Розподіл PR-менів США за сферами зайнятості

Сфера зайнятості	Кількість
Корпорації: промислові, фінансові, страхові, інформаційні, розважальні	52%
Асоціації, фундації, освітні установи	10%
Охорона здоров’я: лікарні, клініки, будинки відпочинку, агентства медобслуговування вдома, установи психіатричного профілю	8%
Урядові установи: місцеві, штатні, федеральні	5%
Благодійні, релігійні, опікунські організації	5%

В Україні почали функціонувати служби зв’язків з громадськістю (під різними назвами – у державних установах це, як правило, прес-служби) у Верховній Раді України, Адміністрації Президента, Кабінеті Міністрів, окремих міністерствах і відомствах, зокрема МЗС України, МВС, Міністерстві оборони та ін. Створюються такі відділи або підрозділи в комерційних банках, приватних підприємствах.

Що таке власні служби ПР установ та організацій?

За кількістю вони можуть бути різними – від однієї людини до сотні і більше. У навчальній літературі наводяться різні дані. За деякими даними, наприклад, компанія Дженерал Мо-
торс має підрозділ ПР, який нараховує 200 чоловік, половина з них – спеціалісти, решта – допоміжний персонал, відділ корпоративних комунікацій Чейс Манхеттен Бенк має близько 100 спеціалістів. Аналіз діяльності неприбуткових організацій за-
свідчив, що в них найчастіше зустрічаються служби зв’язків з громадськістю з 3-5 чоловік.

Служби ПР, що створюються в нас, як правило, мають невелику кількість, обмежуються кількома фахівцями. Причина не тільки в тому, що в нас ці служби лише починають свою діяльність, не мають досвіду та традицій. На думку дослідників, головне полягає в тому, що вони, по-перше, виконують функції, обмежені інформаційною або рекламною діяльністю; по-друге, виконання цих функцій має спорадичний і безсистемний характер. Вони “характеризуються, як правило, короткотерміновістю акцій, розрахованих на негайний, одноцільовий ефект. Вони часто-густо нагадують “пожежну команду”, а не службу з “техніки безпеки”. Вони, врешті-решт, плетуться у хвості подій, пере-
важно реагують на них (реагуюча функція) замість того, щоб випереджати негативні моменти, розробляти і здійснювати тривалі програми, розраховані на перспективу (проектуюча функція), на створення стійкої позитивної репутації своєї організації чи установи”. І нарешті, служби ПР, що створюються в нас, не мають зваженої, спрямованої на перспективу програми налагодження конструктивних зв’язків з громадськістю, просвітницької, пропагандистської роботи з різноманітними верствами населення” [57, 61 – 62].

Усі ці причини і зумовлюють як кількісний склад, так і структуру служб ПР. І справді, якщо відділ зв’язків з громадськістю обмежується лише інформуванням, яке здійснюється час від часу, немає потреби утримувати велику кількість спеціалістів або створювати складну структуру зв’язків з громадськістю.

Функціональна структура може включати в себе як певні підрозділи (відділи, сектори), так і окремих працівників, що спеціалізуються на виконанні окремих функцій. Дослідники відзначають, що спеціалісти зі зв’язків з громадськістю поділяються на дві основні категорії:

I – технічні працівники;

II – спеціалісти вищої кваліфікації.

Перші займаються конкретними, чисто технічними видами роботи, другі – виконують переважно аналітичну, консультаційну й управлінську роботу.

Структура служби зв’язків з громадськістю залежить від:

3 специфіки тих функцій, які виконуються нею,

3 величини підприємства,

3 специфіки його діяльності.

Проте хоча структура служби ПР і визначається набором функцій, які вона виконує, однак кількість відділів чи підрозділів не обов’язково повинна відповідати кількості цих функцій.

Незважаючи на те, що структура служб паблік рилейшнз
різних організацій дуже відрізняється, можна запропонувати модель типового відділу (управління, Центру тощо) зв’язків з громадськістю, яка може бути використана більшістю підприємств і установ України.

Дата добавления: 2015-07-17