Зв’язки з громадськістю

Редактор: Якимчук О.І.

Коректори: Воробей Л.Г., Лукашевич О.В.,

Мосіюк В.І., Оверчук З. І.

Комп’ютерний набір

і верстка: Білоус І.П..

Підписано до друку 16.01.2001 р. Папір навчальний. Гарнітура “Times” “Arial”. Наклад 1000. Обліково-видавничих аркушів 24,8. Віддруковано засобами оперативної поліграфії ТОВ “Центр соціального розвитку освітянства”, вул. Л.Толстого, 3, м. Рівне, Україна, 33028.

[1] На думку вчених науково-дослідного центру Стенфордського університету, може бути виділена окрема комунікаційна роль “космополіта”. Так вони називають постачальника нових ідей, який частіше й активніше за інших контактує із зовнішнім середовищем певної організації. У випадку масової комунікації така роль може існувати також. Суб’єкт комунікації, який виходить у міжнародні комунікаційні потоки, отримуючи там нові ідеї, і є “космополітом”.

[2] Уперше посада прес-агента була зазначена в 1868 році в штатному розкладі цирку Джона Робінсона [57, 40].

[3] У каталозі виставки “Реклама-96” було представлено 45 організацій, котрі декларували ПР-послуги, серед них приблизно третина – київські.

[4] На думку В.А.Мойсеєва, саме цей підхід до паблік рилейшнз виявився у грудні 1997 року під час проведення в Україні фестивалю політичної реклами “Лідери ХХІ” – “усю проблематику паблік рилейшнз посилено намагалися укласти в іміджмейкерство (у той час, як це лише один з елементів ПР)” [22,59].

[5]Раніше досить активно вживалися поняття “білої”, “сірої” та “чорної” пропаганди. Різниця між цими видами пропаганди обумовлювалася зв’язком з легальними або нелегальними джерелами інформації.

[6] Детальніше про реалізацію програми RACE йтиметься в §3 цієї глави.

[7] Тексти всіх цих документів наведені в додатках до книг [8], [9].

[8] З конкретним прикладом програми підготовки спеціалістів з паблік рилейшнз у Коледжі Св. Марка і Св. Джона в Плімуті (Великобританія) можна познайомитися, звернувшись до книги [73, 61-64].

[9] Вважається, що термін “громадська думка”(“public opinion”)виник у часи класичного феодалізму (ХІІ ст.). Уведений в обіг англійським письменником Д.Солсбері для позначення моральної підтримки парламенту з боку населення країни. І хоча цей термін тоді не отримав широкого розповсюдження, сама його поява – це знаменна подія в історії цього суспільного явища [20, 160].

[10] Існують різні методи дослідження громадської думки. Найпоширенішим є метод опитування – анкетування та інтерв’ю. Важливе значення під час вивчення громадської думки в останні роки набуває метод, поки що мало відомий навіть для фахівців – контент-аналіз. Про проведення досліджень працівниками служб паблік рилейшнз ідеться в розділі 3.1.

[11] Ці питання повинні вирішувати фахівці, але їх потрібно узгодити відразу, орієнтуючись на мету та завдання дослідження. Якщо звертаються до фірми, яка лише проводить опитування за допомогою розроблених засобів, ці проблеми потрібно вирішувати замовнику.

[12] Наприклад, містифікація – навмисний обман за допомогою пропаганди або імітації дій.

[13] Американські вчені називають «ефектом фургона з оркестром» голосування виборців, що коливаються, за тих, хто лідирує за результатами опитувань.

[14] Подібних положень щодо недержавних установ та організацій немає ні в цьому, ні в жодному іншому законі України, ні в будь-яких інших нормативних документах.

[15] Советник, 2000, №9, с. 67.

[16] Зазначають, що інколи ПР- агентства до своєї назви використовують абревіатуру BTL (below the line), що означає “нижче лінії”. Усе, що “над лінією” – реклама, “під”- заходи нерекламного характеру, спрямовані на формування в масовій та індивідуальній свідомості симпатії до замовника.

[17] Советник, 2000, №9, с.4-5.

