Положення

Положення. Таку назву має організаційний документ – правовий акт, що встановлює основні правила організаційної діяльності установ та їх структурних підрозділів, визначає правовий статус тимчасово створених комісій, бюро, груп. Положення затверджується вищими органами або керівниками установ.

Реквізити:

1. Герб.

2. Гриф про затвердження.

3. Назва виду документа.

4. Назва установи.

5. Дата.

6. Місце написання.

7. Текст, де вказуються:

¾ Мета створення установи;

¾ Основні завдання;

¾ Права і обов’язки;

¾ Керівництво;

¾ Функціональні зв’язки з іншими установами;

¾ Основні та обігові кошти;

¾ Призначення службових приміщень;

¾ Виробничо – господарська діяльність підприємства;

¾ Контроль, перевірка та ревізування діяльності;

¾ Способи реорганізації і ліквідації підприємства.

Статут

Статут -це зведення правил, що регулюють основи організації і діяльності установ певної галузі господарства.

Реквізити:

1. Гриф затвердження.

2. Назва виду документа.

3. Заголовок.

4. Текст, що складається з таких розділів:

— Загальні положення;

— Основна діяльність: у чому полягає її порядок;

— Планування й облік роботи;

— Призначення допоміжних служб;

— Взаємодія з іншими органами, що здійснюють подібну діяльність;

— Специфічні особливості діяльності;

— Відповідальність організації за виконання зобов’язань і порядок розгляду суперечок, пред’явлення претензії, позовів;

— Заохочення;

— Дисциплінарні стягнення.

Текст статуту розбивають на параграфи (статті, пункти), які групують у розділи (позначаються римськими цифрами).

Статути після їх затвердження підлягають обов’язковій реєстрації в органах Міністерства фінансів України.

Зразок:

Зразок формуляра статуту про заснування малого підприємства:

ЗАРЕЄСТРОВАНО ЗАТВЕРДЖЕНО

ухвалою виконкому засновником (засновниками)

Директор

________________________ ___________________________

(назва районної Ради) (назва підприємства,

Від «__»_____________20_р

№_______________________

Голова виконкому

_________________________

(прізвище, ім’я та по батькові)

Статут

_____________________________________________________________________________

(повна назва малого підприємства)

1. Загальні положення.

2. Завдання і функції підприємства.

3. Майно підприємства.

4. Управління підприємством.

5. Організація й оплата праці.

6. Звіт, звітність і контроль.

7. Зовнішньоекономічна діяльність малого підприємства.

8. Реорганізація і припинення діяльності підприємства.

ПОГОДЖЕНО СТАТУТ ЗАРЕЄСТРОВАНО

_____________________ реєстраційний №____________

_____________________ Ухвалено на загальних зборах

трудового колективу

«___»_________________20__р. протокол №________ від_____

Розпорядження

Розпорядження – це правовий акт, що видається керівником або колегіальним органом з метою вирішення оперативних питань. Має обмежений термін дії та стосується вузького кола організацій. Посадових осіб і громадян – виконавців розпорядження.

Реквізити:

1. Назва структурного підрозділу.

2. Коди.

3. Назва виду документа.

4. Дата.

5. Індекс.

6. Місце видання.

7. Заголовок до тексту.

8. Текст. Що містить такі частини:

- Констатуючу (вказуються мета або причини видання);

- Розпорядчу 9вказуються дії. Які треба виконати, та особи, відповідальні за виконання)

9. Підпис.

Постанова

Постанова. Цим терміном називають два види документів.

1. Заключна частина протоколу засідання зборів, правління, президії тощо. Ця постанова входить у протокол чи додається до нього, за потреби може оформлятися як витяг із протоколу.

2. Правовий акт, що приймається вищими й деякими центральними органами колегіального управління та стосується кардинальних проблем.

Постанова оформляється на бланку.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Дата.

3. Індекс.

4. Місце видання.

5. Заголовок.

6. Текст, що складається із таких частин:

- Констатуючої(викладаються мотиви дій, дається посилання на розпорядчий документ вищого органу – підстава для видання постанови);

- Розпорядчої (текст викладається в наказовій формі)

1. Підписи.

2. Візи.

3. Гриф узгодження.

4. Коди.

У кожному пункті постанови переховуються дії, виконавці (організація, підрозділ або особа) і термін виконання.

Датою постанови є дата засідання, на якому її прийнято.

Підписують постанову голова і секретар.

