Читайте также:
|
|
Позакласна діяльність базується на добровільності, інтересі та бажанні дітей її виконувати, тому вона необов'язкова для всіх учнів класу. Вона спрямована на формування навичок здорового способу життя, саногенного мислення (санос – це здоров’я, генос – породжувати, значить, мислення, яке породжує здоров’я, тобто нас оздоровлює, дозволяючи зняти внутрішній конфлікт, напруженість, дозволяє усунути неузгодженість між очікуванням і реальністю, тим самим запобігаючи захворювання) та попередження негативних звичок і тенденцій поведінки. Така робота поглиблює і розширює знання, підвищує інтерес, збагачує дітей практичними уміннями і навичками здорового способу життя.
Вимоги до позакласної роботи з валеології: повинна бути органічним продовженням навчальної роботи на уроці; зв’язок навчальної та виховної роботи; доступність та відповідність матеріалу позакласної роботи віку та розвитку учнів; пізнавально-захоплюючий елемент змісту позакласної роботи; зв’язок індивідуальної, групової та колективної роботи; сполучення добровільності з обов’язковим її виконанням.
За способом організації діяльності школярів у дидактико-методичній літературі розрізняють індивідуальну, групову та масову позакласну роботу.
Індивідуальна позакласна робота проводиться з тими учнями, які виявляють особливий інтерес до валеологічної проблематики. Пізнавальний інтерес зароджується в них на уроках і в позаурочній роботі. Спочатку він нестійкий, ситуативний і проявляється у збиранні марок, листівок, кольорових фотографій відповідної тематики; читанні додаткової науково-популярної літератури; перегляді тематичних телепередач, наприклад “Планета здоров’я”. Однак все це школярі роблять безсистемно, нецілеспрямовано. Завдання вчителя – вчасно помітити, виявити і перетворити це захоплення в стійкий довготривалий інтерес до змісту навчального предмета і цим допомогти учневі визначитися з вибором майбутньої професії. Відповідно до цього індивідуальна позакласна робота повинна бути цілеспрямованою, планомірною і відповідати віковим інтересам учня.
Одним з найважливіших видів індивідуальної роботи, особливо в молодших класах, є позакласне читання. На початковому етапі необхідно навчити кожного учня самостійно працювати з книжками, підбираючи їх індивідуально з урахуванням інтересу дитини і рівня оволодіння технікою читання. Слід рекомендувати учням не тільки прочитати, а й скласти коротке оповідання, намалювати малюнок або відшукати ілюстрації до прочитаного. Пізніше завдання змінюють, зокрема пропонують самостійно підібрати книжки, в яких розглядаються різні аспекти проблеми здоров’я.
Ефективність індивідуальної позакласної роботи залежить від рівня усвідомлення учнем мети завдання, його вагомості, від оволодіння способами її виконання, оформлення результатів, а також від оцінювання товаришами і вчителем. Виявлення і розвиток індивідуальних інтересів дозволяє об'єднувати і залучати дітей за спільністю до групової та масової позакласної роботи.
Найпоширенішою формою групової позакласної діяльності є гурток.
Дидактичними цілями роботи гуртка є розширення та поглиблення знань, закріплення певних умінь, пов’язаних зі збереженням і зміцненням власного здоров’я, набуттям навичок здорового способу життя.
Гурток, зазвичай, об'єднує 15-20 учнів. Бажано, щоб вони були одного віку, оскільки це дозволяє ефективно керувати їх діяльністю. План роботи гуртка розробляється з урахуванням особливостей, інтересів і ступеня підготовленості учнів. Важливим етапом створення гуртка є обговорення плану його роботи. Завдання полягає у тому, щоб школярі були активними його учасниками, організаторами життя гуртка, відчували свою відповідальність за нього, а керівник вміло й тактовно спрямовував його діяльність.
Керівнику гуртка важливо знати, які медичні установи і в якій мірі можуть бути використані для проведення занять на їх базі. Успішна робота гуртка певною мірою залежить від участі в ньому батьків. Ініціатива в налагодженні зв’язків з батьками належить керівнику. Основною формою таких контактів можуть бути батьківські збори. На перших зборах, які проводяться на початку першої чверті, керівник знайомить батьків з тематикою занять, розповідає про завдання гуртка.
Основним фінансово-звітним документом роботи гуртка є журнал, який веде керівник. Він вказує склад учнів, їх вік, місце проживання, фіксує відвідування протягом навчального року. В журналі вказуються теми занять і час їх проведення.
Керівник гуртка веде щоденник, де відображена поточна робота з переліком учнів, які виконували певні доручення, а також відмічаються практичні навички, набуті учнями.
Тематика теоретичних і практичних занять має бути цікавою і актуальною і може не співпадати. Теоретичні заняття повинні бути присвячені таким питанням як організація харчування, боротьба з шкідливими звичками, профілактика захворювань, методика загартування. Практичні заняття здебільшого присвячені фізичній культурі, дихальній гімнастиці та ін.
Приблизний план роботи гуртка включає такі розділи:
Тема занять.
Форма занять.
Дата проведення занять.
Зміст і методи фронтальної роботи на занятті.
Зміст і методи індивідуальної роботи.
