Читайте также:
|
|
1. Формулювання думок чітке і коротке, але самобутність форми повинна зберігатися, незважаючи на деяку уривчастість викладу.
2. Кожне положення містить у собі лише одну думку.
3. Можна складати тези за абзацами. Іноді одна теза може об'єднуватиме кілька абзаців.
4. Записуючи тези, нумеруємо кожну, пропускаємо рядок між ними, у кожній тезі бажано виділити головне слово і помітити логічний наголос.
5. Якщо твір великий, то в кінці кожної тези вказуємо номер сторінки тексту. Якщо текст невеликий за обсягом, то в кінці тез необхідно вказати джерело викладу.
6. Письмо — продуктивний вид мовленнєвої діяльності, що має ті ж механізми, що і говоріння. Результати письма — це письмове висловлення.
Під час навчання вам доведеться часто використовувати підвиди письма — слухання-письмо, читання-письмо, тобто ви будете слухати і писати (диктанти, перекази, плани, тези, конспекти лекцій) або читати і писати (плани, тези, конспекти, анотації, реферати). Записи не тільки зберігають прочитаний або прослуханий матеріал, але й допомагають його засвоїти. Тому з навчальною метою широко використовуються такі види записів, як план, тези, конспект.
7. План — найкоротший вид запису. У ньому лише перераховуються питання, які висвітлені у виступі чи в книзі.
8. Складаючи план тексту, намагайтеся вловити поділ тексту на частини і зв'язок між цими частинами. До кожної частини ставиться питання (питальний план) або дасться заголовок у вигляді короткого називного речення (називний план). Якщо речення взяті з тексту, план називається цитатним. У простому плані його складові частини нумеруються підряд. Під час написання складного плану текст ділиться на великі частини, а кожна частина — на менші.
9. Тези — короткий виклад основних думок автора, що передають основні положення тексту у тій логічній послідовності, яка веде до доведення головної думки, але може не збігатися з послідовністю викладу матеріалу в тексті. Щоб скласти тези, необхідно прочитати текст, продумати його зміст, віднайти основну ідею, головні думки.
Тези можуть бути цитатними, вільними та змішаними.
Конспект — найбільш розгорнута форма запису. Конспект повинен відповідати плану. Тому спочатку складається план, а потім пишеться конспект. Не слід конспектувати матеріал під час першого читання чи після прослуховування кожного речення лектора. На папері фіксуємо основні думки, деталі опускаємо.
Конспекти, як і тези, можуть бути цитатними (під час читання), вільними, змішаними.
Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 419 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Шевчук С. В. | | | Конспект як форма запису прочитаного |