Таблиця 1. Стилі сучасної української літературної мови

Назва стилів	Основні види висловлювань	Основні ознаки стилів і жанрів мовлення
Мета мовлення	Сфера спілкування	Мовні особливості стилю
Розмовний	Бесіди(діалоги), записки, листи близьким людям	Обмін інформацією, думками, враженнями, прохання та подання допомоги, виховний вплив	Побутові стосунки з родичами, друзями, знайомими	Широко використовуються побутова лексика, фразеологізми, емоційно забарвлені й просторічні слова, звертання, вставні слова, вигуки, неповні речення тощо.
Науковий	Дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація, рецензія	Повідомлення про результати наукових досліджень	Наука, техніка, освіта	Характерні мовні засоби: терміни, спеціальна фразеологія, складні синтаксичні конструкції; повні речення; логічність, точність, обґрунтованість викладу.
Офіційно-діловий	Закон, кодекс, статут, наказ, указ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт, інструкція, лист тощо	Регулювання офіційно-ділових стосунків	Офіційно-ділові стосунки	Переважають стилістично нейтральні мовні засоби: стандартна канцелярська лексика, складні речення, немає емоційно забарвлених слів; виклад гранично точний
Публіцистичний	Виступ, нарис, публіцистична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія	Обговорення, відстоювання та пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, сприяння суспільному розвитку	Громадсько-політичне життя	Використовуються суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова, риторичні запитання, вигуки, повтори; тон мовлення пристрасний, оцінний
Художній	Трагедія, комедія, драма, водевіль, роман, повість, поема, вірш, байка	Різнобічний вплив на думки й почуття людей за допомогою художніх образів	Мистецтво слова	Застосовуються всі мовні засоби, особливо широко – слова в переносному значенні

Таблиця 2. Критерії класифікації документів

№	Ознаки класифікації	Групи документів
	За найменуванням	Заява, лист, телеграма, довідка, інструкція, службова записка, протокол та ін.
	За походженням	Службові(офіційні)документи створюються організаціями, підприємствами та службовими особами, які їх представляють. Вони оформляються в установленому порядку. Особисті документи створюються окремими особами поза сферою їх службової діяльності
	За місцем виникнення	До внутрішніх належать документи, що мають чинність лише всередині тієї організації, установи чи підприємства, де їх складено. До зовнішніх належать ті документи, які є результатом спілкування установи з іншими установами чи організаціями.
	За призначенням	Щодо особового складу(особові офіційні документи), кадрові, довідково-інформаційні, обліково-фінансові, господарсько-договірні, організаційні, розпорядчі.
	За напрямом	Вхідні, вихідні
	За формою	Стандартні(типові) – це документи, які мають однакову форму й заповнюються в певній послідовності й за обов’язковими правилами(типові листи, типові інструкції, типові положення). Індивідуальні(нестандартні) документи створюються в кожному конкретному випадку для розв’язання окремих ситуацій. Їх друкують або пишуть від руки (протоколи, накази, заяви)
	За терміном виконання	Звичайні безстрокові – це такі, що виконуються в порядку загальної черги. Длятерміновихустановлено строк виконання. До них зараховують також документи, які є терміновими за способом відправлення (телеграма, телефонограма). До дуже термінових належать документи, які мають позначення «дуже терміново».
	За ступенем гласності	Для загального користування, службового користування, таємні, цілком таємні.
	За стадіями створення	Оригінал– це основний вид документа, перший і єдиний його примірник. Він має підпис керівника установи, і в разі потреби його засвідчено штампом і печаткою.Копія – це точне відтворення оригіналу. На копії документа обов’язково робиться помітка вгорі праворуч “копія’’. Різновидами копії є відпуск, витяг, дублікат. Відпуск– повна копія відправленого із установи документа, яка залишається у відправника. Коли виникає потреба відтворити не весь документ, а лише його частину, робиться витяг. Дублікат– це другий примірник документа, виданий у зв’язку з втратою оригіналу. В юридичному відношенні оригінал і дублікат рівноцінні.
	За складністю(кількістю відображених питань)	Прості, складі. Прості– відображають одне питання, складні - декілька
	За терміном зберігання	Тимчасового (до 10 років), тривалого(понад 10 років), постійного зберігання
	За технікою відтворення	Рукописні, відтворені механічним способом
	За носієм інформації	На папері, диску, фотоплівці, магнітній стрічці, перфострічці, дискеті