[18] Зазначають, що вказаний недолік настільки суттєвий, що до початку дослідження слід твердо переконатися в тому, що всі інші засоби отримання інформації недостатні і вичерпали свої можливості.

[19] Методи збирання первинної інформації вивчалися в курсі соціології. Більш детально ознайомитися з їх суттю можна, звернувшись до будь - яких посібників із соціології.

[20] Інформацію про досвід зарубіжних учених у галузі теорії та практики контент-аналітичних досліджень містить видання [22, 117-133].

[21] Іноді кабінетні дослідження є первинними. Наприклад, вивчення листів громадян, що надійшли в організацію чи установу. Їх аналіз дає нову інформацію, індивідуальна інформація при проведенні контент-аналітичних досліджень особових звернень перетворюється у зведені дані.

[22] Купон – спеціально підготовлений бланк, що висилається разом з книгою чи журналом або друкується в них для того, щоб читач мав можливість прокоментувати дане видання, дати йому оцінку або замовити його.

[23] Типологізація запитань ораторові та їх характеристика наводяться за інтерпретацією Е.Джей, див.: [16, 132--136].

[24] Капитал, 1998, №2, 77.

[25] Там же 74-77.

[26] Національна безпека і оборона, 2001, №1, с.4.

[27] Національна безпека і оборона, 2001, №1, с.6.

[28] Національна безпека і оборона, 2001, №1, с. 8.

[29] Національна безпека і оборона, 2001, №1, с.19.

[30] Одним із перших в Україні вводить у науковий обіг поняття “спіндоктор” професор КДУ Г.Почепцов. Див. [88]; [87].

[31] Проблема міжнародного лобізму буде аналізуватися в темі “Паблік рилейшнз у міжнародних відносинах”.

[32] Позначені зірочкою напрямки комунікації розглядаються докладніше в інших параграфах посібника.

[33] Тест запропонований російськими фахівцями

[34] За деякими відомостями, у середині 90-х років у штатах ПР-служб у центральних державних установах України нараховувалося 175(!) осіб. У той же час у Німеччині тільки в Службі преси та інформації Федерального Уряду працювало 700 чоловік [25, 58].

[35] Советник, 2000, №9, с.67.

[36] Національна безпека і оборона, 2001, №1, с.5.

[37] Советник, 2000, №9, с.66.

[38] Докладному висвітленню цієї проблеми присвячена книга Б.Ашервуда “Азбука спілкування, чи Public Relations бібліотеки”[5].

[39] У США, наприклад, діє понад 150 великих екологічних організацій і більше ніж 12 тис. невеликих громадських товариств, у яких у 1993 році було об’єднано понад 14 млн. американців. Наприкінці 90-х років понад 80% американців вважали себе захисниками екології.

[40] Аналіз розвитку екологічних ПР на Рівненській АЕС зробила О. Жданова, студентка спеціальності “Міжнародна інформація” Рівненського інституту слов’янознавства.

[41] Протягом 90-х років у рамках Європейської асоціації з освіти і досліджень у сфері ПР вивчалися моделі й системи міжнародних ПР.

[42] Kynczik M. Images of Nations and International Public Relations. – Mahwah, N.J, 1997. Докладний виклад цієї роботи поданий у численних публікаціях Г.Почепцова за 1998-1999 р.

[43] Національна безпека і оборона, 2001, №1, 57.

[44] На думку фахівців, другою світовою комп’ютерною мережею за поширенням у світі після Інтернету є ФІДО – міжнародна некомерційна комп’ютерна мережа, доступ до якої безкоштовний. Саме тому ФІДО особливо популярний у країнах колишнього СРСР. Основним засобом спілкування є так звані тематичні ехоконференції (аналог ньюсгруп Інтернету), у яких користувачі діляться думками з різних проблем. Таких конференцій – десятки тисяч, і вони охоплюють усю сферу людських інтересів.

[45] Советник, 2000, №9, с.68.

[46] Докладніше про це див. [116, 6-7].

[47] Советник, 2000, №9, с.5.

[48] Одне з головних правил ПР у кризовій ситуації Ф.Зейтель сформулював так: “Говоріть усе і говоріть це швидше” [ 84, 102].

Дата добавления: 2015-07-17