У гуртковій роботі з основ здоров’я значна увага приділяється формуванню санітарно-гігієнічних знань і навичок надання долікарської допомоги. З членів гуртка доцільно сформувати санітарні дружини, завданням яких має бути перевірка і забезпечення виконання санітарно-гігієнічних умов у школі. З членів гуртка, в першу чергу, формуються агітаційні бригади, вони беруть активну участь в організації та проведенні всіх масових позакласних заходів оздоровчої тематики.
Не менш важливим видом роботи гуртківців є виготовлення засобів наочності: гербаріїв лікарських рослин, роздаткових карток, тематичних альбомів, які використовують у процесі навчання основ здоров'я.
Позакласною масовою роботою оздоровчої тематики можуть охоплюватися окремі чи паралельні класи. До найпоширеніших форм позакласної масової роботи належать: тематичні читацькі конференції, усні журнали, тематичний перегляд науково-популярних і художніх фільмів, свята, конкурси, "клуб веселих та кмітливих", валеологічні вечори, проведення визначених Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) міжнародних культурно-просвітницьких заходів – днів пам’яті людей, що загинули від СНІДу, всесвітнього дня боротьби з курінням, дня донора і т. ін.
Валеологічні свята. Головна мета валеологічного свята – стимулювати учнів до глибокого і всебічного вивчення предмета, залучення їх до здорового способу життя. Викладачеві необхідно продумати як зміст, так і форму проведення свята. Вона повинна бути жвавою, привабливою і пізнавальною. Завдання організаторів – не тільки розважати учнів, але і активізувати їх до творчого пізнання і активної діяльності.
При підготовці свята вчителю необхідно врахувати наступне:
- продумати дійових осіб у контексті обраного сценарію. Дуже важливо, щоб діти були різними за віком і вносили притаманне їм різне бачення світу, мови, пісні, танка;
- побудувати сценарій у формі цікавої розповіді, казки, легенди, яка повинна бути короткою і яскравою, але не довгою та нудною;
- забезпечити музичний супровід адекватний змісту дії на сцені;
- максимально залучити до свята учнів, які володіють музичними інструментами;
- свято повинне бути різноманітним за жанром, динамічним;
- не забувати про елементи гумору в змісті святкової вистави, що створює атмосферу доброзичливості на щирості;
- наповнювати святкове дійство елементами українських національних традицій охорони та зміцнення здоров'я, використовувати прислів’я, приказки, загадки;
- по можливості організувати фото- або відео-зйомку свята, що сприяє встановленню контакту з батьками, їх зацікавленому ставленню до школи, підвищує повагу до вчителя.
Така велика робота, яку виконує вчитель разом з учнями при підготовці шкільного свята обертається потім більш глибоким і доброзичливим спілкуванням з дітьми та їх батьками, що допомагає в організації навчально-виховного процесу.
Предметні тижні й тижні здоров'я стають спільною справою, яка згуртовує школярів, учить діяти організовано й злагоджено, об'єднує різні вікові групи учнів навчального закладу. Учні залучаються до планування і проведення заходів, організації взаємної підтримки всередині учнівського колективу.
Інформація про тематичні тижні бажано широко висвітлювати в засобах масової інформації. Оголошення про початок проведення тижня вивішують в школі заздалегідь на видному місці, барвисто оформляють, вказують дату, місце й план проведення заходів, які відбуватимуться протягом тижня. Навчально-виховні заходи спрямовані на розвиток пізнавальної активності учнів, розкриття їхніх творчих здібностей, поглиблення, збагачення та поширення знань із предмету, удосконалення науково-методичної роботи, досвіду й компетентності вчителів.
При плануванні тижня важливою є сама ідея, і чим більша кількість учасників залучиться до цього процесу, тим вдалішим, цікавішим та ефективнішим буде захід. Учасниками планування можуть бути творча група з підготовки тижня, члени МО, класні керівники, адміністрація школи. Цікаві сучасні ідеї можуть підказати лідери учнівського самоврядування.
Валеологічні вечори. Великий інтерес викликають тематичні вечори з валеології, які проводяться за сценарієм, складеним самими учнями, і які охоплюють широке коло питань, пов’язаних зі здоровим способом життя.
Найбільш відповідальний етап – складання сценарію вечора. Сценарій потрібно складати так, щоб глядачі не тільки сміялись, але і побачили валеологічний зміст віршів, пісень, жартів і зробили для себе належні висновки.
КВК (клуб веселих і кмітливих) є цікавою формою позакласної роботи з учнями всіх вікових груп, яка зумовлює розвиток у них логічного мислення, пам'яті, винахідливості, дозволяє перевірити рівень предметних знань, умінь і навичок.
Сценарій КВК складається відповідно до вибраної теми. У ньому поєднуються фронтальні, групові та індивідуальні завдання, які призначені для окремих гравців, усієї команди та вболівальників. Завдання повинні бути і теоретичними, і практичними, але обов'язково цікавими, конкретними, доступними та вимагати винахідливості і кмітливості. Сценарій включає ігри, загадки, цікаві повідомлення.
Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 266 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Розкрити особливості оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з основ здоров’я. | | | Розкрити сутність превентивного характеру навчання при вивченні основ здоров’я у початковій школі. |