Таблиця 3. Основні правила оформлення реквізитів

№	Реквізити	Розташування та правила оформлення
	Державний герб	Посередині бланка або у кутку над серединою рядка з назвою організації.
	Емблема організації чи підприємства	Поряд з назвою організації. Як емблему можна використовувати товарний знак, зареєстрований у встановленому порядку
	Зображення державних нагород	У верхньому лівому кутку або посередині документа
	Код підприємства, установи, організації	У верхньому правому кутку
	Код форми документа	У верхньому правому кутку під кодом підприємства, організації, установи
	Назва міністерства або відомства, якому підпорядковується установа	У верхньому лівому кутку або посередині сторінки
	Повна назва установи, організації або підприємства – автора документа	У верхньому лівому кутку. Може наноситися за допомогою штампа або друкарським способом.
	Назва структурного підрозділу	У верхньому лівому кутку. Дозволяється друкувати машинописним способом.
	Індекс підприємства зв’язку, поштова й телеграфна адреса, номер телетайпу, номер телефону, факсу, номер рахунка в банку	У верхньому лівому кутку, оформляється відповідно до поштових правил: 01054, м. Київ-54, вул.. Пирогова, 8, т.221-99-33. На бланку для листів вказується номер розрахункового рахунка у відділенні банку: розрахунковий рахунок № 11632512 в Українбанку м. Києва МФО № 321518
	Назва виду документа	Зліва або посередині сторінки. В усіх документах, крім листів, наводиться назва його виду. Залежно від цієї назви встановлюється формуляр, структура тексту, особливості викладу.
	Дата	Документ датується днем його підписання або затвердження. На бланках дату підписання документа ставлять у лівій верхній частині разом із індексом на спеціально відведеному для цього місці. Якщо документ складений не на бланку, то дату ставлять під текстом зліва. Вона записується словесно-цифровим способом (24 серпня 1999р) або цифровим – трьома парами арабських цифр у такій послідовності: день, місяць, рік – 17.06.99 (тобто 17 червня 1999 року). У документах матеріально-фінансового характеру дата оформляється словесно-цифровим способом.
	Індекс	У верхній частині сторінки зліва. Цей реквізит дозволяє забезпечити оперативний довідково-інформаційний пошук документа, контроль виконання. Індекс документа включає в себе три пари арабських цифр, де перша пара – індекс структурного підрозділу, друга – номер справи за номенклатурою для підрозділу, третя – порядковий номер за журналом обліку. Наприклад: № 02-10/36. Де 02- шифр структурного підрозділу; 10 – номер справи; 36 – реєстраційний номер документа за журналом обліку вхідних документів та канцелярії.
	Посилання на індекс та дату вхідного документа	У вхідній частині сторінки зліва. Містить дату та індекс, вказані у документі організацією, яка уклала чи видала документ. Наприклад: на № 02-10/135 від 01.03.96, де 02 –індекс структурного підрозділу; 10 – номер справи за номенклатурою; 135 – порядковий номер
	Місце укладання чи видання	У верхній частині сторінки зліва. Містить назву міста чи населеного пункту, де видається документ
	Гриф обмеженого доступу до документа	З правого боку під кодом форми. Записується з середини рядка «для службового користування», «таємно», «цілком таємно»
	Адресат	З правого боку у верхній частині сторінки. Кожний елемент-назва установи, підрозділу, посада, прізвище та ініціали особи, поштова адреса – пишеться з середини нового рядка з великої літери. Якщо документ адресовано до установи. То поштова адреса вказується після назви установи, структурного підрозділу й прізвища службової особи; коли приватній особі – тоді перед її прізвищем. Наприклад: Друкарня «Преса Никонову Миколі України» Петровичу Головному вул.. Грінченка, редакторові буд. 7. КВ. 19 Романову В.О. Київ - 0401004
	Гриф затвердження	У верхній частині документа. Затвердження – спосіб засвідчення документа після його підписання, який санкціонує поширення дії документа на визначене коло структурних підрозділів. Організацій чи службових осіб. Елементи грифу затвердження: - слово ЗАТВЕРДЖУЮ; - назва посади; - особистий підпис; - ініціали та прізвище особи, що затвердила документ; - дата затвердження. Наприклад: ЗАТВЕРДЖУЮ директор школи
	Резолюція	У правому верхньому кутку. Якщо це місце зайняте іншим реквізитом, то резолюцію вміщують на будь-якій вільній площі лицьового боку сторінки документа, крім полів. Складається з таких елементів: - прізвище та ініціали виконавця, якому відправлений документ; - вказівка на порядок виконання документа; - термін виконання документа; - особистий підпис керівника; - дата. Як виконавці у резолюції зазначаються службові особи, а не структурні підрозділи. Відповідальною за виконання документа є особа, названа в резолюції першою
	Заголовок до тексту	Друкується малими літерами, розміщується під назвою виду документа відображає головну ідею документа і. здебільшого, починається з прийменника «про»; має бути лаконічним і точним, якнайповніше розкривати зміст документа
