентризму, тобто переконання у зверхності своєї нації над іншими в інтелектуальній, економічній, естетичній, силовій та різних інших сферах, не кажучи вже про крайній прояв цього явища - шовінізму. Викривлене сприйняття, упередженість оцінки, небажаність уважно аналізувати та інші негативні інформаційні наслідки етноцентризму очевидні.

Обговорення проблем комунікацій у міжнародному менеджменті робить очевидним твердження про те, що при всій їх різноманітності і складності міжнародний менеджер на етапі аналізу культурного зовнішнього середовища може зробити виключно багато для їх успішного вирішення в процесі здійснення зарубіжних бізнес-проектів. У будь-якому разі, цей аналіз застереже його від можливих помилок у сфері комунікацій, який на думку Ронена і Мескона забезпечує 60-80% ефективності діяльності фірми за кордоном.

Дата добавления: 2015-07-18