Класифікація думок людей

1) За щаблем їх розвиненості: ¨ ті, що зароджуються ¨ ті, що активно формуються ¨ ті, що склалися 2) За істинністю: ¨ істинні ¨ неправдиві

3) За щаблем відповідності суспільним потребам: ¨ ідуть у ногу з часом ¨ випереджають час ¨ відстають (запізнюються), стримують розвиток ¨ спрямовані в майбутнє

Крім того, прийнято виділяти думки офіційні та неофіційні, побутові та теоретичні, публічні та анонімні, консерваторські та новаторські, оригінальні та тривіальні.

Думка може виступати в трьох формах: індивідуальній, ко-
лективній, громадській.

Індивідуальна думка розглядається як продукт індивідуальної свідомості, оцінка людиною довкілля з позиції її індивідуальних потреб та інтересів, на які, зрозуміло, впливає певною мірою суспільство та соціальний статус людини в цьому суспільстві.

Колективна думка – це певна сукупність спільних уявлень та міркувань групи людей, обумовлена їхніми спільними потребами, інтересами та соціальним становищем.

Термін “ громадська думка ” з’явився вперше в ХІІ ст.[9] в Англії, хоча громадська думка як соціальне явище існувала в усі історичні епохи. Він (термін) є буквальним перекладом з англійської мови сполучення “public opinion”. З Англії цей термін поширився й на інші країни і вважається, що з кінця ХVІІІ ст. став загальноприйнятим. Уже в ХІХ ст. в різних країнах світу проводилися опитування громадської думки, а в 1935 році був створений перший інститут дослідження громадської думки – Американський інститут громадської думки (інститут Геллапа).

У сучасній науці існує дуже багато визначень громадської думки. У вітчизняній літературі поширені трактування, спів-
звучні з таким визначенням: громадська думка – це сукупні міркування громадськості, у широкому розумінні – стан масової свідомості, що містить у собі приховане або явне ставлення людей до подій та явищ соціальної дійсності, до діяльності інших соціальних інститутів, груп та окремих осіб. У західній науці зустрічаємо досить різні визначення. Наприклад, Е.Бернайз визначав громадську думку як поняття, що описує ледь вловиму, рухливу та нестійку сукупність індивідуальних суджень. М. Бойль стверджував, що громадська думка – це не назва чогось одного, а класифікація певної кількості чогось. На наш погляд, у галузі зв’язків з громадськістю можна використовувати як робоче таке визначення цього складного явища:

Дата добавления: 2015-07-17