	Відмітка про контроль	З лівого боку у верхній частині поля першої сторінки документа. ЇЇ проставляють за формою «К» або «Контроль»
	Текст	Складається з таких логічних елементів: - вступу; - доказу; - закінчення. Розташовується на всю ширину сторінки (від поля до поля)
	Відмітка про наявність додатка	Ліворуч у верхній половині сторінки. Є два способи оформлення додатків: 1) якщо документ має додатки, згадувані в тексті, або ті, що пояснюють його зміст, то відмітку про це оформляють так: Додаток: на 2 арк. у № прим.; 2) якщо документ має додатки, не зазначені в тексті, то їх потрібно перелічити із вказівкою на кількість сторінок у кожному з них і кількість примірників: Додаток: «Проект реконструкції ділянки» на 5 арк. у прим. Якщо додаток залишається у справі, то зазначається: Додаток:на 2 арк. лише адресатові. У разі великої кількості додатків окремо складається їх список, а в самому документі після тексту зазначається: Додаток: відповідно до списку на 7 арк.
	Підпис	Підписують, як правило. Перший примірник документа. До складу підпису входять: - зазначення посади (з лівого боку); - підпис (між назвою посади й прізвищем); - ініціали й прізвище особи, що підписала документ (праворуч). Підписи кількох службових осіб на документах розташовуються одна під одною у послідовності, що відповідає посаді. Якщо документ підписують кілька осіб, що обіймають однакову посаду, то їхні підписи розташовуються на одному рівні: Директор Директор зош № 277 зош № 287 /підпис/ /підпис/ Л.М. Семенова Ю.Ю. Некрасов Розшифрування підпису в дужки не береться
	Гриф узгодження	Розрізняють дві форми узгодження документів – внутрішнє (з підрозділами та службовими особами установи) й зовнішнє (з підвідомчими та непідвідомчими організаціями). Цей реквізит складається із: - слова «УЗГОДЖЕНО»; - назви посади службової особи. З якою узгоджується документ, та назви установи; - особистого підпису; - його розшифрування; - дати. Грифи узгодження розташовуються нижче від реквізиту «ПІДПИС» або на окремій сторінці. Наприклад: УЗГОДЖЕНО: Директор зош № 243 /підпис/ К.С. Кущаєва 01.02.99.
	Віза	Внутрішнє узгодження проекту документа – це його візування. Віза складається з: - особистого підпису особи, що візує;ї - дати. У разі потреби зазначається посада особи, що візує, і розшифровується її підпис(зазначаються ініціали й прізвище): Завідувач кафедри (підпис) Б.М. Сайко 27.04.99 Невеликі зауваження (1-2 рядки) розташовуються перед візою. У разі внутрішнього узгодження візи ставляться на першому примірнику документа, а листи чи інші вихідні документи візуються на примірнику, який лишається в установі
	Печатка	Печатка прикладається до документів, що вимагають особливого засвідчення. Печатки є гербові та прості. Гербова печатка прикладається до документів, що засвідчують юридичні або фізичні права осіб; до статутів, положень, які вимагають відбитка печатки, та інших. Прості печатки мають різну форму: круглу, квадратну, трикутну. Герб на них не зображується. Просту печатку прикладають до документів, що виходять за межі організації, до розмножених примірників розпорядчих документів для їх розсилання, до довідок з місця роботи і т. д.
	Відмітка про засвідчення копій	У правому верхньому кутку пишеться слово «копія»; під реквізитом «підпис» слово «правильно»; дата; посада виконавця; підпис і його розшифрування. За потреби підпис завіряється печаткою.
	Прізвище виконавця та номер його телефону	Цей реквізит обов’язковий на вихідних документах (листах, довідках. висновках). Складається з: - прізвища виконавця; - номера його службового телефону. Вони ставляться в нижньому лівому кутку зворотного або лицьового боку останньої сторінки документа
	Відмітка про виконання документа й направлення його до справи	Цей реквізит розміщується в лівій або центральній частині нижнього поля першої сторінки документа й містить такі відомості: - стислу довідку про виконання; - слова «ДО СПРАВИ» та номер справи, до якої має бути підшитий документ; - дату скерування документа до справи; - підпис керівника структурного підрозділу або виконавця
	Відмітка про перенесення відомостей на машинний носій	Розміщується після тексту в нижній частині документа. Містить: - запис «Інформація перенесена на машинний носій»; - підпис особи, відповідальної за перенесення даних; - дату перенесення
	Відмітка про надходження	Містить: - скорочену назву організації, що отримала документ; - дату його надходження. Ця відмітка робиться від руки чи за допомогою гумового штепселя організації (реєстраційного штампа). Відбиток штампа містить: - назву організації; - дату надходження; - індекс документа. Відмітка про надходження розташовується праворуч на нижньому полі лівої сторінки документа

Таблиця 4. Класифікація телеграмм

Таблиця 5. Класифікація листів

Дата добавления: 2015-07-18